Справа №751/814/25
Провадження №1-кс/751/244/25
24 січня 2025 р. місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новозаводського районного суду м. Чернігова клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024270000000905 від 17.07.2024 року, відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, українця, громадянина України, неодруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.263 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
підозрюваний - ОСОБА_4 ,
захисник - ОСОБА_6 ,
І. Суть клопотання
1. 24.01.2025 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на шістдесят діб з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
2. СУ ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове слідство в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024270000000905 від 17.07.2024 року,стосовно причетності ОСОБА_4 до придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
3. Вказані обставини органом досудового слідства попередньо кваліфіковані за ч.1. ст.263 КК України.
4. 23.01.2025 року о 21 год.09 хв. ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України і в той же день останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
5. Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливості запобігти зазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят діб.
ІІ. Позиція сторін
6. В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.
7. Підозрюваний та захисник просили відмовити в задоволенні клопотання. Узагальнена позиція сторони захисту зводилась до заперечення правильності формулювання пред'явленої ОСОБА_4 підозри, недоведеності ризику його неналежної процесуальної поведінки та можливості застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник акцентувала увагу суду на добровільній видачі підозрюваним під час проведення обшуку боєприпасів та вибухових речовин, їх зберігання з обмеженим стороннім доступом, а також позитивну соціальну спрямованість підозрюваного,що в сукупності нівелюють доведеність зазначених в клопотанні ризиків.
ІІІ. Процедура
8. Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
9. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
10. Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
11. Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
IV. Оцінка слідчого судді
13. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог ст.194 КПК України зобов'язаний з'ясувати наступні обставини:
13.1 Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно повідомлення про підозру від 23.01.2025 року ОСОБА_4 підозрюється у придбанні, носінні, зберіганні та збуті вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що сукупність наданих слідчим та прокурором доказів, зокрема: протокол обшуку від 23.01.2025 р.; протокол про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 21.01.2025 р.;висновок експерта № СЕ-19/125-25/1134-ВТХ від 23.01.2025 р.; речові докази у кримінальному провадженні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 можливо скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України, та на даному етапі досудового слідства є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, оскільки це є завданням наступних етапів кримінального процесу, досудового розслідування та розгляду кримінальної справи судом.
13.2 Наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
В поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, який за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких, суть та характер протиправних дій, що становить підвищену суспільну небезпеку, та як наслідок створення ним реальної небезпеки життю та здоров'ю необмеженому колу людей.
Окрім того, слідчий суддя враховує особу підозрюваного, який є військовослужбовцем та має можливість безперешкодно переміщатись через блок-пости, відсутність стійких соціальних зв'язків, наявність зареєстрованого місця проживання, майновий стан, репутацію підозрюваного (в силу ст.89 КК України раніше не судимого), високий ризик летальності, що обумовлений доступом до зброї, стадію досудового розслідування.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає, що наслідки ризику втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і його процедура виконання покарання.
Слушними є доводи слідчого щодо існування ризику вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень чи продовжувати вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, з огляду на можливість продовження вчиняти злочини пов'язані із придбанням, носінням та зберіганням вогнепальної зброї та боєприпасів, оскільки він являється військовослужбовцем та має прямий доступ чи опосередкований через інших осіб до вогнепальної зброї та боєприпасів. Крім того за місцем мешкання останнього в ході проведення слідчих дій виявлено та вилучено значну кількість предметів схожих на боєприпаси.
Слідчий суддя наголошує, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Посилання захисника на наявність у підозрюваного постійного місця реєстрації та місця проживання, а також цивільної дружини, добровільність видачі заборонених предметів під час обшуку не спростовує наявності ризиків, зазначених слідчим у клопотанні та доведених прокурором в судовому засіданні.
Аргументи підозрюваного на відсутність наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, самі по собі не забезпечують впевненості у його подальшій належній процесуальній поведінці, у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Суд підкреслює, що з показань підозрюваного, останній зберігав в т.ч. і за місцем свого проживання боєприпаси близько трьох років, тим самим створював реальну небезпеку життю та здоров'ю необмеженому колу людей, а з огляду на зміст протоколу НСРД ймовірно збував вогнепальну зброю за грошову винагороду під час дії воєнного стану на території України. Економічна нестабільність у державі, а також відсутність превентивної діяльності правоохоронних органів у період активних бойових дій на території України сприяють нелегальному переміщенню зброї, яка в подальшому здебільшого використовується для вчинення протиправних і суспільно-небезпечних діянь. А тому доступність зброї зумовлює «легітимізацію» у свідомості людей застосування зброї та зниження «порогу чутливості» до позбавлення життя, завдання поранень іншим людям.
Що стосується посилань захисника щодо визнання підозрюваним, своєї провини в повному обсязі, щирого каяття та надання згоди на співпрацю з органом досудового розслідування, суд зауважує, що зазначені обставини будуть оцінюватись судом під час прийняття рішення по суті.
Враховуючи надані сторонами докази, суд вважає, що в конкретній ситуації існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням тяжкості покарання в співставленні з характеризуючими даними підозрюваного, є достатньо високими.
13.3 Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів
Приймаючи до уваги суть та характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , доведеність існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
За встановлених слідчим суддею обставин, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних пристроїв та можливістю спілкування з іншими особами (в т.ч. свідком у кримінальному провадженні та на цей час невстановленими ймовірно причетними особами, які сприяли підозрюваному в придбанні вибухового пристрою), що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, наявність ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не позбавляє права підозрюваного або ж його захисника порушувати питання про зміну обраного йому запобіжного заходу за умови надання відповідних аргументів чи доказів, які не були враховані судом при прийнятті рішення.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного (його роль, функцію), інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи вище наведені обставини та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
Поряд з цим, слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання поза процесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно ч.7 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені ч.ч.5,6 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
Враховуючи вище наведені обставини, що мають значення для розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із одночасним покладенням на підозрюваного ряду обов'язків, згідно із ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, що на думку слідчого судді, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
V. Межі строку дії запобіжного заходу
14. Враховуючи те, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яким в даному випадку є 23.01.2025 року (п.4 ч.3 ст.219 КПК України), слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 21.03.2025 року.
Керуючись ст.ст.131,176-179,193,194,309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024270000000905 від 17.07.2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, до підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 шістдесят днів, тобто до 21.03.2025 року.
Зобов'язати слідчого, який вніс клопотання повідомити родичам затриманого про взяття під варту.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240(двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач ТУ ДСА в Чернігівській області, UA128201720355289002000005960, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, банк одержувач ГУДКС України в Чернігівській області, код 26295412, призначення платежу - застава.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 21.03.2025 року включно.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави покласти на слідчих СУ ГУНП в Чернігівській області, які здійснюють повноваження слідчого в кримінальному провадженні №12024270000000905.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, слідчому та прокурору - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1