Справа № 357/13058/23
Провадження № 2/357/447/25
23 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
за участю:
представник позивача - адвокат Діденко О.В.,
представник відповідача - адвокат Мельник О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод», про визнання звільненим з роботи, зобов'язання видати трудову книжку, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, невиплаченої компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та вихідної допомоги,
У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру майнових (грошових) позовних вимог просив суд: 1) визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Білоцерківський завод «Еталон» з 09.06.2023, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади головного інженера Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» за власним бажанням, на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України; 2) зобов'язати Державне підприємство «Білоцерківський завод «Еталон» видати ОСОБА_1 належним чином заповнену трудову книжку з відповідним записом про звільнення за власним бажанням, відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України; 3) стягнути з Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період роботи з 01.12.2022 по 09.06.2023 в розмірі 98 820 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 108 914,51 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з 09.06.2023 по 06.09.2023 в розмірі 65 880,30 грн., вихідну допомогу в розмірі 49 410 грн. з послідуючим вирахуванням податків та зборів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 26.05.1993 позивач перебуває в трудових відносинах з ДП «Білоцерківський завод «Еталон» та з 24.04.2021 працював на посаді головного інженера вказаного підприємства. У зв'язку з систематичним порушенням роботодавцем законодавства про працю в частині виплати заробітної плати та вимог з дотримання правил охорони праці, позивач 09.06.2023 звернувся до відповідача з письмовою заявою про звільнення із займаної посади за ч. 3 ст. 38 КЗпП України та щодо виплати грошових коштів. 27.06.2023 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про звільнення, однак заява залишилась без відповіді. Вказує, що позивачу не була видана трудова книжка з відповідними записами про звільнення, не виплачена заробітна плата за період роботи з 01.12.2022 по 09.06.2023 в розмірі 98 820 грн., грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 108 914,51 грн. (205 днів), середній заробіток за час затримки розрахунку з 09.06.2023 по 06.09.2023 в розмірі 65 880,30 грн. та вихідна допомога в розмірі 49 410 грн. з послідуючим вирахуванням податків та зборів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
28.11.2023 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи 19.12.2023.
31.01.2024 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано від ДП «Білоцерківський завод Еталон» довідку про розмір заборгованості ОСОБА_1 , в тому числі: 1) по невиплаченій заробітній платі за період з 01.12.2022 по 09.06.2023; 2) по невиплаченому середньому заробітку за затримку розрахунку за час вимушеного прогулу при звільненні за період з 09.06.2023 по 06.09.2023 включно; 3) по невиплаченій грошовій компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, у зв'язку зі звільненням, за періоди роботи: 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки включно.
13.03.2024 в судовому засіданні суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача частково, застосував до директора ДП «Білоцерківський завод «Еталон» попередження у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про витребування доказів та ухвалив надіслати до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях й керівника відповідача лист про необхідність виконання вимог вказаної ухвали.
22.04.2024 в судовому засіданні представник позивача уточнив позовну вимогу № 1 та просив припинити трудові відносини між сторонами з 09.06.2023, вказав, що дата 06.09.2023 це описка в заяві про зменшення вимог. Позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, надав пояснення по суті. Вказує, що заяву про звільнення від 09.06.2023 позивач віддавав особисто в руки директору відповідача, 27.06.2023 надіслав повторно замовним листом, однак наполягав на звільненні саме з 09.06.2023. Наразі доступу до підприємства немає. Також зазначав, що позовною вимогою є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, а не за вимушений прогул.
22.04.2024 заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/13058/23 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» про визнання звільненим з роботи, зобов'язання внести записи та видати трудову книжку, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, невиплаченої компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та вихідної допомоги: 1) визнано припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Білоцерківський завод «Еталон» з 09.06.2023, у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади головного інженера Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України; 2) зобов'язано Державне підприємство «Білоцерківський завод «Еталон» внести належні записи до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України та видати трудову книжку; 3) стягнуто з Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період роботи з 01.12.2022 по 09.06.2023 в розмірі 98 820 грн., компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за весь період роботи, середній заробіток за час затримки розрахунку з 09.06.2023 по 06.09.2023 в розмірі 65 148 грн., вихідну допомогу в розмірі 49 410 грн. та судовий збір в розмірі 3 234,99 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.
30.05.2024 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області поштою надійшла вказана заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод», в якій заявник просить суд залучити його до участі в цивільній справі № 357/13058/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон», в якості правонаступника відповідача, скасувати заочне рішення суду від 22.04.2024, призначити розгляд справи в загальному порядку.
03.06.2024 ухвалою судді заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод» про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд заяви у відкритому судовому засіданні 18.06.2024.
18.06.2024 ухвалою суду заяву ТОВ «Машгідропривод» про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2024 у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні 05.09.2024.
02.10.2024 ухвалою суду витребувано від Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» виписку про зарахування на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 чи будь-який інший рахунок ОСОБА_1 заробітної плати чи будь-яких інших платежів від Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» та від Товариства з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод» за період з 01.12.2022 по 02.10.2024.
22.10.2024 на адресу суду надійшли витребувані докази.
25.10.2024 представник позивача - адвокат Діденко О.В., подав до суду письмові пояснення з додатковим обґрунтуваннями позову щодо руху коштів по виписці АТ «Ощадбанк».
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Діденко О.В., позов підтримав, просив задовольнити, надав пояснення по суті.
Представник відповідача - адвокат Мельник О.В., в судовому засіданні позов визнала частково в частині припинення трудових відносини між позивачем та відповідачем, внесення належних записів до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення та видачі трудової книжки. Вказала про наявність заборгованості по заробітній платі в розмірі не більше 12 000 грн. З посиланням на статтю 233 КЗпП України в редакції від 19.07.2022 додатково зазначила про порушення позивачем тримісячного строку звернення до суду. Просила відмовити в задоволенні решти вимог про стягнення грошових коштів з відповідача.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 26.05.1993 прийнятий на посаду начальника інструментального участка Білоцерківського дослідного заводу «Еталон», який 28.12.1995 перейменовано в Державне підприємство «Білоцерківський завод «Еталон», та 07.06.2007 переведений на посаду головного інженера вказаного підприємства, що вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_3 від 30.10.1984.
В матеріалах справи міститься копія колективного договору, укладеного між уповноваженим власником підприємства органом і трудовим колективом ДП «Білоцерківський завод «Еталон», відповідно до пп. 3.3., 3.11 якого заробітна плата за кожен місяць виплачується 15 числа наступного місяця з авансуванням 25 числа. Аванс встановлюється в розмірі 40% від посадового окладу тарифної ставки працівника. У разі наявності на підприємстві заборгованості із заробітної плати керівник підприємства спільно з профспілковим комітетом розроблятимуть графіки її погашення. Керівник підприємства, з урахуванням п. 2.14. Генеральної угоди, зобов'язується забезпечувати своєчасну і в повному обсязі виплату заробітної плати на підприємстві та не мати заборгованості з неї.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2022 у справі № 357/7515/22 зобов'язано Державне підприємство «Білоцерківський завод «Еталон» нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату, згідно штатного розпису підприємства, та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі.
Судове рішення набрало законної сили 02.01.2023, на його виконання видано виконавчий лист, який передано до органу ДВС.
Вказаним рішенням встановлено, що 01.10.2020 затверджено штатний розпис Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон», згідно з яким на даному підприємстві існує посада головного інженера з посадовим окладом в розмірі 16 470 грн.
Копія штатного розпису міститься в матеріалах справи.
Відповідно до заяви (повторної) від 27.06.2023, 09.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до директора Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» про звільнення його з роботи на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, виплату всіх сум, що належать йому, а також внесення відповідних записів до трудової книжки і видачі наказу про звільнення.
Вказана заява направлена на адресу ДП «Білоцерківський завод «Еталон» рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0911100981273 та отримана особисто ОСОБА_2 29.06.2023.
Відповідно до акта Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці № Ц/КВ/16996/4 від 31.07.2023, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці, ДП «Білоцерківський завод «Еталон» працює на підставі Статуту, затвердженого рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 19.11.2021 № 1200, за основним видом економічної діяльності 26.51 виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації, підпорядковане Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, має кількість працівників станом на день проведення заходу - 5 осіб, в.о директора ДП «Білоцерківський завод «Еталон» з 10.05.2022 є ОСОБА_2 .
Під час проведення заходу державного нагляду встановлено порушення ДП «Білоцерківський завод «Еталон» вимог законодавства: 1) ч. 1 ст. 10 ЗУ № 2136 - заробітна плата не виплачується працівникам у відповідності до умов, визначених трудовим договором; 2) ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 ЗУ № 108, - виплата заробітної плати не проводиться регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом) рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється оплата. Так, відповідно до довідки про стан заборгованості з виплати заробітної плати за період з січня по липень 2023 року перед 5 працюючими працівниками становить 439,8 тис.грн.
Згідно зі списком працюючих працівників, перед якими є заборгованість по заробітній платі, перед ОСОБА_1 заборгованість становить 141 641,51 грн. за період з 01.01.2023 по 25.07.2023.
Крім того, вказаним актом також встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 10 ЗУ № 2136, заробітна плата не виплачується працівникам у відповідності до умов, визначених трудовим договором. Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, не проводиться в день звільнення. Так, відповідно до довідки про стан заборгованості, борг перед 6 звільненими працівниками становить 427,4 тис.грн.
За наслідками перевірки, інспектором праці Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № Ц/КВ/16996/4/П від 31.07.2023, яким в.о. директора ДП «Білоцерківський завод «Еталон» ОСОБА_2 зобов'язано усунути виявлені порушення та надати письмове повідомлення про виконання припису із залученням копій первинних документів.
Примірник акта та припису отримано в.о. директора ДП «Білоцерківський завод «Еталон» ОСОБА_2 31.07.2023 під підпис.
Відповідно до довідки відповідача № 48 від 28.08.2023, заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 станом на дату винесення судового рішення від 30.11.2022 становила 129 503,49 грн. Згідно зведених відомостей від 24.05.2023 та 27.06.2023 ОСОБА_1 виплачено 37 400 грн., тому залишкова сума до погашення заборгованості станом на 30.11.2022 становить 92 103,49 грн.
04.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського РУП з заявою про те, що в.о. директора ДП «Білоцерківський завод «Еталон» ОСОБА_2 не звільнив його з роботи та не виплатив розрахунок.
За наслідками розгляду вказаної заяви, Білоцерківським РУП винесено довідку від 02.10.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до суду.
Згідно з постановою Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03.10.2023, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку з повним фактичним виконанням закінчено виконавче провадження № НОМЕР_4 щодо примусового виконання виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2023 № 2/357/2699/22 про зобов'язання ДП «Білоцерківський завод «Еталон» нарахувати ОСОБА_1 заробітної плати, згідно штатного розпису підприємства, та виплатити йому заборгованість по заробітній платі.
21.04.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (правонаступником Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод» укладений договір № 6/23 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон», за результатами електронного аукціону № SPE001-UA-20230309-55991, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловол С.М., реєстровий № 95, що підтверджується копією вищевказаного договору.
Об'єкт приватизації включає в себе всі його активи і пасиви згідно з фінансовою звітністю державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 3.1. договору, ТОВ «Машгідропривод», який придбав об'єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору та законодавства України.
Згідно із п. 6.4.1, 6.4.2 договору ТОВ «Машгідропривод» зобов'язаний виконати умови продажу об'єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме забезпечити: погашення протягом 6 (шести) місяців від дати переходу права власності на об'єкт приватизації боргів із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації та недопустити протягом 6 (шести) місяців від дати переходу права власності на об'єкт приватизації звільнення працівників підприємства з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу.
ТОВ «Машгідропривод» надані відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам ДП «БЦ «Еталон» за 4 квартал 2022 року, 1 квартал 2023, 2 квартал 2023 року, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб та сум утриманого з них податку, сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2022 року, 1 квартал 2023 року, за 2 квартал 2023 року, відповідні квитанції, копії яких додаються.
Так, згідно з наданими відомостями, ОСОБА_1 нараховано заробітної плати: за грудень 2022 року - 16 470 грн.; за січень 2023 року - 10 480,91 грн.; за лютий 2023 року - 0 грн.; за березень 2023 року - 0 грн.; за квітень 2023 року - 1 647 грн.; за травень 2023 року - 16 470 грн.; за червень 2023 року - 16 470 грн. Всього за період з грудня 2022 року по червень 2023 року позивачу нараховано 61 537,91 грн.
Відповідно до виписки Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» про рух грошових коштів з розшифровкою даних по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 наявні відомості про зарахування платежів: 26.05.2023 - 14 700 грн., платник ДП «БЦ «Еталон», призначення: зарахування заборгованості по з/п 2023 рік; 27.06.2023 - 22 700 грн., платник ДП «БЦ «Еталон», призначення: зарахування заборгованості по з/п 2023 рік; 25.09.2023 - 133 659,27 грн., платник Білоцерківський ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ), призначення: № 2/357/2699/22, 07.02.2023, ДП «БЦ «Еталон», № НОМЕР_4, кошти за ВД стягнуті на користь стягувача.
ТОВ «Машгідропривод» надано до суду зведену відомість сум для зарахування на картки від 27.06.2023 по ДП «БЦ «Еталон», відповідно до якої ОСОБА_1 перераховано 22 700 грн. з призначенням платежу: «Зарахування заборгованості по з/п 2023 рік».
Крім того, ТОВ «Машгідропривод» надав суду копію платіжної інструкції № 2833 від 18.09.2023, відповідно до якої Білоцерківському ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) перераховано 157 338,02 грн. кошти з призначенням: погашення боргу за виконавчим провадженням № НОМЕР_4.
Позивачем надано суду виписку з банківського зарплатного рахунку ОСОБА_1 з аналогічними даними про зарахування заробітної плати у 2023 році.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Частиною першою-другою статті 233 КЗпП України в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд зауважує, що позивач не отримував письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а тому правопорушення в даній справі є триваючим, при цьому суд враховує, що позивач в межах цієї справи ставить вимогу про припинення трудових відносин з роботодавцем та зобов'язання останнього видати трудову книжку працівнику, що не було здійснено роботодавцем та його правонаступником в досудовому порядку.
Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом.
З огляду на вказане, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо порушення позивачем тримісячного строку звернення до суду.
Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX, заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
Відповідно до частини першої статі 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці (частина п'ята статті 97 КЗпП України).
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці»).
За правилом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Матеріалами справи, в тому числі рішенням суду від 30.11.2022 та перевіркою Держпраці від 31.07.2023 підтверджено, зокрема порушення ДП «Білоцерківський завод «Еталон» законодавства про працю в частині строків виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з жовтня 2021 року по 30.11.2022 та в подальшому у строки, встановлені колективним договором та законодавством України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Згідно із частиною 3 статті 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
У ч. 2 ст. 22 КЗпП України встановлено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Вимога про припинення трудових відносин за певних обставин є належним способом судового захисту, такий висновок наведений Верховним Судом у постанові КЦС ВС від 15.02.2023 у справі № 377/169/20.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 31.10.2019, звільнення з ініціативи працівника не передбачає обов'язкової наявності згоди роботодавця на таке звільнення, оскільки в даному випадку працівник реалізовує своє право, передбачене трудовим законодавством, а роботодавець вимушений погодитись зі звільненням працівника незалежно від свого бажання.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання розірвати трудовий договір на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
За змістом позову вбачається, що позивач звертався до ДП «Еталон» з вимогами про звільнення, що не заперечується відповідачем, також позивачем надана розписка ОСОБА_1 , відповідно до якої він передав свою трудову книжку директорові ДП «Білоцерківський завод «Еталон» для отримання запису про звільнення. Вказана розписка містить рукописний напис: «Отримав 09.06.2023» і підпис.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
З огляду на вказане, суд вважає необхідним визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ДП «БЦ завод «Еталон» з 27.06.2023, у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади головного інженера Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Згідно зі ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Підпунктом 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, також передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
За правилом пп. 2.26. вказаної Інструкції, записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму (пп. 2.8. Інструкції).
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Суд зауважує про надання правонаступником відповідача відомостей щодо нарахування заробітної плати працівникам ДП «БЦ «Еталон» за період з грудня 2022 по червень 2023 року та відомостей про фактичну виплату таких коштів.
Так, згідно з наданими відомостями, ОСОБА_1 за період з грудня 2022 року по червень 2023 року відповідачем нараховано заробітну плату в розмірі 61 537,91 грн., виплачена - 37 400 грн., залишок заборгованості по заробітній платі за вказаний період становить 24 137,91 грн., які слід стягнути на користь позивача.
Надані правонаступником відповідача докази свідчать про оплату боргу перед позивачем по заробітній платі у ВП № НОМЕР_4 (попередній період).
Згідно зі ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
З огляду на відсутність проведення належних позивачу на день звільнення виплат, останній має право на стягнення середнього заробітку за заявлений період.
Відповідно до статті 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок № 100).
Абзацом 1 п. 2 Порядку № 100 (в редакції на час виникнення спірних відносин) передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
За правилом абз. 3 п. 2 Порядку № 100, у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100).
Згідно з абз. 5 п. 2 вказаного Порядку час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Абзацом 7 п. 2 Порядку № 100 встановлено, якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 цього Порядку.
Відповідно до п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, при визначенні середнього заробітку позивача слід використати дані про виплати за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення (червень 2023).
За правилом абзацу 5 п. 2 вказаного Порядку, суд виключає з розрахункового періоду час, протягом якого ОСОБА_1 не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.
З відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам ДП «БЦ «Еталон» судом встановлено, що в період з січня по квітень 2023 року за позивачем не зберігався заробіток або зберігався частково, тому вказані періоди виключаються з розрахунку при обчисленні судом середнього заробітку позивача.
При визначенні середньоденної заробітної плати позивача, в тому числі для обчислення компенсації за невикористані відпустки, слід взяти до уваги нараховану йому відповідачем заробітну плату за травень 2023 року в розмірі 16 470 грн. (21 робочий день) та за грудень 2022 року - 16 470 грн. (23 робочих дні), середньоденна заробітна плата позивача становить 748,64 грн. (16 470 х 2 / 44).
Таким чином, на підставі ст. 117 КЗпП України позивач має право на виплату йому середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за період з 28.06.2023 (наступний день за днем звільнення) по 06.09.2023 (за вимогою позивача) в розмірі 53 153,44 грн. (748,64 х 71 день), тобто у заявлений в позові період.
Відповідно до статті 44 КЗпП України, внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, позивач має право на виплату вихідної допомоги у розмірі 49 410 грн. (16470 х 3).
Що стосується вимоги позивача про стягнення на його користь компенсації за невикористані дні відпустки, суд виходить з того, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткова) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати (ст. 74 КЗпП України).
Аналогічна норма міститься у ст.2 Закону України «Про відпустки».
Відповідно до положень частини першої ст. 75 КЗпП України, ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам (ч. 20 ст. 10 Закону України «Про відпустки»).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується, зокрема, грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Порядок обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки описаний в даному судовому рішенні, а тому проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
За правилом абз. 3 п. 2 Порядку № 100, у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Судом попередньо встановлено, що середньоденна заробітна плата, в тому числі для обчислення компенсації за невикористані відпустки позивача, становить 748,64 грн. (16 470 х 2 / 44).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має невикористані дні відпустки за період його роботи на підприємстві з 27.03.2016, що не спростовано відповідачем.
Отже позивачу слід компенсувати невикористані дні відпустки тривалістю 174 дні, в тому числі:
1) за період роботи з 27.03.2016 по 26.03.2017 - 24 к.д.;
2) за період роботи з 27.03.2017 по 26.03.2018 - 24 к.д.;
3) за період роботи з 27.03.2018 по 26.03.2019 - 24 к.д.;
4) за період роботи з 27.03.2019 по 26.03.2020 - 24 к.д.;
5) за період роботи з 27.03.2020 по 26.03.2021 - 24 к.д.;
6) за період роботи з 27.03.2021 по 26.03.2022 - 24 к.д.;
7) за період роботи з 27.03.2022 по 26.03.2023 - 24 к.д.;
8) за період роботи з 27.03.2023 по 27.06.2017 - 6 к.д.
Відомості щодо права ОСОБА_1 на відпустку більшої тривалості матеріали справи не містять.
Отже розмір компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період роботи позивача в ДП «БЦ завод «Еталон» в період роботи з 27.03.2016 по 27.06.2023 становить 130 263,36 грн. (748,64 х 174).
Слід зазначити, що згідно з абз. 2 п. 3 Порядку № 100 суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки та збори із указаних сум присуджених за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню з них при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачені працівнику на підставі судового рішення суми зменшуються на суми податків і зборів.
Згідно зі ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ТОВ «Машгідропривод» укладений договір № 6/23 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП «БЦ завод «Еталон» за результатами електронного аукціону, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків та зобов'язаний, зокрема забезпечити погашення боргів із заробітної плати.
Вказаний факт також став підставою для скасування заочного рішення в даній справі за заявою ТОВ «Машгідропривод», який за спільною позицію сторін залучений судом до участі у справі правонаступником первісного відповідача.
З огляду на те, що ТОВ «Машгідропривод» є правонаступником обов'язків ДП «БЦ завод «Еталон» та наділений повноваженнями вносити відповідні записи до трудових книжок працівників заводу, суд вважає за необхідне зобов'язати саме ТОВ «Машгідропривод» внести належні записи до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення, відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України та видати трудову книжку працівнику (позивачу), що також не заперечувалось відповідачем.
За правилом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог шляхом надання доказів є однією з основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 569,65 грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Керуючись ст. 12, 13, 55, 76, 78, 79, 81, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Білоцерківський завод «Еталон» з 27.06.2023, у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади головного інженера Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» за власним бажанням, на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод», внести належні записи до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення, відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України та видати трудову книжку.
Стягнути з Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод», на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період роботи з 01.12.2022 по 27.06.2023 в розмірі 24 137,91 грн., компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період роботи з 27.03.2016 по 27.06.2023 в розмірі 130 263,36 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з 27.06.2023 по 06.09.2023 в розмірі 53 153,44 грн., вихідну допомогу в розмірі 49 410 грн. та судовий збір в розмірі 2 569,65 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Машгідропривод», адреса: вул. Каштанова, 14, м. Харків, код ЄДРПОУ: 34953135.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.
Оскільки в судовому засіданні оголошено (підписано) лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 27.01.2025.
Суддя А. Ю. Цуранов