про повернення заяви про відкриття провадження у справі
27 січня 2025 р. Справа № 902/1397/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
До Господарського суду Вінницької області 31.12.2024 надійшла заява № б/н від 30.12.2024 (вх. № 1466/24 від 31.12.2024) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 06.01.2025 судом заяву № б/н від 30.12.2024 (вх. № 1466/24 від 31.12.2024) ОСОБА_1 залишено без руху із зазначенням строку та порядку усунення виявлених судом недоліків.
Заявника повідомлено про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалу суду від 06.01.2025 направлено заявнику - ОСОБА_1 на зазначену нею у заяві адресу її місцезнаходження. Поштове відправлення (ухвала про залишення позовної заяви без руху від 06.01.2025) вручено позивачу 10.01.2025 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610220674579.
21.01.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків №б/н від 16.01.2025 (вх. № 01-34/593/25 від21.01.2025) з додатками.
Дослідивши матеріали вказаної заяви про усунення недоліків з додатками, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявнику, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Розглядаючи заяву заявника про усунення недоліків судом враховано правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постановах від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20 та від 06.12.2023 у справі № 904/688/19, яка полягає у тому, що після закінчення строку на усунення недоліків, установленого в ухвалі про залишення тієї чи іншої заяви без руху, досліджується, зокрема, обставини виконання заявником вимог суду щодо усунення недоліків та встановлюється той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення заяви без руху.
Ухвалою від 06.01.2025 судом встановлено заявнику спосіб усунення недоліків заяви про неплатоспроможність фізичної особи шляхом надання, зокрема доказів на підтвердження місця проживання ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 116 КУзПБ, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається місце проживання боржника.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Відповідно до частини 13 статті 30 ГПК України, справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Згідно з частиною 1 статті 8 КУзПБ, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
Таким чином, справи про неплатоспроможність розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи.
Кодексом України з процедур банкрутства не надано визначення поняттю "місце проживання фізичної особи".
Відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Наведене визначення є місцем проживання в приватно-правовому розумінні.
Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено наступне:
- місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
- місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року №265.
Відповідно до пункту 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого вищевказаною постановою, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Приймаючи до уваги, що у Кодексі України з процедур банкрутства не міститься визначення поняття "місце проживання фізичної особи", суд з урахуванням вимог статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства застосовує визначення місця проживання фізичної особи, яке наведене в частині 3 статті 27 ГПК України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Частиною 6 статті 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" також визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
У заяві заявником зазначено адресу заявника - АДРЕСА_1 .
Згідно з абзацем 2 пункту 1 статті Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" витяг з реєстру територіальної громади - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу.
Заявником разом із заявою від 16.01.2025 подано до суду витяг з реєстру територіальної громади від 10.01.2025 на підтвердження місця проживання ОСОБА_1 , у якому зазначено адресу місця проживання: АДРЕСА_2 .
Разом з тим у графі "Дата проведення реєстраційної дії, дата зняття (скасування)" вказаного витягу зазначено, що 12.06.2023 проведено реєстраційну дію щодо зняття (скасування) реєстрації ОСОБА_1 за вказаною адресою.
Згідно зі сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом суду відповіддю № 1067071 від 27.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру у реєстрі містяться відомості щодо зняття 12.06.2023 ОСОБА_1 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
З урахуванням наведеного, заявником не надано суду доказів на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання ОСОБА_1 , що дає підстави для звернення із заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність саме до Господарського суду Вінницької області.
Ухвалою від 06.01.2025 судом зауважено щодо положень пунктів 4-6 частини 2 статті 116 КУзПБ якими визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається: опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором.
Судом зазначено у вказаній ухвалі, що до заяви долучено переліки майна ОСОБА_1, що належать їй на праві власності та що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, разом з тим такі переліки зазначені як додатки до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 04.04.2022. Також судом зазначено, що інших доказів щодо наявності/відсутності належного заявнику майна, зокрема актуальну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника та членів сім'ї боржника станом на день звернення до матеріалів заяви не долучено.
З огляду на викладене, ухвалою від 06.01.2025 судом встановлено заявнику спосіб усунення недоліків заяви про неплатоспроможність фізичної особи шляхом надання, зокрема опису майна боржника, що належить боржнику на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; копій документів, що підтверджують право власності боржника на майно.
Судом встановлено, що заявником у заяві від 16.01.2025 зазначено опис майна боржника, що належить боржнику на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна (квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ). До заяви від 16.01.2025 заявником також додано рішення третейського суду від 20.10.2008 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Разом з тим вказані копії рішення, витягу не засвідчені належним чином в порядку встановленому чинним законодавством (не містять засвідчення заявником відповідності копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення). Інших доказів щодо наявності/відсутності належного заявнику майна, зокрема актуальну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника станом на день звернення до матеріалів заяви не долучено.
Крім того ухвалою від 06.01.2025 судом встановлено заявнику спосіб усунення недоліків заяви про неплатоспроможність фізичної особи шляхом надання переліку майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформацію про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника.
Щодо зазначеного, заявником зазначено у заяві від 16.01.2025 про відсутність таких обтяжень. Водночас доказів щодо наявності/відсутності обтяжень, зокрема актуальну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника та членів сім'ї боржника станом на день звернення до матеріалів заяви не долучено.
З урахуванням наведеного, заявником не усунуто всі недоліки, на підставі яких, заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху.
Згідно з частинами 1, 3-4 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з частиною 3 статті 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до приписів частин 1-2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Приписами частини 1 статті 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи.
З урахуванням встановленого судом строку на усунення недоліків, позивач мав усунути недоліки позовної заяви до 20.01.2025 року включно, проте у визначений судом строк недоліки позовної заяви позивачем у повному обсязі не усунуто.
За змістом статті 38 КУзПБ та частини 4 статті 174 ГПК України, якщо заявник не усунув недоліки своєї заяви у строк, встановлений судом, така заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із цією заявою.
Положеннями частин 7 статті 174 ГПК України, встановлено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Судом встановлено, що заявник у повному обсязі не усунув недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 06.01.2025 року та доказів протилежного станом на 27.01.2025 року судом не отримано.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 № б/н від 30.12.2024 (вх. № 1466/24 від 31.12.2024) про відкриття провадження у справі про банкрутство вважається не поданою та підлягає поверненню.
Водночас, суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини 3 статті 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 38, 113, 116 КУзПБ, статтями 3, 18, 174, 232, 234-235 ГПК України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 № б/н від 30.12.2024 (вх. № 1466/24 від 31.12.2024) про відкриття провадження у справі про банкрутство повернути заявнику.
2. Копію заяви долучити до примірника ухвали, який залишається у суді.
3. Відповідно до статті 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
4. Згідно з частиною 1 статтею 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5. За приписами пункту 6 частини 1 статті 255 ГПК України ухвалу про повернення позовної заяви позивачеві (заявнику) може бути оскаржено окремо від рішення суду до Північно-західного апеляційного господарського суду.
6. Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник ухвали надіслати заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення разом із матеріалами заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалу підписано 27.01.2025.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - заявнику, АДРЕСА_1 .