Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
24 січня 2025 року Справа №200/7601/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.10.2024 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач - 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач - 2) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації - різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за періоди проходження військової служби з 01 березня 2018 року по 06 вересня 2019 року (включно), з 08 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 06 вересня 2019 року (включно), відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при цьому скласти, оформити належним чином та надати до Військової частини НОМЕР_2 відомість виплати індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 на підставі наданих Військовою частиною НОМЕР_1 відомостей виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 06 вересня 2019 року (включно), обчислену відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період проходження військової з 08 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно), з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягали в визначенні ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення в 2018 - 2019 роках, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2018 - 2019 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти, оформити належним чином та надати до Військової частини НОМЕР_2 відомість доплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2018 - 2019 роках, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2018 - 2019 роках;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 на підставі наданих Військовою частиною НОМЕР_1 відомостей виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення, виплачену в 2018 - 2019 роках, та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, виплачену в 2018 - 2019 роках, враховуючи раніше виплачені суми;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягали в визначенні ОСОБА_1 розміру підйомної допомоги в 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2022 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2022 році, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2022 році, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2022 році, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 12.07.2016 по 06.09.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (раніше військова частина - польова пошта НОМЕР_3 ), з 08.02.2022 по 19.05.2023- у військовій частині НОМЕР_2 при цьому за час проходження позивачем військової служби нарахування грошового забезпечення Відповідачами здійснювалося не в повному обсязі, а саме не нараховувалася та не виплачувалася індексація - різниця грошового забезпечення відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Позивач вказав, що бездіяльність відповідачів призвела до отримання грошового забезпечення у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством. При цьому зазначив, що правовідносини щодо нарахування і виплати поточної індексації у спірні періоди не є спірними.
Позивач вказав, що індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок одноразових додаткових видів грошового забезпечення (підйомної допомоги, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпусток тощо).
Разом з позовними вимогами заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що позивач в теперішній час проходить військову службу в лавах Збройних Сил України в умовах воєнного стану. У зв'язку з перебуванням на військовій службі і виконанням функцій із захисту Батьківщини, не мав можливості своєчасно звернутися до суду. Зауважив, що пропущений процесуальний строк є не значним та позивач за першої ж можливості вчинив необхідні дії та подав позовну заяву до суду.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідачів докази у справі.
Ухвалою суду від 30.12.2024 повторно витребувано у відповідачів докази у справі.
Стосовно клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Частина друга статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою вказаної статті визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відтак, КАС України, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, є загальним законом.
Проте з наведених положень статті 122 КАС України слідує, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Водночас, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, оскільки, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27 червня 2023 року № 651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 19.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, ст.233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв'язку з дією карантину до 30.06.2023.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22.
Таким чином, за загальними обставинами особа з позовними вимоги в частині, яка стосується перерахунку грошового забезпечення з 19.07.2022, має право звернутись до суду упродовж трьох місяців з дати закінчення дії карантину, тобто до 02.10.2023.
Так, предметом позову у цій справі є вимога позивача щодо нарахування та виплати індексації різниці, зокрема за період з 08 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, у період з 12.07.2016 по 06.09.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_3 ), з 27.01.2020 по 27.01.2022 у військовій частині НОМЕР_4 , з 08.02.2022 по 19.05.2023 - у військовій частині НОМЕР_2 , з 22.05.2023 у військовій частині НОМЕР_5 по теперішній час, що підтверджується записами військового квитка серії НОМЕР_6 .
Отже, позивач є діючим військовослужбовцем і, зокрема з 08.02.2022 безперервно захищає Україну та її громадян в умовах воєнного стану.
Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі “Іліан проти Туреччини» вказано, що правило встановлення обмежень до суду з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звернути увагу на обставини справи.
Ураховуючи, що позивач є учасником бойових дій, проходить військову службу, зокрема в умовах воєнного стану, виконує важливу функцію із захисту держави, суд визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду та вважає за необхідне поновити строк звернення до суду з цією позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121,122 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Дмитрієв