Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 січня 2025 року Справа№200/8106/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Стойки В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Державної міграційної служби України (м. Київ, в. Володимирська, 9, ЄДРПОУ 37508470) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної міграційної служби України в якому просила:
визнати протиправною відмову Державної міграційної служби України, м. Київ щодо видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, яка викладена в листі Державної міграційної служби України, м. Київ;
зобов'язати Державну міграційну службу України, м. Київ оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ без надання згоди на обробку персональних даних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся у встановленому законодавством України порядку до Костянтинівського районного відділу ГУ ДМС у Донецькій області із заявою про оформлення паспорта громадянина України, який би не містив безконтактного електронного носія, що імплантований у відповідний бланк документа (тобто у вигляду паспортної книжечки). Однак, листом відповідача 2 від 25.10.2017 року №49/К-17 у видачі паспорту у формі книжечки було відмовлено.
Позивач стверджує, що має беззаперечне право, гарантоване йому Конституцією України на отримання паспорту у вигляді книжки, паспорт у вигляді картки суперечить його релігійним переконанням, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до Державної міграційної служби України із заявою з приводу видачі (оформлення) паспорта громадянина України виключно у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503 своїй неповнолітній доньці ОСОБА_1 .
Проте Листом відповідача від 13.11.2024 року № О-11666-24/6.1/7506-24 у видачі паспорту у формі книжечки було відмовлено.
Позивач вважає такі дії протиправними та просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 26.11.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово без проведення судового засідання.
12.12.2024 року відповідачем надано відзив по справі, згідно місту якого зазначено, що територіальні підрозділи ДМС мають правові підстави для вчинення дій, направлених на оформлення і видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім'я ОСОБА_2 виключно на виконання рішення суду, що набрало законної сили. Крім цього відповідач зауважує, що заява від 06.11.2024 подана Позивачем в довільній формі та без визначених законодавством додатків до такої заяви.
З огляду на те, що ОСОБА_2 не зверталася до територіального підрозділу ДМС із заявою, сформованою відповідно до вимог законодавства, та з доданим до неї належним чином оформленим обов'язковим пакетом документів, ДМС було розглянуто заяву від 18.01.2024 відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР з роз'ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій, необхідних для отримання паспорта громадянина України. Виходячи з правової оцінки листа ДМС від 13.11.2024 № О-11666-24/6.1/7506-24 ОСОБА_2 не було відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та відповідно зазначений лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи зазначене відповідач наголошує, що дії та відповідь ДМС від 13.11.2024 № О-11666-24/6.1/7506-24 на заяву ОСОБА_2 від 06.11.2024 є цілком законні та у повній мірі відповідають приписам нормативно-правових актів, що регламентують порядок оформлення та видачу паспорта громадянина України у будь-якому вигляді і тому не можуть бути кваліфіковані як протиправні.
Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.
08.11.2024 на адресу ДМС України від ОСОБА_2 (яка є неповнолітньою донькою позивача) надійшла заява в довільній формі (вх. № 0-11666-24 від 08.11.2024) щодо оформлення паспорта громадянина України відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
ДМС було розглянуто вищевказану заяву відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР у встановлений законом строк та надано відповідь листом від 13.11.2024 № О-11666-24/6.1/7506-24, де роз'яснено, що на теперішній час правовий статус паспорта громадянина України визначено в Законі України від 20 листопада 2012 року № 5492-УІ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Так, згідно з положеннями статті 21 Закону, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Питання оформлення і видачі паспорта громадянина України врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України». Щодо оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки) позивачу повідомлено, що до набрання чинності Законом, відповідно до положень Постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» громадянам України оформлювався паспорт громадянина України у формі книжечки.
Ураховуючи рішення Верховного Суду України від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17, яке є обов'язковим для застосування судами України, постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 пункт З Постанови № 302 доповнено нормою, згідно з якою до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року ДМС здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби України оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» (далі - Тимчасовий порядок № 456) нормативно врегульовано порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили.
У такому випадку, виключно на підставі рішення суду, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Отже, для оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки) заявник може звернутися в установленому законодавством порядку до будь-якого територіального підрозділу ДМС та подати документи, визначені положеннями пункту 2 розділу IV Тимчасового порядку № 456, зокрема, заяву про видачу паспорта громадянина України та рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 5 Закону України Про громадянство України, документом, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України.
Статтею 4 Закону України від 20.11.2012 № 5492 Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус (далі Закон - № 5492) визначено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 5492 документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
За змістом статті 14 Закону № 5492 форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).
Згідно частини 3 статті 13 та частини 4 статті 21 Закону № 5492, паспорт громадянина України містять безконтактний електронний носій. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Безконтактний електронний носій - імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов'язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону №5492).
Водночас, постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503 затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503).
Згідно пунктів 2, 3 Положення № 2503 паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 5, 6, 8 Положення № 2503 терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис Україна, нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис Паспорт. На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис Паспорт громадянина України. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII;
з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (п. 3 Постанови № 302).
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: (...) біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні данні особи.
Велика Палата Верховного Суду у рішенні по зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) від 19.09.2018 зазначила, що норми Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" на відміну від норм Положення № 2503-ХІІ (яке є чинним на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.
Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Разом з тим пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 внесені зміни до пункту 3 Постанови № 302, доповнивши його абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 затверджений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок № 456), згідно з пунктом 1 якого, цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Отже, даний порядок регулює питання оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої вже прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Зокрема, зазначений нормативний акт лише врегулював окремі правовідносини, а саме: коли особа вже зверталася до суду та отримала відповідне рішення суду, однак у разі якщо особа не зверталися до суду, це не свідчить про відсутність у такої особи права на оформлення паспорта у формі книжечки.
Разом з цим суд звертає увагу на наступне.
Згідно п. 3, 5 Порядку № 456, оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.
Проте, як визначено у п. 1 Порядку № 456, державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Територіальні органи ДМС утворені відповідно до Постанови КМУ № 658 від 15.06.2011 року та функціонують в кожній області, територіальним органам підпорядковані територіальні підрозділи.
На підставі викладеного суд зазначає, що позивач до територіального підрозділу ДМС із заявою про видачу паспорту не звертався, а відтак порядок звернення не є дотриманим.
При цьому відповідачем у листі від 13.11.2024 № О-11666-24/6.1/7506-24 було роз'яснено вимоги чинного законодавства України щодо порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, зокрема з детальним викладенням нормативно-правового регулювання цього питання.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено звернення позивача із заявою про видачу паспорта-книжечки до суб*єкта, який не уповноважений здійснювати прийом та розгляд таких заяв по суті, що виключає обов'язок відповідача оформити та видати відповідний паспорт громадянина України у формі книжечки.
Згідно із ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір поверненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,-
В задовленні адміністративного позову Одинцової Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Державної міграційної служби України (м. Київ, в. Володимирська, 9, ЄДРПОУ 37508470) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя В.В. Стойка