18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
08 січня 2025 року м. Черкаси справа № 925/240/22(925/140/24)
Вх.суду №18775/24 від 06.12.2024
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,
у судове засідання не з'явились: ліквідатор банкрута, представники від Криворучка В.М., Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду скаргу від 05.12.2024
заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,
про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Щербатюк Л.О. від 27.11.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1
у справі за позовною заявою від 31.01.2024
позивача, боржника у особі ліквідатора банкрута,
до відповідача, ОСОБА_1 ,
про зобов'язання колишнього керівника ТОВ "К.І.Т." передати документи та майнові активи банкрута його ліквідатору
розглянутою у межах справи за заявою
ініціюючого кредитора, Державної податкової служби України у особі філії, Головного управління ДПС у Черкаській області,
до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т.",
про банкрутство юридичної особи
1. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П., у межах справи про банкрутство подано скаргу від 05.12.2024 з вимогами:
визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Щербатюк Л.О. (далі - Відділ ДВС) від 27 листопада 2024 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу №925/240/22(925/140/24) від 16.09.2024, виданого Господарським судом Черкаської області;
зобов'язати Відділ ДВС вжити заходів для відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу №925/240/22(925/140/24) від 16.09.2024, виданого Господарським судом Черкаської області.
2. Заявник у скарзі від 05.12.2024 (а.с.40 т.5) на обґрунтування заявлених вимог пояснив,
що ухваленим у цій справі рішенням суду від 05.03.2024 зобов'язано колишнього керівника боржника ОСОБА_1 передати ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Новосельцеву В.П., бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута;
що 01.10.2024 Відділом ДВС відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання вказаного вище судового рішення;
що з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) заявнику стало відомо про закінчення 27.11.2024 виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі п.11 ч.1 ст.39 закону України "Про виконавче провадження";
що однак державним виконавцем не вжито усіх необхідних для ефективного виконання рішення суду заходів, а саме не направлено боржнику повторну вимогу, не здійснено повторного виходу за місцем його проживання, не вчинено дій для примусового приводу боржника або його розшуку, не здійснено контроль за виконанням боржником рішення суду, не було застосовано у повній мірі заходів впливу на боржника (в тому числі й щодо обмежень у праві виїзду за кордон, примусового входження у приміщення боржника, направлення до правоохоронних органів повідомлення відповідно до ст.63 Закону України "Про виконавче провадження").
3. Золотоніський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у поясненні від 26.12.2024 №51 (а.с.54 т.5) проти вимог заперечив повністю і пояснив,
що у виконавчому провадженні НОМЕР_1 державним виконавцем були вчинені такі дії: винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника; про накладення на боржника штрафів у зв'язку з невиконанням ним рішення суду; направлено запити на отримання інформації, що містить банківську таємницю, до ПФУ, до ДПС та МВС; здійснено виїзд за адресою, вказаною у виконавчому документі, та за фактичним місцем проживання боржника; сформовано відповідні платіжні інструкції до банківських установ; направлено боржнику вимоги про виконання рішення суду; сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; направлено до правоохоронних органів повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України;
що державний виконавець не має права опитувати сусідів, оскільки таким правом наділені правохоронні органи;
що залучення державним виконавцем понятих для проведення виконавчих дій є обов'язковим лише у випадках, передбачених ст.22 Закону України "Про виконавче провадження";
що розшук боржника проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються в дохід держави за рішенням суду (ст.132 ЦПК України).
4. Відділом ДВС заявлено клопотання про залучення як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та про зобов'язання його надати пояснення з приводу розгляду направленого державним виконавцем повідомлення від 27.11.2024 №67461 про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Суд вважає, що заявлене Відділом ДВС клопотання задоволенню не підлягає, оскільки закон не передбачає можливості залучення до участі у справі третіх осіб при розгляді розгляд скарг на дії державного/приватного виконавця, оскільки визначені законом підстави для залучення третіх осіб у справі відсутні, оскільки питання контролю за розглядом надісланого до органу досудового розслідування повідомлення про притягнення особи до кримінальної відповідальності належить до обов'язку заявника, тобто Відділу ДВС, тому не може бути перекладене через заявлене клопотання на суд, оскільки, у разі нездійснення слідчим процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначені законом строки, вживати відповідних заходів має саме орган державної виконавчої служби як заявник.
5. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з'явились.
6. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
7. Дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.
19.04.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.
20.09.2022 постановою суду боржника визнано банкрутом.
05.03.2024 рішенням суду у справі №925/240/229925/140/24) задоволено позовну заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П., від 31.01.2024: зобов'язано ОСОБА_1 , колишнього керівника ТОВ "К.І.Т.", передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута його ліквідатору, арбітражному керуючому Новосельцеву В.П.
16.09.2024 на виконання вказаного вище судового рішення видано наказ суду.
Згідно з відомостями з АСВП (а.с.37 зворот,45,47 т.5) Відділом ДВС вчинено такі дії:
01.10.2024 винесені постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024 №925/240/22(925/140/24) та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;
16.10.2024 винесено постанову про арешт коштів боржника та про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду;
26.11.2024 винесено постанову про накладення на боржника штрафу за повторне невиконання рішення суду;
27.11.2024 направлено на адресу Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомлення №67461 про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України (а.с.59 т.5).
27.11.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" у якій зазначено, що рішення боржником не виконано.
29.11.2024 за вх.№18315/24 до суду із супровідним листом Відділу ДВС від 27.11.2024 №67468 надійшов наказ Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024 у справі №925/240/22(925/140/24) в оригіналі.
Відомості про вчинення виконавцем інших дій, визначених Законом України "Про виконавче провадження", відсутні.
8. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства;
ч.1 ст.18. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України;
ст.326. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом;
ст.339№. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права;
ст.343. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства:
п.1 ч.1 ст.12. Арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом;
п.3 ч.2 ст.12. Арбітражний керуючий зобов'язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;
ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (…) аналізує фінансовий стан банкрута (...); виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; (…) вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно із Законом України "Про виконавче провадження":
ч.1 ст.1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню;
ч.1 ст.13. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (…);
ч.1-4 ст.18. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (...); роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки (...). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: (...) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (...); накладати арешт на майно боржника (...); накладати арешт на кошти та інші цінності боржника (...); здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням (...); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення (...); викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні (…); вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (...); отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (…);
ч.6 ст.26. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (...);
п.11 ч.1 ст.39. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі (…) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;
ч.1-3 ст.63. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
9. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
9.1. Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.
Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом.
Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.
9.2. Частина третя ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає два варіанти поведінки державного виконавця у разі повторного не виконання рішення боржником залежно від того, чи може бути рішення виконане без участі боржника, чи не може бути виконане без участі боржника. При цьому повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення направляється державним виконавцем в обох випадках.
Закон не визначає умов чи обставин, які кваліфікують факт "можливості" чи "неможливості" виконання рішення без участі боржника, отже обставини "неможливості" виконання судового рішення без участі боржника (для закінчення виконавчого провадження) мають бути грунтовно викладені у постанові та доведені органом ДВС доказами вжиття абсолютно усіх можливих передбачених законом заходів і доказами використання усіх наданих державному виконавцю повноважень.
Ненадання боржником витребуваних ухвалою суду документів особисто (добровільно) та у зв'язку із застосуванням зовнішніх заходів примусу (штрафу), не звільняє державного виконавця від обов'язку вжиття інших, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", заходів примусового виконання рішень.
Суд вважає, що в даному випадку рішення суду може бути виконане без особистої участі боржника, оскільки перевірка таких обставин, як відсутність (знищення, втрата, перебування у третіх осіб, відсутність доступу тощо) витребуваних судом активів не потребує обов'язкової участі боржника і вчинення ним особисто відповідних дій.
Невжиття таких заходів є підставою для визнання постанови головного державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Щербатюк Л.О. від 27 листопада 2024 року про закінчення виконавчого провадження, винесеної у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
9.3. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження". Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №619/562/18).
9.4. У даній справі Відділ ДВС обмежився винесенням двох постанов про накладення штрафу на боржника і направленням 27.11.2024 повідомлення до місцевого органу поліції. При цьому будь-які відомості щодо виконання постанови від 16.10.2024 про накладення штрафу відсутні, однак така інформація є важливою, оскільки штраф виступає засобом примусу, а не формальною дією.
Очевидно, що у зв'язку із закінченням виконавчого провадження 27.11.2024, винесення постанови від 26.11.2024 та направлення до поліції повідомлення 27.11.2024 виявилися формальними діями, які фактично не були спрямовані на реальні результати - відомості про стягнення штрафу, про внесення відомостей органом поліції до ЄРДР відсутні і до закінчення виконавчого провадження фактично не могли бути отримані.
Оскільки повідомлення до органу поліції є засобом процесуального примусу боржника до виконання судового рішення, виконавець не може обмежитися лише доказом його направлення до поліції, а повинен щонайменше отримати витяг з ЄРДР про початок досудового розслідування.
9.5. Метою здійснення виконавчого провадження є повне виконання рішення, а не відшукання підстав для його закінчення.
Будь-які докази тому, що ОСОБА_1 не проживає за місцем реєстрації, не отримує ніяких доходів, не сплачує податків і зборів до ПФУ, не здійснює цивільних та фінансових операцій, що Відділ ДВС намагався встановити фактичне місце проживання боржника - відсутні.
У суду відсутні повноваження давати вказівки Відділу ДВС щодо того, які ще конкретні дії він має вчинити. Навпаки, саме у Відділу ДВС існує обов'язок доводити як суду, так і стягувачу повноту вчинених дій і надавати докази цьому.
У матеріалах справи докази належного та повного вчинення державним виконавцем визначених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо розшуку майна (документів) боржника відсутні, що вказує на відсутність підстав для висновку про відсутність витребуваних активів у ОСОБА_1 та для доводів про неможливість виконання судового рішення, оскільки відсутність майна у боржника належним чином не підтверджена, а наявність майна в останнього належним чином не перевірена.
Будь-які докази тому, що Відділом ДВС направлено запити на отримання інформації, що містить банківську таємницю, до ПФУ, до ДПС та МВС; здійснено виїзд за адресою, вказаною у виконавчому документі, та за фактичним місцем проживання боржника; сформовано відповідні платіжні інструкції до банківських установ; направлено боржнику вимоги про виконання рішення суду; сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - у справу не надані, отже не доведені. Однак, навіть якщо такі дії й вчинені Відділом ДВС, то вони недостатніми і не спростовують викладених вище висновків суду.
9.6. Згідно з правовими висновками Верховного Суду у постановах від 25.09.2020 у справі №924/315/17 і від 30.08.2021 у справі №916/4106/14 та обставина, що саме боржник відповідно до вказаного судового рішення зобов'язаний вчинити певні дії не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки хоч і зобов'язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов'язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання; обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання.
9.7. З огляду на викладене скарга підлягає задоволенню.
10. У зв'язку із скасуванням постанови головного державного виконавця Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Щербатюк Людмили Олександрівни від 27.11.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1, останнє підлягає відновленню відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження"
Враховуючи викладене наказ Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024 у справі №925/240/22(925/140/24) в оригіналі, який надійшов до суду 29.11.2024 за вх.№18315/24 до суду із супровідним листом Відділу ДВС від 27.11.2024 №67468, підлягає направленню до Відділу ДВС.
Керуючись ст.234, 235, 342 ГПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 26.12.2024 №51 про залучення третьої особи та зобов'язання її вчинити дії.
2. Скаргу боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П., від 05.12.2024 задовольнити повністю.
Визнати неправомірною постанову головним державним виконавцем Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Щербатюк Людмилою Олександрівною від 27.11.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 та скасувати її.
3. Додати до цієї ухвали та направити до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) наказ Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024 у справі №925/240/22(925/140/24) в оригіналі на 1 арк.
Ухвала суду набрала законної сили 27.01.2025. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 27.01.2025.
Направити цю ухвалу арбітражному керуючому Новосельцеву В.П., Криворучку В.М., Золотоніському відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Суддя Ю.А. Хабазня
Я-4, 14-925-0001