27 січня 2025 року Справа № 915/1606/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали
за позовом: Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» (54034, м. Миколаїв, вул. Ковальська, буд. 199; ідентифікаційний код 32459822)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Скарлата Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про: стягнення 6311,63 грн,
23.12.2024 Комунальне підприємство «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 1975 від 23.12.2024 (з додатками) (з додатками), в якій просить суд:
1. Здійснити розгляд справи за позовом Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до фізичної особи - підприємця Скарлат Юрія Володимировича про стягнення заборгованості за Договором № 5 Ц - 102 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 21.06.2023 p., в порядку спрощеного позовного провадження, у зв'язку з її малозначністю.
2. Стягнути з Відповідача на користь Позивача, на поточний рахунок НОМЕР_2 в AT КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299 заборгованість за Договором № 5 Ц-102 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 21.06.2023 р. за період з 01.07.2023 року по 30.11.2024 року в розмірі 6 311,63 грн.
3. Стягнути з Відповідача на користь Позивача, на поточний рахунок НОМЕР_2 в AT КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299 судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору № 5Ц-102 від 21.06.2023 про надання послуг з поводження з побутовими відходами; актів здачі-приймання робіт (надання послуг) (17 шт.) за період з липня 2023 року по листопад 2024 року; рахунків на оплату (17 шт.) за період з липня 2023 року по листопад 2024 року; застосування норм статей 1, 17, 35-1 Закону України «Про відходи», статей 1, 16, 31 Закону України «Про управління відходами», статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статей 509, 525, 526, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, статей 173-175 Господарського кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Ухвалою суду від 27.12.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1606/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
22.01.2025 до суду від позивача надійшла заява б/н від 22.01.2025 (вх. № 901/25) про залишення позову без розгляду.
24.01.2025 до суду від позивача надійшла заява б/н від 24.01.2025 (вх. № 1130/25) про закриття провадження у справі, в якій заявник просить суд:
1. Відкликати подану 21.01.2025 р. заяву КП «Миколаївкомунтранс» про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору.
2. Закрити в зв'язку із відсутністю предмета спору провадження у справі № 915/1606/24 за позовною заявою КП «Миколаївкомунтранс» до фізичної особи - підприємця Скарлат Юрія Володимировича про стягнення заборгованості за Договором № 5Ц-102 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 21.06.2023 р.
3. Повернути позивачу із Державного бюджету України сплачений ним за подання позовної заяви згідно платіжної інструкції № 2722 від 20.12.2024 р. судовий збір в розмірі 3028,00 грн. за наступними реквізитами: поточний рахунок НОМЕР_3 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299.
Вказана заява мотивована тим, що на даний час фізична особа-підприємець Скарлат Юрій Володимирович сплатив заборгованість за Договором № 5 Ц-102 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 21.06.2023 в розмірі 6 311,63 грн (платіжна інструкція № 1241 від 13.01.2025 р.). Таким чином, припинено існування предмета спору та між сторонами справи № 915/1606/24 у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що за змістом ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
При цьому нормами ГПК України не врегульовано вирішення питання про залишення без розгляду заяви про залишення позову без розгляду.
В той же час, відповідно до приписів ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Враховуючи те, що судом не здійснювався розгляд заяви позивача б/н від 22.01.2025 (вх. № 901/25) про залишення позову без розгляду, суд вважає за можливе у даному випадку застосувати аналогію закону та залишити вказану заяву без розгляду.
За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
21 червня 2023 року між Комунальним підприємством «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС», як виконавцем, та Фізичною особою-підприємцем Скарлат Юрієм Володимировичем, як споживачем, було укладено Договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами № 5Ц-102, відповідно до предмету якого виконавець зобов'язався згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами, зокрема, послуги з вивезення побутових відходів за адресою об'єкту утворення відходів: пр. Героїв України 103/1, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбаченими цим Договором.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як виконавця, про стягнення з відповідача, як споживача, заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що вартість послуги з управління (поводження) побутовими відходами надана споживачеві за Договором № 5 Ц-102 від 21.06.2023 р. в період з 01.07.2023 по 30.11.2024 становить 9 751,33 грн:
- за 2 місяці 2023 р. (з 01.07.2023 по 31.08.2023) x 479,90 грн/міс. = 959,80 грн;
- за 12 місяців 2023-2024 pp. (з 01.09.2023 по 31.08.2024) х 524,04 грн/міс. = 6 288,48 грн;
- за 3 місяці 2024 р. (з 01.09.2024 по 30.11.2024) х 834,35 грн/міс. = 2 503,05 грн.
Протягом дії Договору № 5 Ц-102 від 21.06.2023 споживачем щомісяця формувалися рахунки на оплату послуг та Акти наданих послуг, проте, Відповідач, в порушення п. 18 Договору № 5 Ц-102 від 21.06.2023 самостійно не отримував рахунки на оплату послуг та Акти наданих послуг у бухгалтерії виконавця.
За даними позивача, станом на дату подання позовної заяви відповідач за період з 01.07.2023 по 30.11.2024 здійснив часткову оплату в розмірі 3 439,70 грн за надані послуги за Договором № 5 Ц-102 від 21.06.2023, внаслідок чого у відповідача сформувалась заборгованість перед позивачем на загальну суму 6 311,63 грн.
Таким чином, за перевіреними судом даними позивача, які не спростовані та не заперечені відповідачем, останній дійсно порушив договірні зобов'язання в частині оплати за надані послуги.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Водночас, після звернення позивача до суду та відкриття провадження у даній справі, з наданих позивачем доказів, а саме копії платіжної інструкції № 1241 від 13.01.2025 вбачається, що відповідач здійснив оплату претензійних вимог на суму 6 311,63 грн.
Таким чином, враховуючи наявність вказаного платіжного документу, який свідчить про повну сплату відповідачем позивачу за договором, на підставі якого заявлені позовні вимоги, грошових коштів в межах заявленого позову, та підтвердження вказаного факту позивачем, суд дійшов висновку про те, що між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Тому, беручи до уваги наведені норми та обставини, оскільки відповідачем у повному обсязі погашено заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму грошових коштів, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Згідно з приписами ч. ч. 3-5 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.
Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.
Позивачем при поданні позовної заяви № 1975 від 23.12.2024 було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3028,00 грн, на підтвердження чого суду надано платіжну інструкцію № 2722 від 20.12.2024 на суму 3028,00 грн.
Враховуючи наведені норми та обставини, суд вважає за можливе клопотання Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» про повернення судового збору задовольнити та повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції № 2722 від 20.12.2024 на суму 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 46, 73, 74, 86, 129, 226, 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» б/н від 22.01.2025 (вх. № 901/25) про залишення позову без розгляду у справі № 915/1606/24 залишити без розгляду.
2. Закрити провадження у справі № 915/1606/24 у зв'язку з відсутністю предмета спору.
3. Повернути Комунальному підприємству «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» (54034, м. Миколаїв, вул. Ковальська, буд. 199; ідентифікаційний код 32459822) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції № 2722 від 20.12.2024 на суму 3028,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у строки та у порядку, встановленому статтями 255, 256 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Г. Смородінова