Справа №573/911/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/35/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Заява про роз'яснення судового рішення
Іменем України
21 січня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 573/911/24 за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчої судді Білопільського районного суду Сумської області від 10.10.2024 щодо відмови в роз'ясненні судового рішення,
установила:
У поданій апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчої судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ОСОБА_7 про роз'яснення рішення слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 22.05.2024, а саме те, за якою частиною ст. 190 КК уповноважена особа ВП № 1 (м. Білопілля) повинна внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР. Також просить поновити строк апеляційного оскарження як такий, що пропущений з поважних причин.
До Білопільського районного суду Сумської області звернувся ОСОБА_7 із заявою про роз'яснення йому ухвали слідчої судді цього суду від 22.05.2024 про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчої судді Білопільського районного суду Сумської області від 10.10.2024 у задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_7 було відмовлено. Своє рішення слідча суддя суду першої інстанції обґрунтувала тим, що ухвала є зрозумілою та не потребує додаткового роз'яснення, мотиви, з яких слідча суддя виходила при постановленні цієї ухвали викладені в доступній формі, є доступними для сприйняття з посиланнями на відповідні норми закону.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від прокурора ОСОБА_9 та представника заявника ОСОБА_10 надійшли письмові заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, а від заявника ОСОБА_7 будь-яких клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Відповідно абз. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчою суддею була постановлена 10.10.2024 за відсутності учасників кримінального провадження, копія оскаржуваної ухвали була отримана адвокатом ОСОБА_10 22.10.2024 і так як останній день строку на апеляційне оскарження припав на вихідний день, то апеляційна скарга була подана представником заявника в перший робочий день 28.10.2024, внаслідок чого строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, так як цей процесуальний термін пропущений з поважних і об'єктивних причин.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Порядок кримінального провадження визначений законодавцем у ст. 1 КПК, згідно якої на території України цей порядок визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, а завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Відповідно до загальних засад кримінального провадження, викладених у ч. 1 ст. 7 КПК, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати, крім іншого, такій засаді судочинства як законність (п. 2 ч. 1 ст. 7 і ст. 9 КПК), згідно якої під час кримінального провадження суддя/суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства; закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати КПК; при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить КПК.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29.06.2010 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 пп. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 той же Високий Суд вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абз. 2 пп. 5.4 п. 5).
У справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (рішення від 23.09.1998, п. 54) ЄСПЛ наголосив, що «Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія; вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», зумовлюють повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права».
Відповідно ч. 1 ст. 380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. При цьому роз'яснення полягає у викладенні змісту рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, без внесення при цьому змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю неоднакового тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суд відмовляє в роз'ясненні рішення, якщо фактично порушується питання про його зміну чи внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття такого рішення.
Так, ухвалою слідчої судді Білопільського районного суду Сумської області від 22.05.2043 скаргу ОСОБА_7 було задоволено та зобов'язано службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, відповідно вимог ст. 214 КПК внести відомості до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_7 від 23.04.2024 та розпочати досудове розслідування.
Зі змісту даної ухвали слідчого судді, яку ОСОБА_7 просив суд першої інстанції роз'яснити, убачається, що дане судове рішення є зрозумілим та не потребує додаткового роз'яснення з огляду на те, що воно не припускає різних варіантів свого тлумачення та не містить положень, що викликають суперечності з приводу його розуміння, мотиви, з яких суд першої інстанції виходив при постановленні своєї ухвали викладені в доступній формі, є доступними для сприйняття та її зрозумілість є очевидною.
Доводи апеляційної скарги представника заявника ОСОБА_10 про незрозумілість рішення слідчої судді, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки вони фактично зводяться до спонукання слідчої судді до зміни змісту її ухвали, вказавши у цій ухвала, що відомості до ЄРДР мають бути внесені саме за ч. 3 ст. 190 КК, тоді як в ухвалі слідчої судді чітко зазначено про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_7 від 23.04.2024. При цьому надання детальних роз'яснень і коментарів до змісту тексту цієї ухвали ст. 380 КПК не передбачено.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає рішення слідчої судді законним, обґрунтованим та належним чином умотивованим, тому ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,
постановила:
Поновити представнику заявника ОСОБА_11 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді Білопільського районного суду Сумської області від 10.10.2024.
Ухвалу слідчої судді Білопільського районного суду Сумської області від 10.10.2024 щодо відмови заявнику ОСОБА_12 у роз'ясненні ухвали слідчої судді залишити без змін, а апеляційну скаргу його представника ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4