Справа № 161/19853/24
Провадження № 2-а/161/22/25
21 січня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Новак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом адвоката Скрипчук Ольги Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -
28.107.2024 до суду надійшов вищевказаний позов.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що відносно ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення №988 від 21 жовтня 2024 року, згідно якої він допустив порушення правил військового обліку, а саме станом на 15 жовтня 2024 року не
уточнив персональні дані в терміни передбачені законодавством. Своїми діями порушив норми пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення № 988 від15.10.2024 року відсутні посилання на будь-які документи, які до нього долучають та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 988 від 21.10.2024 року та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн.
Ухвалою суду від 30.10.2024 року позовну заяву прийнято судом та відкрито провадження у справі.
10.12.2024 до суду надійшов відзив від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтований тим, що протокол N?988 було складено за особистої присутності громадянина ОСОБА_1 . В даному протоколі було зафіксовано факт не вчасного уточнення персональних облікових даних Позивачем. В даному протоколі було зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11.00 год 21.10.2024 року. Зі змістом даного протоколу Позивач ознайомився, що підтверджується його особистими підписами в протоколі, та надав письмові пояснення, в яких визнав факт не уточнення, облікових даних в терміни передбачені законодавством. 21 жовтня 2024 року, в терміни, що передбачені законодавством та зазначені в протоколі, була винесена Постанова N?988 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 . Законодавством чітко визначено терміни для оновлення облікових даних: вони мали чіткі межі - з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (60 днів) та способи уточнення: через центр надання адміністративних послуг (як підтвердження витяг про уточнення); через оновлення в застосунку (витяг із «Резерву+») або особисто в ТЦК та СП (тоді в реєстрі «Оберіг» містилася б відмітка про уточнення/оновлення даних при особистій явці). Проте, ОСОБА_1 не виконав свій обов?язок жодною із вищеперерахованих можливих дій та, як наслідок, не надав жодного підтвердження щодо спроб чи факту оновлення облікових даних у терміни, передбачені законодавством. З аналізу позовної заяви, можна зробити однозначний висновок, що Позивач особисто визнає факт не вчасного уточнення облікових даних у визначений період, надаючи копію витягу з застосунку «Резерв+» із датою уточнення 25.08.2024 року (кінцева дата - 16.07.2024 року) та мотивуючи це можливістю отримання інформації із відповідних реєстрів. Проте, обов'язок щодо уточнення/оновлення даних с його особистим обов?язком, закріпленим в законодавстві, і повинен проявлятися в особистих активних діях військовозобов?язаного. Зважаючи на вищевикладене, вважаємо Постанову №988 правомірною та такою, що була винесена відповідно до норм чинного законодавства. Просили суд ??відмовити у задоволенні вищевказаного адміністративного позову.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суд клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та представника, позов підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, по невідомій суду причині.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Судом встановлено, що тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення №988 від 21 жовтня 2024 року щодо
ОСОБА_1 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 допустив
порушення правил військового обліку, а саме станом на 15 жовтня 2024 року не уточнив персональні дані в терміни передбачені законодавством. Своїми діями порушив норми пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП (а.с.7).
15 жовтня 2024 року, стосовно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол №988 про адміністративне правопорушення у зв?язку з порушенням ОСОБА_1 правил військового обліку, зафіксовано факт невчасного уточнення персональних облікових, вказано, що своїми діями порушив вимоги пп.10-1 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку, що затверджений Постановою КМУ N?1487 від 30.12.2022 року та зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11.00 год 21.10.2024 року (а.с.7-8).
Зі змістом даного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, що підтверджується його особистими підписами в протоколі, та надав письмові пояснення, в яких вказав, що дані не оновив вчасно, тому, що його дані вказані в державних реєстрах не змінювалися з дати останнього ВЛК у 2005 році.
25.08.2024 р. ОСОБА_1 за допомогою програми «Резерв +», оновив (уточнив) свої військово-облікові дані, що підтверджується відповідною роздруківкою (а.с.8 зворот).
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ).
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Частиною 3 статті 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Суд зазначає, що ст.210 КУпАП доповнена частиною 3 та викладена у новій редакції на підставі ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696-ІХ від 09.05.2024, який набрав чинності 19.05.2024.
Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Згідно пл.10-1 п.1 військовозобов?язані повинні у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного та резервіста або відповідний ТЦК та СП. Аналогічний обов?язок для військовозобов?язаних громадян, передбачений і п.2 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Законодавством чітко визначено терміни для оновлення облікових даних: вони мали чіткі межі - з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (60 днів) та способи уточнення: через центр надання адміністративних послуг (як підтвердження витяг про уточнення); через оновлення в застосунку (витяг із «Резерву+») або особисто в ТЦК та СП (тоді в реєстрі «Оберіг» містилася б відмітка про уточнення/оновлення даних при особистій явці).
Разом з тим, матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач виконав свій обов?язок, надав підтвердження щодо спроб чи факту оновлення облікових даних у терміни, передбачені законодавством.
Крім того, з витягу з застосунку «Резерв+» дата уточнення даних - 25.08.2024 року (кінцева дата - 16.07.2024 року).
Проте, обов'язок щодо уточнення/оновлення даних є його особистим обов?язком, закріпленим в законодавстві, і повинен проявлятися в особистих активних діях військовозобов?язаного.
Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Як вбачається зі змісту ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе за наявності події адміністративного правопорушення та вини цієї особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, на підставі своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Даючи оцінку наявним у справі доказам, судом встановлено, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкцій статей, за якими позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову .
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки досліджені докази свідчать про наявність події і складу адміністративних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови є безпідставними і необґрунтованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -
В задоволенні позову адвоката Скрипчук Ольги Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 24.01.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк