Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4086/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4)
до Фізичної особи-підприємця Куканова Андрія В'ячеславовича ( АДРЕСА_1 , гуртож)
про стягнення 300066,67 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця Куканова Андрія В'ячеславовича про стягнення 300066,67 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту (тіло) у розмірі 291666,67 грн. включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 33333,32 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 258333,35 грн., прострочена заборгованість за комісією у розмірі 8400,00 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за кредитним договором "Кредит "всеБізнес" №712809123418 від 30.04.2024 в частині повернення кредитних коштів та сплати комісії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, розгляд справу постановлено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 25.11.2024 було надіслано засобами поштового зв'язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку було повернуто на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення оператора поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 тощо.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 по справі №922/4086/24 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відтак, враховуючи положення статті 248 ГПК України щодо строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
30.04.2024 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - позивач, банк, кредитор) та фізичною особою-підприємцем Кукановим Андрієм В'ячеславовичем (далі - відповідач, позичальник) було укладено кредитний договір "Кредит "всеБізнес" №712809123418 (далі - договір) за допомогою системи "Інтернет Банкінг" в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.
Відповідно до умов договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами.
Згідно умов пунктів 1.1.1.-1.1.3. договору погоджено суму кредиту у розмірі 300000 грн. Валюта кредитування - гривня (UAH). Строк кредитування до 30 квітня 2027 включно.
Згідно умов пункту 1.1.4.2. договору погоджено, що комісійна винагорода за обслуговування кредиту тариф комісійної винагороди - 1,7% за один місяць користування Кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення Тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п.6.3.2. типових умов, та сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4. Договору
Пунктом 1.1.4.3. договору передбачено процентну ставку за користування кредитом 0.00001 % річних. Проценти нараховуються відповідно до п. 6.2. типових умов та сплачуються згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4. договору.
Згідно пункту 1.1.4.4., 1.1.5. договору процентна ставка на прострочену суму кредиту 0.00001% річних. Проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п.6.2. Типових умов.
Поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ" (п. 1.1.5. договору).
Згідно пункту 1.4. договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному графіку платежів, а саме починаючи з 30.05.2024 щомісячно не пізніше 30 числа місяця до 30.03.2027 сплачувати суму у розмірі 13433,33 грн., а 30.04.2027 - 13433,45 грн., з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 8333,33 грн., а 30.04.2027 - 8333,45 грн., та на погашення комісії по 5100,00 грн. щомісячно.
Умовами пункту 1.5. договору передбачено, що повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що підписанням договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в п.1.1.1. договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до договору. Умови цього пункту договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту.
Згідно пункту 2.2. договору банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п.1.1.1. договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов'язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію.
Умовами пункту 2.3. договору передбачено, що позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п.1.1.4.1. договору, на користь банку, згідно з п.6.3.1 типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5. договору.
Пунктом 5.1. договору погоджено, що договір складається з даного документа та типових умов. З моменту укладення договору типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та типовими умовами, умови договору та типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно банку.
Згідно пункту 5.3., 5.4. договору погоджено, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою Системи "Інтернет-Банкінг". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП Уповноваженого представника банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника). Договір набуває чинності з моменту його підписання Банком та Позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд Позичальника) та КЕП Уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі.
Згідно умов пункту 1.1.8 договору, термін "Типові умови" використовується в цьому договорі в наступному значенні: Типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБізнес", укладеного в Системі Інтернет-Банкінг ПУМБ Digital Business Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", що розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору). Всі інші терміни, що використовуються в цьому договорі, мають значення, наведені у типових умовах. кредитний договір складається з договору та типових умов.
Відповідно до пункту 3.5. типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. договору.
Згідно платіжної інструкції №TR.79467407.93079.29514 вiд 30.04.2024 позивач перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 297000,00 грн. з призначенням платежу: "зарахування на поточний рахунок кредитних НОМЕР_2 за договором №712809123418 вiд 30/04/2024 за позикою фiзична особа-пiдприємець Куканов Андрій Вячеславович". При цьому позивачем на рахунок відповідача було перераховано кошти на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 3000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №TR.79467407.93078.29514 вiд 30.04.2024 з призначенням платежу: "оплата комiсiї за рахунок кредитних коштiв за договором №712809123418 вiд 30/04/2024 за позикою фiзична особа-пiдприємець Куканов Андрій Вячеславович". Також факт видачі позивачем кредиту та користування відповідачем кредитом підтверджується випискою по особовому рахунку з 30.04.2024 по 30.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про належне виконання позивачем зобов'язань за укладеним кредитним договором "Кредит "всеБізнес" №712809123418 від 30.04.2024 та надано відповідачу кредитні кошти та кошти на оплату комісії за рахунок кредитних коштів. Разом з тим, позивач у позовній заяві стверджує про порушення відповідачем умов договору в частині повернення кредитних коштів та сплати комісії, що стало підставою для прийняття рішення вимагати дострокового повернення окрім простроченої заборгованості, також і залишку по тілу кредиту.
З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем оформлено та скеровано засобами поштового зв'язку на адресу відповідача вимогу про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором №№712809123418 від 30.04.2024 вих. №5421 від 02.09.2024, в якій з викладенням правових та фактичних підстав звернення вимагав негайно погасити прострочену заборгованість згідно графіку погашення платежів, яка залишилася без відповіді та задоволення.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно з частиною 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Слід зазначити, що за своєю правовою природою кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит). Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.
Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, укладаючи та підписуючи кредитний договір "Кредит "всеБізнес" №712809123418 від 30.04.2024 сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов'язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.
Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
За приписами статті 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до пункту 3.5. типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. договору.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором та відповідно до умов пункту 3.5. типових умов згідно платіжної інструкції №TR.79467407.93079.29514 вiд 30.04.2024 перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 297000,00 грн. з призначенням платежу: "зарахування на поточний рахунок кредитних НОМЕР_2 за договором №712809123418 вiд 30/04/2024 за позикою Фiзична особа-пiдприємець Куканов Андрій Вячеславович".
При цьому позивачем на рахунок відповідача було перераховано кошти на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 3000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №TR.79467407.93078.29514 вiд 30.04.2024 з призначенням платежу: "оплата комiсiї за рахунок кредитних коштiв за договором №712809123418 вiд 30/04/2024 за позикою фiзична особа-пiдприємець Куканов Андрій Вячеславович". Також факт видачі позивачем кредиту та користування відповідачем кредитом підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку з 30.04.2024 по 30.10.2024.
За приписами частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 2, 3 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Кодексу. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із змісту наведеної норми права слідує, що однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. При цьому коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним, що є порушенням умов договору.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Нормами частини 1 статті 202 ГК України визначено, що господарське зобов'язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.
Згідно пункту 5.1. типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в договорі.
Згідно пункту 1.4. договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному графіку платежів.
Умовами пункту 1.5. договору передбачено, що повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Також суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Натомість матеріали справи свідчать, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за кредитним договором "Кредит "всеБізнес" №712809123418 від 30.04.2024 в частині дотримання узгодженого умовами пункту 1.4. договору графіку платежів, що призвело до виникнення прострочененої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 33333,32 грн., строкової заборгованості за сумою кредиту в розмірі 258333,35 грн., простроченої заборгованості за комісією у розмірі 8400,00 грн.
Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вище вказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем за наданим кредитом, а також доказів, які б свідчили про здійснення погоджених згідно графіку платежів, перевіривши обґрунтованість та правомірність здійсненого розрахунку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 33333,32 грн., строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 258333,35 грн., прострочену заборгованість за комісією у розмірі 8400,00 грн. є правомірними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, а тому підлягають задоволенню.
Відтак, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить вимогам законодавства та погодженим умовам договору, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Натомість всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування правомірності та обґрунтованості позовних вимог та необхідності сплати обґрунтованої та заявленої до стягнення заборгованості, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Куканова Андрія В'ячеславовича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 33333,32 грн., строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 258333,35 грн., прострочену заборгованість за комісією у розмірі 8400,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3600,80 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку та строки, що передбачено ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "27" січня 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова