Справа № 751/8189/24 Головуючий у 1 інстанції Овсієнко Ю. К.
Провадження № 33/4823/64/25
Категорія - ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП
24 січня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Антонової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Антонової О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.36 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 05 вересня 2024 року о 06 год. 55 хв., у місті Чернігові, по вул. Тероборони, 26, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz ML270, р.н. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, вчинивши правопорушення повторно протягом року (постанова від 17.11.2023 року ЕАІ №8155478), чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Також 05 вересня 2024 року в 06 год 55 хв, у м. Чернігові, по вул. Тероборони, 26, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz ML270, р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу Драгер ARCE 0221, результат позитивний - 0,25‰, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Адміністративні справи №751/8189/24 та №751/8190/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП - об'єднано в одне провадження, присвоївши справі номер №751/8189/24, провадження №3/751/3029/24.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Антонова О.В. подала в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову місцевого суду як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях її підзахисного складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування скарги посилається на те, що працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 ані про причини зупинки транспортного засобу, ані про підставу перевірки у нього документів. Вважає, що процедура проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була порушена, оскільки поліцейськими не було роз'яснено ОСОБА_1 право пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, хоча з результатом приладу «Драгер» він згоден не був. Зазначає, що наявними відеоматеріалами не доведено, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, які були констатовані працівниками поліції. Вказує, що з 27.08.2024 по 12.09.2024 її підзахисний перебував на стаціонарному лікуванні в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні, де йому проведено лікування із застосуванням ряду лікарських препаратів, тому вважає, що є вірогідність того, що під час виявлення в останнього ознак алкогольного сп'яніння, прийняли побічні реакції препаратів за поверхневі ознаки алкогольного сп'яніння. Апелянт зазначає, що результат тесту за допомогою приладу «Драгер», який становить 0,25‰, з урахуванням похибки вказаного технічного засобу, природного рівня алкоголю в організмі людини та впливу лікарських засобів є необ'єктивним та не є підставою для кваліфікації правопорушення, і не може мати наслідком притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Звертає увагу, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому в даному випадку передбачений спеціальний порядок проведення огляду на стан сп'яніння військовослужбовця, встановлений ст. 266-1 КУпАП, який був порушений працівниками патрульної поліції.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, просить врахувати невірну кваліфікацію адміністративного правопорушення, вчиненого останнім 17.11.2023, що вплинуло на притягнення її підзахисного до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.
Також судом першої інстанції не було враховано наявність посвідчення учасника бойових дій у її підзахисного, у зв'язку з чим з нього помилково стягнуто на користь держави судовий збір, що суперечить п.13 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір».
Крім того, просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні місцевого суду, а копію судового рішення захисник отримала лише 17 грудня 2024 року.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердила його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши доповідь судді; захисника Антонову О.В., яка апеляційну скаргу підтримала частково та просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та звільнити його від сплати судового збору; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно зі ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити захиснику строк на звернення до суду.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Факт учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, захисником не оспорюється, а тому висновок суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Зазначені вимоги судом першої інстанції виконано не в повному обсязі.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відсутня, з огляду на наступне.
Пункт 2.9 «a» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№123154 від 05.09.2024, ОСОБА_1 , 05 вересня 2024 року о 06 год 55 хв, у м. Чернігові, по вул. Тероборони, 26, керував транспортним засобом Mercedes-Benz ML270, р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу Драгер ARCE 0221, результат позитивний - 0,25‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.26).
З Акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів убачається, що огляд водія ОСОБА_1 проводився у зв'язку з виявленими ознаками такого стану, як запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому порядку за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», показчик тесту становив - 0, 25 проміле.
Як убачається із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування поліцейський звернувся до водія із запитанням, чи має він посвідчення водія; та перевіривши його документи, не оголошуючи ознаки алкогольного сп'яніння, запитує: «Коли алкоголь вживали?», водій відповів «Вчора». ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, останній погодився пройти на місці за допомогою приладу «Драгер»; результат огляду - 0,25 проміле. На запитання поліцейського «Ви погоджуєтесь з результатом?» поліцейські, не дочекавшись відповіді, почали з'ясовувати, яке саме спиртне вживав водій та яку кількість, при цьому не запропонували йому, в разі незгоди з результатом огляду, пройти огляд у медичному закладі. Крім того, працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 відповідальність за наслідки його згоди із результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також не роз'яснили наслідки відмови від огляду на стан сп'яніння в лікарні.
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з технічними характеристиками приладу «Драгер», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле.
Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння. Більш того, при перевищенні покажчика приладу на 0,05 від норми, з урахуванням допустимої норми похибки в робочих умовах у покажчиках приладу, присутність запаху алкоголю малоймовірна.
Отже, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 , не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.
За таких обставин, коли зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння у водія не було, застосування технічного приладу показало наявність алкоголю в незначній кількості більше від норми, що з урахуванням допустимої похибки в роботі технічного приладу та куріння водія, свідчить про його тверезий стан та виключає відповідальність за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Відтак, апеляційним судом встановлено, що місцевий суд при розгляді даної справи не перевірив дотримання поліцейським вищезазначених вимог закону та підзаконних нормативних актів під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а його висновки в постанові про доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.
У відповідності до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст.9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанову суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не можна визнати законною та обґрунтованою, вона підлягає безумовному скасуванню, а провадження у справі в цій частині - закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Посилання апелянта, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а отже на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків стосовно військовослужбовців у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
З огляду на те, що подія за участю водія ОСОБА_1 мала місце не під час виконання ним службових обов'язків, а відтак він не звільнений від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відтак, апеляційна скарга сторони захисту підлягає частковому задоволенню, а постанова місцевого суду - зміні.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Поновити захиснику Антоновій О.В. строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12.11.2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Антонової О.В. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 - змінити.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2024 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В решті цю постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний