Справа № 740/3202/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/183/25
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
23 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2024 року,
Цією ухвалою щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області, жительки АДРЕСА_1 , засудженої вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11.11.2021 за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; на підставі ст.75 КК України, звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
відмовлено у задоволенні подання провідного інспектора Ніжинського РВ ФДУ «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_8 про приведення судового рішення у відповідність з діючим законодавством, у зв'язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Місцевий суд вказав, що покарання призначається за конкретною частиною та статтею КК України. Відповідно засуджену особу можна звільнити від покарання за конкретною частиною та статтею КК України, а не за окремим епізодом, який входить до складу кримінального правопорушення.
Не погоджуючись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання Ніжинського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області та звільнити засуджену ОСОБА_9 від покарання, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, щодо потерпілого ОСОБА_10 . Вважати ОСОБА_9 такою, що засуджена вироком Ніжинського міськрайонного суду від 11.11.2021 за ч.3 ст.185 КК України щодо потерпілої ОСОБА_11 до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, із звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Початок іспитового строку рахувати з 11.11.2021. В обґрунтування скарги зазначив, що вартість викраденого засудженою майна у потерпілого ОСОБА_10 на час вчинення діяння не перевищувала 2 НМ. Тобто, згідно із Законом України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, караність вказаного діяння усунута і ОСОБА_9 підлягає звільненню від призначеного покарання за діяння щодо потерпілого ОСОБА_10 . Разом з тим, на думку апелянта, після звільнення від покарання за вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_12 , ОСОБА_9 має бути засудженою з призначенням покарання за вчинення злочину відносно ОСОБА_11 . При цьому, така кваліфікуюча ознака, як повторність, при вчиненні злочину відносно ОСОБА_11 має бути виключена з вироку.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, котрий підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як слідує з матеріалів справи, вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 листопада 2021 року ОСОБА_9 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі статті 75 КК України, ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Іспитовий строк ОСОБА_9 рахується з 11 листопада 2021 року.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».
Положеннями частини першої статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною другою статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Тобто, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Зі змісту вищевказаного вироку слідує, що ОСОБА_9 було визнано винуватою у вчиненні крадіжки: 04.02.2021 у потерпілого ОСОБА_10 - на суму 1700 грн та 24.04.2021 у потерпілої ОСОБА_11 - на суму 4500 грн.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн.
З огляду на вказані норми Закону, на момент вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України становив 2270 грн.
Згідно з положеннями ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Частиною другою статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи, що на момент вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2270 грн, тому під дію Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 підпадає епізод злочину за ч.3 ст.185 КК України, вчинений 04.02.2021 відносно потерпілого ОСОБА_10 на суму 1700 грн.
Разом з тим, як убачається з матеріалів кримінального провадження, на підставі ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2024 року засуджену ОСОБА_9 було звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11.11.2021 року, у зв'язку із закінченням іспитового строку (а.с.п.201).
Вищевказана ухвала Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22.11.2024 року судом апеляційної інстанції не змінювалась, не скасовувалась та набрала законної сили 30 листопада 2024 року.
Отже, на час розгляду апеляційної скарги прокурора, засуджена ОСОБА_9 вважається такою, що не має судимості.
А тому, вирішення питання про приведення вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11.11.2021 щодо ОСОБА_9 у відповідність з діючим законодавством, у зв'язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», у даному випадку є недоцільним, оскільки призведе до погіршення процесуального становища ОСОБА_9 .
Відтак, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 листопада 2024 року щодо засудженої ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4