Справа № 161/1420/25
Провадження № 3/161/891/25
27 січня 2025 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Любешів Любешівського р-ну Волинської обл., громадянки України, із середньою-спеціальною освітою, заміжньої, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення не притягувалася, не судимої, пенсіонерки, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання своїх обов'язків опікуна стосовно малолітнього онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 16.12.2024 року о 20:00, самовільно залишив місце проживання та був розшуканий працівниками поліції 17.12.2024 року о 01:00, після чого поміщений до Волинського обласного притулку для дітей (м. Рожище).
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні визнала, у вчиненому щиро розкаялася, суду пояснила, що 16.12.2024 року о 20:00, під час здійснення виховного процесу стосовно свого онука ОСОБА_3 , останній образився на її слова та самовільного залишив житло. Завадити цьому, в силу свого похилого віку вона була не спроможна. Додатково зазначила, що вона в належний спосіб опікується онуком, його мати веде аморальний спосіб життя, через що позбавлена батьківських прав, де перебуває батько дитини їй не відомо.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
На переконання суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами, які були дослідженими в ході розгляду справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 598588 від 07.01.2025 року (а.с. 1);
-електронним рапортом реєстрації повідомлення на службі «102» від 16.12.2024 року (а.с. 2-3);
-заявою ОСОБА_1 від 17.12.2024 року (а.с. 4);
-письмовими поясненнями малолітнього ОСОБА_2 від 17.12.2024 року, відібраними у присутності його законного представника (а.с. 6);
-листом Волинського обласного притулку для дітей № 538 від 17.12.2024 року (а.с. 8);
-електронним рапортом помічника чергового Луцького РУП ГУНП у Волинській обл. Іщука І.В. від 19.12.2024 року (а.с. 9);
-рапортами інспектора СЮП ВП Луцького РУП ГУНП у Волинській обл. ст. лейтенанта поліції Ю. Новосад від 07.01.2025 року та від 09.01.2025 року (а.с. 10, 13).
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст.ст. 22, 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Частиною 2 ст. 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Вищевказана норма Конституції України свідчить про те, що відповідальність особи за вчинення правопорушення у кожному випадку є окремою та персональною за своїми ознаками.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку (73 роки), яка здійснює догляд за малолітнім онуком, який позбавлений батьківського піклування.
Аналізуючи вищевказане, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд, з урахуванням особи ОСОБА_1 та обставин її життя, вважає, що останню можливо звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП і обмежитись усним зауваженням, оскільки вчинене останньою діяння хоча і формально містить склад правопорушення, проте таке не становить значної суспільної небезпеки, носить особистісний характер, а накладення на неї адміністративного стягнення та стягнення судового збору може призвести до фінансового тягаря, який поставить у скруту ОСОБА_1 та її малолітнього онука.
Суд також враховує, що ОСОБА_1 немає повторності вчинення інкримінованого їй правопорушення.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 184, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
Визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська