Справа №359/12135/23
Провадження №2/359/222/2025
10 січня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Шандар М.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
за участю відповідача ОСОБА_2 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ транспортного засобу, житлового будинку та земельної ділянки, що є об'єктами спільної сумісної власності сторін, та стягнення грошових коштів,
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
1.1. В грудні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовував його тим, що 22 липня 2014 року він уклав шлюб з ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6 . Позивач працює моряком за межами України. Він надсилав відповідачу заробітну платну, за рахунок якої ОСОБА_5 придбала чимало майна. Зокрема, 19 лютого 2016 року вона придбала земельну ділянку площею 0,0554 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0018 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Безуглівка Бориспільського району. На цій земельній ділянці сторони звели житловий будинок по АДРЕСА_1 , що не був введений в експлуатацію. 21 червня 2017 року ОСОБА_5 придбала автомобіль марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , а 18 серпня 2021 року - автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 . Рішенням Голосіїв-ського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року шлюб між сторонами був розірваний. ОСОБА_4 посилався на те, що земельна ділянка, зведений на ній житловий будинок та транспортні засоби є спільною сумісною власністю сторін. ОСОБА_5 вела аморальний спосіб життя, витрачала грошові кошти не в інтересах сім'ї, а на відпочинок з коханцями, одним з яких був ОСОБА_7 . Крім того, 9 червня 2023 року вона без згоди позивача відчужила у власність ОСОБА_7 автомобіль марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 . Тому ОСОБА_4 просив суд визнати за ним право власності на автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , на 2/3 частки в земельній ділянці площею 0,0554 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0018 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господар-ських будівель і споруд (присадибній ділянці), розташованій в с. Безуглівка Бориспільського району, на 2/3 частки в будівельних матеріалах та конструктивних елементах, використаних в процесі будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 , та стягнути з ОСОБА_5 на користь позивача грошові кошти в розмірі 57855 євро; а також визнати за відповідачем право власності на іншу 1/3 частку в земельній ділянці площею 0,0554 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0018 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибній ділянці), розташованій в с. Безуглівка Бориспільського району, та на іншу 1/3 частку в будівельних матеріалах та конструктивних елементах, використаних в процесі будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .
1.2. У підготовчому провадженні представник позивача ОСОБА_1 подав заяву про часткову зміну предмета позову: просить визнати за його довірителем ОСОБА_4 право власності на автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , на 2/3 частки в земельній ділянці площею 0,0554 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0018 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибній ділянці), розташованій в с. Безуглівка Бориспільського району, на 2/3 частки в житловому будинку по АДРЕСА_1 , та стягнути з ОСОБА_5 на користь позивача грошові кошти в розмірі 57855 євро; а також визнати за відповідачем право власності на іншу 1/3 частку в земельній ділянці площею 0,0554 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0018 з цільовим призначенням для будівництва і обслугову-вання житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибній ділянці), розташованій в с. Безуглівка Бориспільського району, та на іншу 1/3 частку в житловому будинку по АДРЕСА_1 .
1.3. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує позов в зміненій редакції та наполягає на його задоволенні.
1.4. ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 не заперечують проти визнання за кожною стороною права власності на 1/2 частку в земельній ділянці, житловому будинку та обох транспортних засобах. Однак грошові кошти, отримані від ОСОБА_4 , відповідач витратив не на відпочинок, як помилково вважає позивач, а на будівництво житлового будинку, а саме на придбання будівельних матеріалів та оплату виконаних будівельних робіт тощо. Тому ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просять суд відмовити у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 57855 євро.
2. Інформація про рух цивільної справи.
2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 грудня 2023 року (а.с.132 т.2) вбачається, що цивільну справу за позовом, пред'явленим ОСОБА_4 , було розподілено судді Бориспільського міськрайонного суду Борцю Є.О.
2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 8 січня 2024 року (а.с.136-137 т.2) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
2.3. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 13 березня 2024 року (а.с.228-230 т.1) було витребувано у АТ «Прокредит Банк» банківську виписку про рух грошових коштів по рахунку НОМЕР_3 за період часу з 1 січня 2017 року по день виконання ухвали суду із зазначенням залишків грошових коштів станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року та станом на день виконання ухвали суду; відомості про номери всіх банківських рахунків, відкритих в АТ «Прокредит Банк» для обслуговування ОСОБА_5 за період часу з 1 січня 2017 року по день виконання ухвали суду із зазначенням залишків грошових коштів станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, 1 січня 2024 року та станом на день виконання ухвали суду; у АТ КБ «Приватбанк» - відомості про номери всіх банківських рахунків, відкритих для обслуговування ОСОБА_5 за період часу з 1 січня 2017 року до дня виконання ухвали суду; банківські виписки про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках ОСОБА_5 за період часу з 1 січня 2017 року по день виконання ухвали суду із зазначенням залишків грошових коштів станом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року та станом на день виконання ухвали суду.
2.4. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 11 квітня 2024 року (а.с.39-40 т.3) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
3.1. 22 липня 2014 року ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_8 . Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_8 було присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ». Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 22 липня 2014 року (а.с.17 т.1).
3.2. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_6 . Це підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 3 липня 2015 року (а.с.18 т.1).
3.3. 19 лютого 2016 року ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.55-58 т.1), за яким вона придбала земельну ділянку площею 0,0554 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0018 з цільовим призначен-ням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Безуглівка Бориспільського району. В той же день за відповідачем було зареєстровано право власності на придбану земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №351121519 від 19 жовтня 2023 року (а.с.59 т.1).
3.4. З копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а.с.148-155 т.2) та копії технічного паспорту на житловий будинок (а.с.156-165 т.2) вбачається, що на спірній земельній ділянці зведений житловий будинок, якому присвоєна адреса: АДРЕСА_1 . На підставі вказаних документів рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Вороньківської сільської ради №70169390 від 10 листопада 2023 року за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Ці обставини підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №363648997 від 29 січня 2024 року (а.с.147 т.2).
3.5. 21 червня 2017 року ОСОБА_5 придбала автомобіль марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , а 18 серпня 2021 року - автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 . Це підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 (а.с.60-61 т.1) та копією договору купівлі-продажу транспортного засобу №3243/2021/2743642 від 18 серпня 2021 року (а.с.174 т.2).
3.6. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року (а.с.170-171 т.3) шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був розірваний.
3.7. 3 січня 2024 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_7 . Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 було присвоєно прізвище « ОСОБА_11 ». Це підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 від 3 січня 2024 року (а.с.141 т.2).
3.8. Спірні правовідносини регулюються главою 8 «Право спільної сумісної власності подружжя» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов'язки подружжя» СК України.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
а. норми матеріального права та стала судова практика.
4.1. Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
4.2. Згідно з ч.2 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
4.3. Як роз'яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 5 жовтня 2020 року у справі №537/78/19 (провадження №61-17347св19), положення ст.60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована тим з подружжя, який оспорює поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.
4.4. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
4.5. Згідно з ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
4.6. Відповідно до ч.2 ст.65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
4.7. Як роз'яснив Верховний Суд в постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №127/7029/15-ц (провадження №61-9018сво18), у випадку, якщо особа хоче отримати еквівалент вартості майна, яке було відчужено без її згоди, вона має право на стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, що є ефективним способом захисту без визнання правочину недійсним та застосування реституції. У цьому випадку важливим є встановлення на час вирішення спору ринкової вартості спільного майна, яке було відчужено, а у разі неможливості визначення такої вартості саме цього майна - ринкової вартості майна, подібного за якостями (технічними характеристиками) до відчуженого.
4.8. Як роз'яснила Велика Палата Верховного Суду в п.44 та п.45 постанови від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (провадження №14-182цс21), приписи ч.4 та ч.5 ст.71 СК України з урахуванням принципу розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) треба розуміти так: правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі грошові кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні. Інакше кажучи, вимога позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно подружжя не породжує обов'язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду. Аналогічний висновок був сформульований у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі №299/2587/15-ц. Підтвердження платоспроможності такого відповідача законодавство України не вимагає.
4.9. Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства відносяться справедливість, добросовісність та розумність.
4.10. Як роз'яснив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження №61-22315сво18), добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
б. норми процесуального права.
4.11. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
4.12. Згідно з ч.2 ст.76 ЦПК України дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
4.13. Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
4.14. Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
а. щодо виникнення спільної сумісної власності на майно.
5.1. Встановлено, що земельна ділянка площею 0,0554 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0018 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована в с. Безуглівка Бориспільського району, автомобіль марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , були придбані в період часу, протягом якого ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . Крім того, під час перебування сторін у шлюбі був побудований житловий будинок по АДРЕСА_1 . Як вбачається з правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц, від 5 жовтня 2020 року у справі №537/78/19, в такому випадку презюмується, що земельна ділянка, житловий будинок та транспортні засоби є спільною сумісною власністю сторін. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на спростування означеної презумпції та підтвердження того, що вказане рухоме та нерухоме майно було придбано виключно за рахунок особистих грошових одного з подружжя. Адже згідно з ч.2 ст.61 СК України заробітна плата ОСОБА_4 також була об'єктом спільної сумісної власності сторін.
5.2. З огляду на це суд вважає, що у позивача та ОСОБА_2 виникло право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0554 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0018 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану в с. Безуглівка Бориспільського району, а також на житловий будинок по АДРЕСА_1 , на автомобіль марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 .
б. щодо способу поділу майна, що є спільною сумісною власністю.
5.3. В матеріалах цивільної справи містяться фотографії з відпочинку ОСОБА_2 (а.с.37-53 т.1). Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що вона неодноразово відпочивала з ОСОБА_2 . Фінансування спільного відпочинку здійснював відповідач за грошові кошти, отримані від ОСОБА_4 . Зокрема, в матеріалах цивільної справи містяться виписки про рух грошових коштів по рахунках, відкритих в різних банківських установах для обслуговування ОСОБА_2 (а.с.186-193, 239 т.2, а.с.3-33 т.3). Однак показання свідка ОСОБА_12 та наведені письмові докази не є достатніми для підтвердження того, що ОСОБА_2 витратила грошові кошти, отримані від ОСОБА_4 , на відпочинок з друзями, а не на утримання сина ОСОБА_6 та будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 . Тому підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя у спільному майні та, тим більше, для стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 57855 євро відсутні. Адже стягнення на користь ОСОБА_4 грошових коштів, які він раніше надсилав відповідачу для утримання сім'ї та забезпечення будівництва, не ґрунтується на засадах справедливості і розумності, а також суперечить доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження №61-22315сво18).
5.4. Таким чином, розмір частки кожної сторони в земельній ділянці, житловому будинку та транспортних засобах становить 1/2 частку. Однак 9 червня 2023 року ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу транспортного засобу №3243/2023/ 3868457 (а.с.175 т.2), за яким відповідач відчужив у власність ОСОБА_7 автомобіль марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 . В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 надавав згоду на відчуження цього транспортного засобу. Як вбачається з правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №299/2587/15-ц, від 3 жовтня 2018 року у справі №127/7029/15-ц, від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20, в такому випадку позивач має право на відшкодування йому грошової компенсації вартості 1/2 частки в автомобілі марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 . З копії звіту про оцінку транспортного засобу (а.с.76-108 т.3) вбачається, що вартість автомобіля марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , становить 198010 гривень 00 копійок. Тому грошова компенсація вартості 1/2 частки в цьому транспортному засобі становить 99005 гривень 00 копійок (198010,00 : 2). З копії звіту про оцінку іншого транспортного засобу (а.с.109-141 т.3) вбачається, що вартість автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , становить 651210 гривень 00 копійок. Вартість 1/2 частки в цьому транспортному засобі становить 325605 гривень 00 копійок (651210,00 : 2). У зв'язку з тим, що вартість 1/2 частки в автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , істотно перевищує вартість 1/2 частки в автомобілі марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , відсутні підстави для поділу транспортних засобів в натурі, зокрема для визнання за позивачем права власності на автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 . В такому випадку ОСОБА_4 підлягає відшкодуванню лише грошова компенсація 1/2 частки в автомобілі марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 99005 гривень 00 копійок.
6. Висновки суду.
6.1. З огляду на це суд вважає, що поділ рухомого та нерухомого майна, що є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , належить здійснити шляхом визнання за кожною стороною права власності на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,0554 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0018 з цільовим призначен-ням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибній ділянці), розташованій в с. Безуглівка Бориспільського району, на 1/2 частку в житлового будинку по АДРЕСА_1 та на 1/2 частку в автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , а також шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача грошової компенсації вартості 1/2 частки в автомобілі марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 99005 гривень 00 копійок.
6.2. Підстави для здійснення поділу в натурі транспортних засобів та визнання за позивачем права власності на 2/3 частки в земельній ділянці та житловому будинку відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цих вимог ОСОБА_4 слід відмовити.
7. Розподіл судових витрат.
а. норми процесуального права.
7.1. Відповідно до ч.1 та п.1, п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
7.2. Згідно з ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
б. мотиви суду.
7.3. Встановлено, що ОСОБА_4 сплатив судовий збір в розмірі 13420 гривень 00 копійок, а також витратив грошові кошти в розмірі 92441 гривні 00 копійок (76000,00 + 16441,00) на професійну правничу допомогу та грошові кошти в розмірі 25000 гривень 00 копійок (12500 х 2) на проведення експертиз. Ці обставини підтверджуються квитанцією №9818-8606-0079-9321 від 4 грудня 2023 року (а.с.16 т.1), актом про виконані роботи (надані послуги) від 8 жовтня 2024 року (а.с.201 т.3) та кредитовими повідомленнями (а.с.202-206 т.3), а також платіжними інструкціями №@2PL628223 від 23 квітня 2024 року та №2PL183224 від 16 вересня 2024 року (а.с.168-169 т.3).
7.4. Вартість автомобіля марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , становить 198010 гривень 00 копійок, а автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , - 651210 гривень 00 копійок. Це підтверджується копіями звітів про оцінку транспортних засобів (а.с.76-108, 109-141 т.3). Зі змісту висновку експерта №24263 від 16 вересня 2024 року (а.с.142-164 т.3) вбачається, що вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 становить 3460945 гривень 00 копійок, а спірної земельної ділянки, на якій розташовуєть-ся житловий будинок, - 399747 гривень 00 копійок. Крім того, станом на день ухвалення рішення суду 1 євро еквівалентні 43 гривні 56 копійок. Тому грошовим коштам в розмірі 57855 євро еквівалентні грошові кошти в розмірі 2520163 гривні 80 копійок (57855,00 х 43,56). Таким чином, ціна пред'явленого позову становить 5877175 гривень 14 копійок (198010,00 х 2/3 + 651210,00 + 3460945,00 х 2/3 + 399747,00 х 2/3 + 2520163,80).
7.5. Загальна вартість задоволених позовних вимог склала 2354956 гривень 00 копійок (198010,00 х 1/2 + 651210,00 х 1/2 + 3460945,00 х 1/2 + 399747,00 х 1/2). Таким чином, пред'явлений позов задавлений на 40,07% (2354956,00 : 5877175,14 х 100%).
7.6. З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 5377 гривень 39 копійок (13420,00 : 100% х 40,07%), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 37041 гривні 11 копійок (92441,00 : 100% х 40,07%) та витрати на проведення експертиз в розмірі 10017 гривень 50 копійок (25000,00 : 100% х 40,07%).
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ транспортного засобу, житлового будинку та земельної ділянки, що є об'єктами спільної сумісної власності сторін, та стягнення грошових коштів задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,0554 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0018 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибній ділянці), розташованій в с. Безуглівка Бориспільського району.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на іншу 1/2 частку в земельній ділянці площею 0,0554 га з кадастровим номером 3220880902:05:007:0018 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибній ділянці), розташованій в с. Безуглівка Бориспільського району.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку в житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на іншу 1/2 частку в житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку в автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на іншу 1/2 частку в автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частки в автомобілі марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 99005 гривень 00 копійок.
У задоволенні позову в частині інших вимог ОСОБА_4 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на оплату судового збору в розмірі 5377 гривень 39 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 37041 гривні 11 копійок, витрати на проведення експертиз в розмірі 10017 гривень 50 копійок.
Повний текст рішення суду складений 20 січня 2025 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець