Справа №293/853/24
Провадження №1-кп/293/81/2025
27 січня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024060400001450 від 11.05.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Осники, Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, українця, освіта середня, тимчасово не працюючого, офіційно не одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, та неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 06 травня 2024 року строком на 90 днів.
Згідно з ст.1 Закону України «Про оборону України» №1932-ХІІ від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.
У відповідності до довідки військово-лікарської комісії №3197 від 07.05.2024 ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби у воєнний час, підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відсутні. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 07.05.2024 виписано мобілізаційне розпорядження солдату ОСОБА_4 , згідно якого він мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , о 07 годині 00 хвилин 08.05.2024 для відправки до команди № НОМЕР_1 ЦПП.
З метою ухилення від проходження військової служби ОСОБА_4 діючи в порушення вимог ст.ст.17,65 Конституції України, ст.ст. 1,39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ", ст.1, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543- XII, та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022, нехтуючи конституційним обов'язком громадянина України, спрямованим на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, військовим обов'язком громадянина України щодо проходження військової служби, в особливий період, за відсутності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, 07.05.2024 перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , відмовився від отримання мобілізаційного розпорядження, згідно якого він мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07 годині 00 хвилин 08.05.2024 на відправку до команди № НОМЕР_1 ЦПП, про що цього ж дня в ІНФОРМАЦІЯ_2 складено акт відмови від отримання мобілізаційного розпорядження.
Окрім того, ОСОБА_4 відмовився від мобілізації до лав Збройних Сил України власноруч 07.05.2024 написавши відповідну заяву на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , засвідчивши її власним підписом. Таким чином ОСОБА_4 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Тпким чином, своїми умисними діями, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
ІI. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні визнав повністю та показав, що дійсно 07.05.2024 у дев'ятому відділі Черняхівського військомату по вул.Шкільна йому вручили повістку від отримання якої він відмовився. Пояснив, що не має досвіду служби, ніколи не служив і не знає як поводитися зі зброєю. Крім того, вказав, що має проблеми зі здоров'ям, дуже боїться та ніколи не зможе вбити людину. Вказав, що при складанні в його присутності акта відмови від отримання повістки він не повідомив уповноважених осіб про те що має на утриманні троє неповнолітніх дітей, тобто мав підстави для відстрочки, тому що не знав. На підтвердження свого батьківства в судовому засіданні надав суду результат дослідження аналізу ДНК на батьківство від 21.01.2025, з якого вбачається, що він є біологічним батьком старшої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як у її свідоцтві про народження батько записаний зі слів матері на її прізвище - ОСОБА_6 . Вказав, що хоча офіційно не одружений, однак проживає разом з дружиною ОСОБА_7 та трьома спільними дітьми, яких має утримувати та піклуватися. Просив суворо не карати та не позбавляти його волі.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він є працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказав, що 07.05.2024 ОСОБА_4 пройшов ВЛК, визнаний придатним до військової служби та повинен був з'явитися 08.05.2024 для направлення для проходження служби. Однак ОСОБА_4 в присутності майора ОСОБА_9 відмовився від отримання повістки, про що був складений акт про відмові від отримання повістки. Також ОСОБА_4 власноруч написав заяву про відмову від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період. Підстав для відстрочки на момент вручення повістки передбачених законом ОСОБА_4 не мав. Інформацію про наявність на утриманні трьох дітей ОСОБА_4 не надавав. Причина відмови зазначена в акті.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він є заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 отримав повістку, пройшов ВЛК де визнаний придатним до військової служби. Потім йому була видана бойова повістка, від отримання якої він відмовився, про що складено акт про відмову. Ще до проходження ВЛК ОСОБА_4 були роз'яснені всі підстави для відстрочки від мобілізації. Крім того, пам'ятки з підставами про відстрочки від служби розміщені на стендах в місці прийому громадян. Однак, документів про наявність відстрочки ОСОБА_4 не надавав, заяву про відстрочку не писав. Акт про відмову від отримання повістки був складений в присутності ще одного співробітника РТЦК та СП і самого ОСОБА_4 .
Крім визнання вини ОСОБА_4 та показань свідків, допитаних в судовому засіданні, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні підтверджується й іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду.
Так, відповідно до повідомленням про кримінальне правопорушення, начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_10 повідомив про кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України, вчинене ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що ОСОБА_4 07.05.2024 пройшов військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка визнала його придатним до військової служби. Однак, ОСОБА_4 07.05.2024 відмовився від отримання повістки на відправку, що підтверджується актом щодо відмови від отримання повістки та заявою про відмову від призову на військову службу під час мобілізації, таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (а.с.47).
11.05.2024 ст. слідчим СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, внесено до ЄРДР за №12024060400001450 а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно довідки ВЛК є придатним до військової служби, 07.05.2024 відмовився від отримання повістки, таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації (ЄО 19781 від 10.05.2024) (а.с.46).
ОСОБА_4 , 1981 р.н., практично здоров та придатний до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №3197 від 07.05.2024 і карткою обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного (а.с.48, 49).
Розписка про отримання повістки на ім'я ОСОБА_4 , 1981 р.н., про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 07:00 год. 08.05.2024 свідчить про відмову від її тримання ОСОБА_4 07.05.2024 о 11:40 год. (а.с.50).
Акт щодо відмови від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.05.2024, затверджений начальником дев'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_7 підполковником ОСОБА_12 підтверджує, що під час здійсненні оповіщення ОСОБА_4 відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина відмови в акті не зазначена. Оповіщення здійснювали начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_13 та діловод групи документального забезпечення ОСОБА_14 (а.с.51).
Згідно витягу з книги протоколів засідань призовної комісії протокол №5 від 18.09.1999 ОСОБА_4 , 1981 р.н. рішенням призовної комісії відповідно до ст.89 гр.1 додатку «Положення про ВЛК в ЗСУ України», затвердженого наказом МО України №2 від 1994, визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Згідно Закону України «Про ВО і СВ», звільнений від призову на строкову військову службу та взятий на військовий облік військовозобов'язаних. Вказана інформація підтверджується також обліковою карткою до військового квитка (тимчасового посвідчення) серія НОМЕР_2 (а.с.53, 57-59).
Із заяви ОСОБА_4 від 07.05.2024, поданої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що він відмовляється від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період (а.с.54).
Згідно довідок лікарняних установ ОСОБА_4 за медичною допомогою в період з 07.05.2024 по 08.05.2024 не звертався (а.с.62-70).
Покази обвинуваченого та свідків у ході судового розгляду кримінального провадження є послідовними та логічними, узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами здобутими у ході досудового розслідування та дослідженими у під час судового розгляду справи. Вказані докази суд визнає належними та допустимими.
Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази та аргументи з точки зору доведеності ознак складу злочину, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та доведеності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, доведена повністю.
Підстав, у відповідності до ч.3 ст.337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
ІІІ. Мотиви призначення покарання.
Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.
Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч.1 ст.368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.
Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілих, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Варто відмітити, що колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №756/4830/17-к вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Відповідно до вимог ст.69 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції ст.336 КК України, відповідно до положень загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ст.12 КК України злочин передбачений ст.336 КК України, є нетяжким злочином.
ОСОБА_4 на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.с.70), раніше судимий за ч.1 ст.310 КК України, ч.2 ст.309 КК України. Судимість погашена (а.с.71-76).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 характеризується посередньо, має на утримання троє неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в свідоцтвах про народження яких він записаний батьком; та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка згідно результату дослідження №46426-52845 аналізу ДНК на батьківство від 21.01.2025 є його біологічною дочкою, однак в свідоцтві про народження якої батьком значиться « ОСОБА_6 » (а.с.77-79, 84).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України суд визнає визнання вини та наявність у обвинуваченого троє неповнолітніх дітей.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
Частина 2 статті 50 КК України встановлює, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі зазначених обставин суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушення як ним так і іншими особами буде покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, виходячи із зазначених обставин, враховуючи відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, а саме наявність на утриманні троє неповнолітніх дітей - тобто обставини, яку суд визнав такою, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України, що на переконання суду буде справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого злочину та особою винного.
Суд зазначає, що визначене обвинуваченому покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для його виправлення, з дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання в порядку передбаченому ст. 69, 69-1 КК України, судом не встановлено.
ІV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався та підстав для обрання йому запобіжного заходу суд не вбачає.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.
Речові докази відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 та п. 2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Згідно ч.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Головуюча суддя ОСОБА_17