Справа № 761/47984/24
Провадження № 3-зв/761/4/2025
27 січня 2025 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши заяву адвоката Осики Сергія Валентиновича про відвід судді Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В. від участі у розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 9 ст. 212-3 КУпАП, -
У провадженні судді Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В. перебуває справа про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 9 ст. 212-3 КУпАП.
Адвокатом Осикою С.В. подано заяву про відвід судді Пономаренко Н.В.,у зв'язку з виникненням обставин, які на його думку, викликають сумніви в неупередженості судді, які він описав у своїй заяві.
У судове засідання заявник та особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явилися, будучи повідомленими про місце, час і дату судового засідання. Причини неприбуття не повідомили.
Дослідивши заяву про відвід, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.
Слід зазначити, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає поняття «відвід судді» та не встановлено порядок його розгляду.
Водночас, відповідно до пункту 4 Рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34, у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Враховуючи зазначене, при вирішенні заяви про відвід суддя застосовує аналогію закону та застосовує положення КПК України, якими визначено підстави для відводу та врегульовано порядок його вирішення.
Згідно статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 43).
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України").
Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які б об'єктивно могли вказувати на можливу його упередженість. При цьому, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Дослідивши заявлений відвід суд приходить до висновку, що фактичною його підставою є незгода з процесуальним рішенням судді Пономаренко Н.В. під час розгляду іншої справи, що не є підставою для відводу судді в розумінні ст. 75 КПК України.
Самі лише припущення заявника щодо можливого порушення суддею норм процесуального та/або матеріального права під час розгляду іншої справи про адміністративне правопорушення, учасником якої був адвокат Осика С.В., жодним чином не свідчать про те, що розгляд даної справи про адміністративне правопорушення відбувається чи буде відбуватись упереджено, не об'єктивно та не дає підстав сумніватися у безсторонності, неупередженості та об'єктивності судді.
Таким чином, заява адвоката Осики С.В. не містить відомостей про наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в безсторонності та неупередженості судді, та які б виключали участь судді при розгляді даної справи. Також не встановлено будь-яких інших обставин, передбачених діючим законодавством, які б могли бути підставою для відводу судді, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 294 КУпАП, ст. ст. 75, 80-81 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви адвоката Осики Сергія Валентиновича про відвід судді Шевченківського районного с уду міста Києва Пономаренко Н.В. від участі у розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 9 ст. 212-3 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Матвєєва
27 січня 2025 року