Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 січня 2025 року Справа№200/7798/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі відповідач), у якому просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду в Сумській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 31.01.2024 № 3088/03-16;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Сумській області призначити пенсію з 23.01.2024 згідно звернення № 306 від 23.01.2024 на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 з зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 27.12.2010 по 31.03.2012 на підприємстві "Шахтопрохіднобудівельне управління № 3 ТОВ "Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка" та з 01.04.2012 по 05.12.2012 на підприємстві Відокремлений підрозділ Управління підземних гірничо-монтажних та підготовчих робіт ТОВ Шахтобудівельна компанія "Донецькшахтопроходка" у розмірі відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що кореспондується зі ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 80 % від середньомісячного заробітку.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було прийнято відносно неї рішення № 052530004090 від 31.01.2024 про відмову в призначенні пенсії, але таке є протиправним і таким, що порушує права позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом у цій справі.
Ухвалою суду від 27.11.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі. Вирішено, що питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, вирішити на стадії судового розгляду після встановлення відповідних фактичних обставин.
Ухвалою суду від 23.01.2025 поновлено строк звернення до суду.
Представником відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області через канцелярію суду було подано клопотання про долучення доказів у якому, зокрема, вказано, що ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку.
Вік заявника - 45 років 08 місяців. Відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 50 років01 місяць 13 днів. Відповідно до наданих документів пільговий стаж становить:
- роботи підземні провідні професії (20)- 07 років07 місяців 19 днів, якого недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку;
- роботи підземні, професії за постановою № 202 (25) - 23 роки04 місяці 26 днів.
Робота по Списку № 1 складає 24 роки 02 місяці 26 днів.
Вказує, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю 25 років стажу як працівнику на роботах підземних професій за Постановою 202.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 23.01.2024 звернувся до територіальних органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058-IV.
За правилами екстериторіальності заява надійшла на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач) № 052530004090 від 31.01.2024 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії з підстави недостатності пільгового стажу. Також вказано, що за наданими документами право на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 114 Закону №1058 заявник набуде пілся досягнення 50 років, тобто з 04.05.2028.
Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Сумській області призначити пенсію з 23.01.2024 згідно звернення № 306 від 23.01.2024 на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 з зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 27.12.2010 по 31.03.2012 на підприємстві "Шахтопрохіднобудівельне управління № 3 ТОВ "Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка" та з 01.04.2012 по 05.12.2012 на підприємстві Відокремлений підрозділ Управління підземних гірничо-монтажних та підготовчих робіт ТОВ Шахтобудівельна компанія "Донецькшахтопроходка" у розмірі відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що кореспондується зі ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 80 % від середньомісячного заробітку.
З наданої трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вбачається, що у спірний період позивач працював:
Запис 45-46 з 07.06.2010 по 08.11.2010 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві «Вуглетехнік»;
Запис 47-49 з 27.12.2010 по 31.03.2012 (з 27.12.2010 прийнятий тимчасово на 1 місяць гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем під землею; з 07.04.2011 переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах; 31.03.2012 звільнений у зв'язку з переводом) на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»;
Запис 50-51 з 01.04.2012 по 05.12.2012 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві ВП «Управління підземних гірничо-монтажних підготовчих робіт» ТОВ «Донецькшахтопроходка».
Згідно довідки ТОВ «Вуглетехнік» від 12.06.2023 №1206-1 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вбачається, що зазначена особа працювала повний робочий день за період 07.06.2010 по 08.11.2010 виконував роботи в підземних умовах на вугільних шахтах (на глибині більше 150м) за професією гірник очисного забою підземний, що передбачена Списком №1 «Гірничі роботи» (5 місяців 2 дні);
Також, як вбачається з витягу форми ОК-5, за позивачем обліковується відомості по спеціальному стажу, зокрема з 07.06.2010 по 08.11.2010 - код підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ013А1»;
Також, як вбачається з цього витягу у звітний період 5 днів грудня 2010 по 31 день березня 2012, та з квітня 2012 по грудень (5 днів) 2012 подавалась звітність щодо сум заробітку позивача для нарахування пенсії страхувальниками 36062187 - ШБУ №3 «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», 38082708 - ВП «Управління підземних гірничо-монтажних та підготовчих робіт ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка».
Згідно наданого витягу з форми РС-право (дата звернення 23.01.2024), враховуючи спірні періоди, які відповідач не зараховує до стажу позивача є наступні періоди трудової діяльності позивача: з 07.06.2010 по 30.06.2010 враховано лише до страхового стажу позивача; з 07.07.2010 по 08.11.2010 враховано до списку 1, без вказання особливостей трудової діяльності позивача; з 01.01.2011 по 31.05.2011 враховано лише до страхового стажу позивача; з 01.06.2011 по 31.03.2012 враховано до списку 1, без вказання особливостей трудової діяльності позивача; з 01.04.2012 по 31.12.2012 враховано лише до страхового стажу позивача.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд керувався наступним.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Водночас у п.5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до п.1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 №280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Згідно із ч.1 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону №1058-IV).
Приписами ст.56 Закону №1788-XII визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з нормами ст.114 зазначеного Закону№1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч.2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч.4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.
Зокрема, ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Таким чином, необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, що передбачені списком, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та не менше 25 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, яка набрала чинності з 03.08.2016, затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який містить в собі розділ 1 підрозділ 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень, у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).
У п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202«Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
Розділом I вказаного Списку включає підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Як встановлено судом вище, відповідно до розрахунку стажу позивача, форма РС-право (в межах спірного періоду): з 07.06.2010 по 30.06.2010 враховано лише до страхового стажу позивача; з 07.07.2010 по 08.11.2010 враховано до списку 1, без вказання особливостей трудової діяльності позивача; з 01.01.2011 по 31.05.2011 враховано лише до страхового стажу позивача; з 01.06.2011 по 31.03.2012 враховано до списку 1, без вказання особливостей трудової діяльності позивача; з 01.04.2012 по 31.12.2012 враховано лише до страхового стажу позивача.
При цьому суд вказує, що вказані періоді повинні бути зараховані до підземних робіт.
Відповідно до трудової книжки позивач у спірний період працював:
Запис 45-46 з 07.06.2010 по 08.11.2010 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві «Вуглетехнік»;
Запис 47-49 з 27.12.2010 по 31.03.2012 (з 27.12.2010 прийнятий тимчасово на 1 місяць гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем під землею; з 07.04.2011 переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах; 31.03.2012 звільнений у зв'язку з переводом) на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»;
Запис 50-51 з 01.04.2012 по 05.12.2012 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві ВП «Управління підземних гірничо-монтажних підготовчих робіт» ТОВ «Донецькшахтопроходка».
Згідно довідки ТОВ «Вуглетехнік» від 12.06.2023 №1206-1 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вбачається, що зазначена особа працювала повний робочий день за період 07.06.2010 по 08.11.2010 виконував роботи в підземних умовах на вугільних шахтах (на глибині більше 150м) за професією гірник очисного забою підземний, що передбачена Списком №1 «Гірничі роботи» (5 місяців 2 дні);
Також, як вбачається з витягу форми ОК-5, за позивачем обліковується відомості по спеціальному стажу, зокрема з 07.06.2010 по 08.11.2010 - код підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ013А1»;
Також, як вбачається з цього витягу у звітний період 5 днів грудня 2010 по 31 день березня 2012, та з квітня 2012 по грудень (5 днів) 2012 подавалась звітність щодо сум заробітку позивача для нарахування пенсії страхувальниками 36062187 - ШБУ №3 «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», 38082708 - ВП «Управління підземних гірничо-монтажних та підготовчих робіт ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка».
Слід зазначити, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Записи про періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача підтверджується відповідними запасами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.
На час роботи позивача у спірні періоди були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, від 24.06.2016 № 461 та постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким, зокрема, передбачено розділ І, підрозділ 1, пункт «а», позиція 1.1а, - усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким, зокрема, передбачено розділ 1 підрозділ 1 працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Постановою Кабінету міністрів України від 31.03.1994 № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Відповідно до Розділу І до вказаного списку відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Професії позивача, за спірний період, передбачені Списком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, професія гірника очисного забою та електрослюсаря підземного відноситься до провідної професії відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV та ст.14 Закону № 1788-XII.
Відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, копію витягу з якого надано відповідачем, позивач у спірних періодах виконував роботи, які дають право на пільги у пенсійному забезпеченні (код спецстажу ЗП3013А1).
Наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Згідно зазначеного довідника код підстави ЗП3013А1 - це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.
Отже, при поданні звітів страхувальниками вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом № ЗП3013А1, як працівнику, зайнятому повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, що цілком узгоджується з відомостями в трудовій книжці.
З урахуванням викладеного, підтверджено зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля протягом спірного періоду за професіями (посадами), що передбачені за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
При цьому, оспорюване рішення відповідача не містить жодних обґрунтувань причин не врахування відомостей трудової книжки в частині спірного спеціального стажу позивача.
За таких обставин, не беручі до уваги періоди роботи позивача, підчас розрахунку його пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058, періодів роботи: з 07.06.2010 по 08.11.2010 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві «Вуглетехнік»; з 27.12.2010 по 31.03.2012 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»; з 01.04.2012 по 05.12.2012 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві ВП «Управління підземних гірничо-монтажних підготовчих робіт» ТОВ «Донецькшахтопроходка», відповідач діяв неправомірно.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку що під час прийняття рішення від 31.01.2024 №052530004090 про відмову в призначенні пенсії відповідач не забезпечив всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів, не зарахував до пільгового стажу відповідні періоди роботи.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача є необґрунтованим, прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а отже не відповідає вимогам Конституції та законам України та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (ст.2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (ст.13).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з п.1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до ч.1, 2 ст.245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п.4 ч.2 ст.245 КАС України).
У випадку, визначеному п.4 ч.2 ст.245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Аналіз зазначених положень свідчить, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Таким чином, зобов'язання судовим рішенням суб'єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом таких обставин:
- позивач на момент звернення до відповідного суб'єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення;
- зобов'язання суб'єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об'єктивно встановлено безальтернативність рішення суб'єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, питання зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Проте, до дискреційних повноважень відповідача належить здійснення нового розрахунку стажу позивача з урахуванням спірних періодів та вирішення питання щодо його достатності для призначення пенсії за віком, згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи, що у спірному рішення про відмову в призначенні пенсії відповідач не вказав періоди, які не зараховані до пільгового стажу, належним захистом порушеного права позивача у цій справі є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу спірних періодів.
Стосовно позовних вимог, щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, суд зазначає, що визначальним для наявності права відповідно до вказаної статті закону є наявність стажу роботи за Списком №1 у чоловіків більше 15 років.
Питання щодо призначання пенсії з урахуванням ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці з урахуванням спірних періодів пенсійним органом не вирішувалося.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як передчасні.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом:
-визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.01.2024 №052530004090; та враховуючи викладене та діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку, що з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача належить застосувати такий спосіб захисту як зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2024 про призначення пенсії та зарахувати при повторному розгляді вказаної заяви до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058, наступні періоди роботи: з 07.06.2010 по 08.11.2010 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві «Вуглетехнік»; з 27.12.2010 по 31.03.2012 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»; з 01.04.2012 по 05.12.2012 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві ВП «Управління підземних гірничо-монтажних підготовчих робіт» ТОВ «Донецькшахтопроходка».
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. (ч. 8 ст. 139 КАС України).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ: 21108013, 40009, м. Суми вул. Степана Бандери, 43) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - частково задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 31.01.2024 №052530004090.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2024 про призначення пенсії та зарахувати при повторному розгляді вказаної заяви до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058, наступні періоди роботи: з 07.06.2010 по 08.11.2010 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві «Вуглетехнік»; з 27.12.2010 по 31.03.2012 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка»; з 01.04.2012 по 05.12.2012 на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на підприємстві ВП «Управління підземних гірничо-монтажних підготовчих робіт» ТОВ «Донецькшахтопроходка».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Повне судове рішення складено та підписано 24.01.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова