23 січня 2025 року Справа № 160/33699/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені у листах «По розгляд звернення» Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 49754-35128/K-01/8-0400/24 від 06.09.2024 року, та № 66144-50638/К-01/8-0400/24 від 11.12.2024 року в яких зазначено фактично про відмову виплатити ОСОБА_1 як дружині померлого годувальника недоотриманої за життя пенсії (боргу) у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 у сумі 322 422,15 грн. (триста двадцять дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 15 коп.), яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 160/22035/21;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 як дружини померлого годувальника недоотриманої за життя пенсії (боргу) у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 у сумі 322 422,15 грн. (триста двадцять дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 15 коп.), яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 160/22035/21.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправна відмова відповідача порушує його право на отримання нарахованої та невиплаченої за життя пенсії її чоловіку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задоволено. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Роз'яснено відповідачу право на подання до суду відзиву на позов, а також всіх письмових та електронних доказів - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про поновлення провадження у даній справі.
Відповідач ухвалу від 24.12.2024 та позовну заяву з додатками отримав засобами підсистеми «Електронний суд» 26.12.2024 та 21.12.2024 (з урахуванням ч. 5 ст. 251 КАС України) відповідно, проте, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію відповідно до Закону України №2262 від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Станом на день смерті, ОСОБА_2 доплата на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року у справі №160/22035/21 за період з 01.12.2019 року по 30.04.2022 року у розмірі 322 422,15 грн. не була виплачена, залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю. Вказані обставини підтверджені відповідачем у листі від 11.12.2024 «Про розгляд звернення».
13.11.2023 представник позивача звернулася із адвокатським запитом до відповідача, в якому просив надати інформацію щодо стану виконання рішення суду у справі №160/22035/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в тому числі щодо того, чи здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_2 , на підставі цього рішення і чи було виплачено/не виплачено йому за життя доплату до пенсії, вирахувану за наслідками такого перерахунку. Надати інформацію щодо суми заборгованості що підлягали виплаті на підставі рішення суду у справі №160/22035/21.
11.12.2023 року листом №0400-010202-В/199452 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 з 01.07.2023 отримує пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262). На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 160/22035/21 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 у розмірі 70% від грошового забезпечення 38029,51 грн, яке зазначено у довідці від 20.08.2021 за № 33/24/C-4319, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області». Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 становить 322422,15 грн.
08.08.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виплатити недоотриману за життя пенсію в сумі - 322 422,15 грн., у зв'язку зі смертю чоловіка (пенсіонера МВС) ОСОБА_2 .
Відповідач листом від 06.09.2024 повідомив позивача, що відповідно до статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені положення процесуального правонаступництва та вказано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником.
Відповідачем також вказано, що питання щодо отримання заборгованості за рішеннями суду у справі № 160/22035/21 позивач має право вирішити в судовому порядку.
26.11.2024 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою, в якій просила виплатити недоотриману за життя пенсію в сумі 322 422,15 грн., у зв'язку зі смертю чоловіка (пенсіонера МВС) ОСОБА_2 , яка утворилася при перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/22035/21 від 17.01.2022 року.
Відповідач листом від 11.12.2024 повідомив позивача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 160/22035/21, яке набрало законної сили 17.02.2022, ОСОБА_2 було нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 в сумі 322 422,15 грн. Відповідно до статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Вважаючи протиправною відмову відповідача від проведення виплати пенсії, нарахованої за життя її чоловікові, на користь позивачки, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Статтею 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За змістом частини 3 цієї статті, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Абзацом 3 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
В силу абз. 1 п. 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Тобто, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя".
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-VI та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХГГ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-ІУ), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Отже, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 20 січня 2007 року серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
З матеріалів справи встановлено, що позивачка отримує пенсію у разі втрати годувальника. 08.08.2024 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою в порядку статті 61 Закону №2262-ХІІ, тобто після спливу шестимісячного строку з дня смерті чоловіка ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
За таких обставин, позивач як дружина померлого пенсіонера та особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану за життя пенсію годувальника в порядку, встановленому частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ не у строк, встановлений законодавством.
При цьому, суд зазначає, що адвокатський запит представника позивача від 13.11.2023 не є зверненням в розумінні ч. 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ.
Так, відповідно до статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
Відповідно, подання адвокатського запиту є лише способом отримання адвокатом необхідної інформації для надання правничої допомоги клієнту та не є заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Разом з тим, відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
В силу абзацу 1 пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Враховуючи, адвокатський запит за своєю суттю є запитом на отримання певної інформації, а ні заявою, в порядку наведених норм, суд зазначає, що, фактично, звернення за недоодержаними сумами пенсії, які підлягали виплаті чоловіку позивачки, відбулось 08.08.2024.
Тобто, позивачкою недотримано строк звернення до пенсійного органу за недоотриманим за життя сумами пенсії, які підлягали виплаті чоловіку позивачки на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 у розмірі 322422,15 грн.
Отже, суд вбачає підстави для відмови у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 23.01.2025.
Суддя Н.Є. Калугіна