Справа № 761/2307/25
Провадження № 1-кс/761/2243/2025
Іменем України
22 січня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024110000000423 від 27.08.2024
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000423 від 27.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» та КПН «Київська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її чоловіком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 організували протиправну злочинну схему з вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі 25000 доларів США з фізичних осіб за підготовку та складання пакету медичних документів, щодо наявності у військовозобов'язаних громадян тяжкого захворювання, що дає підстави для подальшого оформлення лікарських документів для отримання групи інвалідності особам, які не мають на це права. Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучають до співпраці працівників Дніпровської медико-соціальної експертної комісії та ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою ухилення останніх від призову на військову службу.
28.08.2024 допитаний в якості свідка ОСОБА_9 показав, що звернувся до ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_7 з метою отримання допомоги в збиранні медичних документів для оформлення відповідної інвалідності. 12.08.2024 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 організували проходження ОСОБА_9 медичного обстеження та стаціонарного лікування в Київській міській клінічній лікарні швидкої допомоги, що розміщена за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3. Останній фактично на лікуванні не перебував. Після пройденого стаціонарного лікування медичні документи не отримував. Процес проходження лікування контролювався ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , зокрема останні на початку водили ОСОБА_9 по кабінетам, крім того ОСОБА_8 здавав аналізи за ОСОБА_9 .
Для поставлення необхідного діагнозу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 залучають лікаря кардіолог в КНП «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги» ОСОБА_5 .
В ході допиту ОСОБА_9 зазначив, що ОСОБА_5 , була присутня в маніпуляційному кабінеті під час здачі аналізів ОСОБА_8 замість ОСОБА_9 та коментувала на які аспекти здоров'я ОСОБА_9 ОСОБА_8 необхідно звернути.
Крім того, встановлено, що до прийняття необхідного рішення Військово-лікарняною комісією «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги» залучені:
-колишній голова ВЛК КНП «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги» та т.в.о. директора «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який проводив зустрічі з посередниками ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ;
-лікар токсиколог КНП «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги» ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Входить до складу комісії та консультує військовозобов'язаних, зокрема ОСОБА_9 під час перебування останнього в лікарні.
Вищевказані лікарі здійснюють свою діяльність в КНП «Київська Міська Клінічна лікарня Швидкої Медичної Допомоги», за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3.
В подальшому ОСОБА_9 підтримував зв'язок з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з метою продовження лікування. Так, подружжя скоординувало ОСОБА_9 на проходження стаціонарного лікування в КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» залучивши до цього завідувачку відділення неврології вказаної лікарні ОСОБА_12 .
Також, встановлено, що організацією госпіталізації до КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» займається лікар відділення неврології зазначеної лікарні ОСОБА_13 .
Зазначені лікарі здійснюють свою діяльність в КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня», за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, 14.
Встановлено, що 22.10.2024 ОСОБА_8 передано частину неправомірної у розмірі 5000 доларів США.
Крім того, ОСОБА_9 повідомив, що 19.12.2024 у його відбулась зустріч з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 для проходження медико-санітарної комісії перед проходженням якої останні інструктували ОСОБА_9 , крім того своєю поведінкою та розмовами зазначили, що добре знають ОСОБА_14 , який є головою Дніпровського МСЕК м. Київ та вплинуть на те, щоб ОСОБА_9 була оформлена ІІ група інвалідності. Після того, як ОСОБА_9 пройшов вказану комісію ним була здійснена передача неправомірної вигоди у розмірі 15000 доларів США ОСОБА_8 та ОСОБА_15 неподалік від приміщення Дніпровського МСЕК у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26. Натомість ОСОБА_9 отримав висновок Дніпровського МСЕК у м. Києві про отримання ІІ група інвалідності.
11.01.2025 року в період часу з 12:57 год. по 14:52 год. на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва №761/813/25 від 08.01.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , в ході проведення якого серед іншого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки IРhone 13, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , грошові кошти у кількості 230 (двісті тридцять) купюр по 100 (сто) доларів США, 10 (десять) купюр по 50 (п'ятдесят) доларів США, загальною сумою 23 500 (двадцять три тисячі п'ятсот) доларів США.
11.01.2025 постановою слідчого вищевказані речі визнано речовими доказами .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно.
Прокурор в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.
Представник власника майна проти задоволення клопотання заперечив.
Власник майна підтримав позицію свого представника.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено 11.01.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на: мобільний телефон марки IРhone 13, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , грошові кошти у кількості 230 (двісті тридцять) купюр по 100 (сто) доларів США, 10 (десять) купюр по 50 (п'ятдесят) доларів США, загальною сумою 23 500 (двадцять три тисячі п'ятсот) доларів США.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1