вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.01.2025м. ДніпроСправа № 904/5085/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", 04070, м.Київ, вул.Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829
до фізичної особи Гривнак Миколи Вячеславовича , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з фізичної особи Гривнак Миколи Вячеславовича заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 79808813030 від 27.10.2023 та сплаченого судового збору. Заборгованість за кредитним договором станом на 23.10.2024 складає 74 665,49грн, з яких: 11 111,00грн - тіло кредиту, 55 554,94грн - строкова заборгованість за сумою кредиту, 7 999,55грн - прострочена заборгованість за комісією; судовий збір сплачений у розмірі 2 422,40грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 справу № 904/5085/24 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною сьомою статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд з'ясував, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 була направлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Суд додатково листом від 23.12.2024 направив на адресу відповідача засвідчену копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024.
За змістом частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вже зазначалося, ухвала суду від 25.11.2024 була надіслана судом до електронного кабінету відповідача. На підтвердження цього до матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа, яка підтверджує, що ухвала суду від 25.11.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 25.11.2024 о 16:56 (а.с.39).
Отже, ураховуючи положення частини шостої статті 242 ГПК України, ухвалу суду від 25.11.2024 відповідач отримав 25.11.2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024, з урахуванням вимог частини восьмої статті 165 ГПК України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ураховуючи встановлену судом дату отримання відповідачем ухвали суду (25.11.2024), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 10.12.2024.
Суд зауважує, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною другою статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справи, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже статтею 248 ГПК України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Отже справу № 904/5083/24 розглянуто у розумні строки.
Відповідно до частини восьмої статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
27.10.2023 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - банк, кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Гривнак Миколою Вячеславовичем (далі - клієнт, позичальник) укладено кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" № 79808813030, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:
- сума кредиту - 80 000,00 грн.;
- строк кредитування до 27 жовтня 2026 включно;
- тариф комісійної винагороди - 2 % за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов, та сплачується щомісячно згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4 договору;
- процентна ставка за користування кредитом 0,00001% річних, проценти нараховуються відповідно до п.6.2 Типових умов та сплачується згідно Графіку платежів, наведеного в п.1.4 договору;
- процентна ставка на прострочену суму кредиту 0,00001% річних, проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п.6.2 Типових умов;
- цільове використання кредиту на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п.1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п. 1.1.4.1 договору.
Згідно із пунктом 1.4 кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в графіку платежів, а саме 27 числа кожного місяця, починаючи з 27.11.2023 по 27.10.2026 по 3 822,22грн, а в останній місяць 3 822,30грн - платежу за кредитом, з яких 80 000,00грн - платіж за основною сумою кредиту та 57 600,00грн - комісійна винагорода.
Цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п.5.1 кредитного договору).
Пунктом 5.2 кредитного договору встановлено, що у всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між Типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет.
У пункті 5.3 кредитного договору сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою Системи "ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП Уповноваженого представника Банку та КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника).
Договір набуває чинності з моменту його підписання Банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП Уповноваженого представника Банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі (пункт 5.4 кредитного договору).
Відповідно до пункту 5.5 кредитного договору до підписання договору позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в Кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку Банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.
Позичальник підписанням договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі "Реквізити та підписи Сторін" договору адресу електронної пошти позичальника підписаного сторонами договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов'язаних з виконанням та/або обслуговуванням договору (пункт 5.6 кредитного договору).
Відповідно до пункту 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п.1.1.1. договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5 договору, в строки, зазначені в п.2.2. договору (з урахуванням умов п.2.3. договору).
Факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією № TR.72755491.54761.29514 вiд 27.10.2023, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштiв за договором № 79808813030 вiд 27/10/2023 за позикою Фiзична особа-пiдприємець Гривнак Микола Вячеславовчи", сума: 79 200,00грн. Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту у розмірі 800,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.72755491.54760.29514 вiд 27.10.2023, призначення платежу: "Оплата комiсiї за рахунок кредитних коштiв за договором № 79808813030 вiд 27/10/2023 за позикою Фiзична особа-пiдприємець Гривнак Микола Вячеславович" (а.с.18).
Отже матеріалами справи підтверджується, що 27.10.2023 Банк перерахував на розрахунковий рахунок Фізичної особи - підприємця Гривнак Миколи Вячеславовича 80 000,00грн, на підтвердження чого надав виписку з особового рахунку з 27.10.2023 по 23.10.2024 (а.с.19).
Позивач зазначає, що відповідач порушив умови кредитного договору, не здійснивши у повному обсязі за весь час користування платежі кожного місяця починаючи з дати укладення договору та по теперішній час.
06.08.2024 позивач направив відповідачу вимогу № 5372 від 01.08.2024 про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № 79808813030 від 27.10.2023, в якій вимагав погасити прострочену заборгованість згідно графіку погашення платежів за кредитним договором та яка була залишена відповідачем без відповіді (а.с.20).
Відповідно до інформації з офіційного сайту "Укрпошта" відправлення за № 0504024106193, в якому містилась вимога, повернуто позивачу через закінчення встановленого терміну зберігання (а.с.24).
Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 79808813030 від 27.10.2023 станом на 23.10.2024 (включно) складає 74 665,49грн, а саме: заборгованість за простроченою сумою кредиту - 66 665,94грн, з яких 11 111,00грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 55 554,94грн - строкова заборгованість за сумою кредиту, 7 999,55грн - прострочена заборгованість за комісією.
Станом на дату звернення до суду позичальником заборгованість за кредитом та комісією не погашена.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Станом на дату звернення до суду з позовом Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" обліковує за фізичною особою Гривнак Миколою Вячеславовичем заборгованість за кредитом у загальній сумі 74 665,49грн, а саме: заборгованість за простроченою сумою кредиту - 66 665,94грн, з яких 11 111,00грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 55 554,94грн - строкова заборгованість за сумою кредиту, 7 999,55грн - прострочена заборгованість за комісією.
Причиною виникнення спору є неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Гривнак Миколою Вячеславовичем зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати простроченої комісії за кредитним договором № 79808813030 від 27.10.2023.
Предметом спору є стягнення з фізичної особи Гривнак Миколи Вячеславовича на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" 74 665,49грн заборгованості за сумою кредиту (тіло), включаючи 11 111,00грн простроченої заборгованості та 55 554,94грн строкової заборгованості, а також 7 999,55грн простроченої заборгованості за комісією.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання кредитного договору № 79808813030 від 27.10.2023, погоджений кредитний ліміт, строк користування кредитом, графік погашення кредиту, наявність прострочень за кредитним договором, статус відповідача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 29.04.2024 внесено запис при припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Гривна Миколи Вячеславовича, за власним рішенням (а.с.15).
За змістом статей 51, 52, 598-608 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати, тому фізична особа має відповідати за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Фізична особа Гривнак Микола Вячеславович доказів сплати заборгованості у розмірі 74 665,49грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 66 665,94грн заборгованості за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 11 111,00грн та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 55 554,94грн, та простроченої заборгованості за комісією у розмірі 7 999,55грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (пункт 8.23).
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" заявлено вимогу майнового характеру (74 665,94грн), то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40грн.
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40грн, про що свідчить платіжна інструкція № 000428355/00000037332 від 05.11.2024.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 422,40грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до фізичної особи Гривнак Миколи Вячеславовича про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи Гривнак Миколи Вячеславовича , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", 04070, м.Київ, вул.Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829 заборгованість за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 79808813030 від 27.10.2023 у розмірі 66 665,94грн (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень 94 копійки), прострочену заборгованість за комісією у розмірі 7 999,55грн (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 55 копійок) та судовий збір у розмірі 2 422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано 27.01.2025
Суддя О.В. Перова