Справа № 159/6430/24
Провадження № 2/159/175/25
21 січня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Чалого А.В.,
за участі секретаря судових засідань Конашук М.А.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представниці відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
У вересні 2024 року позивачка звернулася до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою, в якій просить стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільний син, після розірвання шлюбу, проживає з позивачкою та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина не надає, що й стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
11.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що добровільно надає матеріальну допомогу своєму синові, витрачав кошти на його лікування, дозвілля. Крім того вказує, що він є підприємцем з 01.06.2022, перебуває на спрощеній системі оподаткування і суми, які зазначені в його декларації, не є його доходом (чистим прибутком), це - обігові кошти.
19.12.2024 судове засідання відкладено за клопотанням представниці відповідача.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні представниця відповідача позовні вимоги не визнала, заперечила проти їх задоволення з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 28.01.2021 Ковельським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15.11.2023 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
З Витягу №5880 з реєстру платників єдиного податку від 15.08.2023 вбачається, що ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Стаття 183 СК України передбачає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи з принципу розумності та справедливості, зважаючи на матеріальний стан відповідача, приймаючи до уваги положення ст. 182 СК України, задля забезпечення інтересів дитини, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Щодо добровільного надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дитини, то суд вважає за необхідне зазначити, що перерахування коштів, витрати на лікування та дозвілля дитини з ініціативи платника не є перешкодою для стягнення аліментів у судовому порядку.
Нормами ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.Статтею 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позов пред'явлено до суду 27.09.2024.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.
Враховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору в дохід держави, то відповідно, до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, 24, 56, 105, 110, 112, 113, 115, 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України, суд,
Позовну заяву задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.09.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у межах сплати платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24.01.2025.
Головуючий:А. В. ЧАЛИЙ