Справа № 543/22/24 Номер провадження 22-ц/814/1122/25Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Є.А. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
22 січня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оржицького районного суду Полтавської області від 05 грудня 2024 року (час ухвалення рішення та дата виготовлення повного тексту рішення не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання кредитного договору неукладеним і недійсним.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 05 грудня 2024 року зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання кредитного договору недійсним повернута позивачу на підставі ст.193 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення ухвалу суду першої інстанції, справу повернути до місцевого суду для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального закону, зокрема ст.193 ЦПК України, і не звернув уваги, що уточнений зустрічний позов поданий суду у межах підготовчого судового засідання, що відповідає приписам ст.49 ЦПК України. Не дивлячись на назву, поданий суду процесуальний документ є заявою про уточнення позовних вимог, а саме про їх зменшення.
Відзив на апеляційну скаргу апеляційним судом не отриманий.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:
Відповідно п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою судді суду першої інстанції від 10 січня 2024 року відкрито провадження за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Суддею вирішено справу розглядати за правилами спрощеного провадження, судове засідання призначено на 04 березня 2024 року (т.1 а.с.49).
У лютому 2024 року ОСОБА_1 подав суду зустрічний позов до ТОВ «Бізнес Позика» про визнання кредитного договору неукладеним і недійсним (т.1 а.с.56-58).
Ухвалою судді від 27 лютого 2024 року зустрічний позов ОСОБА_1 повернутий позивачу з підстав, передбачених ч.3 ст.193 ЦПК України (т.1 а.с.70).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року задоволена апеляційна скарга Верпети Я.В.: ухвала судді Оржицького районного суду Полтавської області від 27 лютого 2024 року скасована, справа повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1 а.с.108-110).
Ухвалами судді Оржицького районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Бізнес Позика» про визнання кредитного договору неукладеним і недійсним; зустрічний позов об?єднано в одне провадження із первісним позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 04 грудня 2024 року (т.1 а.с.114,115).
У межах підготовчого судового засідання, а саме 05 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов (з уточненими позовними вимогами), у якому, посилаючись на ті ж самі обставини, просив визнати недійсним кредитний договір, стверджуючи, що вимога про визнання кредитного договору неукладеним не є належним способом захисту порушеного права (т.1 а.с.246-248).
Повертаючи зустрічну позовну заяву (з уточненими вимогами), суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.
Згідно частин першої-третьої статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України (див. постанова ВС від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17).
Як слідує зі змісту первісно поданого зустрічного позову, за яким судом першої інстанції відкрито провадження (т.1 а.с.56-58), предметом позову є дві вимоги: визнати неукладеним кредитний договір №220232_КС-003 від 16 березня 2021 року і визнати недійсним цей договір.
Підстави заявлених вимог: кредитний договір не укладався, жодних пропозицій на укладення договору в електронній формі позивач не отримував, згоди на укладення договору на запропонованих умовах не давав; будь-яких документів, на які посилається позивач у первісному позові, відповідач не отримував.
У зустрічному позові (з уточненими позовними вимогами) предметом позову є вимога - визнати недійсним кредитний договір №220232_КС-003 від 16 березня 2021 року.
Підстави заявленої вимоги: кредитний договір не укладався, жодних пропозицій на укладення договору в електронній формі позивач не отримував, згоди на укладення договору на запропонованих умовах не давав; будь-яких документів, на які посилається позивач у первісному позові, відповідач не отримував (т.1 а.с.246-248).
Аналізуючи зміст обох позовів, апеляційний суд приходить до висновку, що поданий ОСОБА_1 зустрічний позов з уточненими позовними вимогами є по суті заявою про зменшення позовних вимог, оскільки заявлена лише вимога про визнання кредитного договору недійсним з тих же підстав, що були заявлені у первісно поданому зустрічному позові.
Отже, ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.49 ЦПК України у межах підготовчого засідання подав суду заяву про зменшення позовних вимог, яка оформлена і подана суду з дотриманням вимог процесуального закону (ст.185 ЦПК України).
З огляду на встановлене, ухвала суду першої інстанції від 05 грудня 2024 року підлягає скасуванню, а матеріали справи - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.367, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Оржицького районного суду Полтавської області від 05 грудня 2024 року скасувати, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання кредитного договору недійсним повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 22 січня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов