23 січня 2025 рокуСправа №160/27188/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про стягнення витрат, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 99120,44 (дев'яносто дев'ять тисяч сто двадцять грн. 44 коп.) та судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. за сплату судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 19.08.2019 наказом №252 о/с від 20.07.2019 ОСОБА_1 було зараховано на навчання до Донецького юридичного інституту внутрішніх справ України. Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області №222 о/с від 13.04.2023 лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду до слідчого відділення поліції №1 Криворізького РУП. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 31.10.2023 року №771 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 31 жовтня 2023 року. Відповідно до ч.4 ст.74 Закону України «Про національну поліцію» та Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою КМУ від 12.04.2017 №261, звільнення за власним бажанням є підставою відшкодування особою витрат, пов'язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, яке здійснює підготовку поліцейських. Відповідачу було направлено повідомлення №4584/07-2024 від 27.08.2024 про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського. Зазначений лист направлено відповідачу засобами поштового зв'язку 03.09.2024, однак повернувся позивачу з відміткою поштового відділення про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Однак. сума витрат добровільно не відшкодована відповідачем, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Судом здійснено запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача до Центру надання адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради.
На виконання вимог суду Відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб у Довгинцівському районі Управління з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Виконкому Криворізької міської ради надано відомості щодо реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .
12.11.2024 відповідачем подана заява про розстрочення виконання рішення суду, яка залишена судом без задоволення, оскільки відсутнє рішення суду, виконання якого позивач просить розстрочити.
Ухвалою суду від 13.11.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27188/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, третій особі - строк для надання пояснень щодо позову або відзиву протягом десяти днів з дня їх отримання.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у відповідача - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) докази відшкодування (часткового) вартості витрат з утримання у ВНЗ (за наявності).
Копія ухвали суду від 13.11.2024 надіслана позивачу, третій особі через підсистему «Електронний суд» та доставлена в електронний кабінет (довідки про доставку електронного листа); відповідачу копія ухвали суду надіслана засобами поштового зв'язку.
27.12.2024 на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вказана ухвала суду, з відміткою поштового відділення про невручення. При цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою зареєстрованого місця проживання відповідача.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин частину 11 статті 126 КАС України, враховуючи положення частини першої статті 131 КАС України, а також те, що направлену відповідачеві копію ухвали суду від 13.11.2024 повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18.
21.11.2024 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області подано пояснення, в якому підтримує позовні вимоги у повному обсязі та зазначає наступне. Відповідач проходила публічну службу в Національній поліції України з 19.08.2019 по 31.10.2023. Відповідно до наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 20.07.2019 №252 о/с ОСОБА_1 була зарахована курсантом за державним замовленням до вищевказаного учбового закладу та останній було присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції». 10.04.2023 між відповідачем та ГУНП був укладений Контракт №709/2023 від 10.04.2023 (далі - Контракт) про здобуття освіти у ДДУВС. Наказом ГУНП від 13.04.2023 №222 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було призначено на посаду слідчого відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. 18.10.2023 ОСОБА_1 звернулася з рапортом до керівництва ГУНП щодо звільнення з поліції за власним бажанням та наказом ГУНП від 31.10.2023 №771 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» з 31.10.2023. Згідно з вимогами пункту 2.2.3 розділу ІІ Контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов'язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі Дон.ДУВС витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку відшкодування особами витрат, пов?язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. №261, в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку. Відповідно довідки витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період навчання у Дон.ДУВС з 19.08.2019 до 12.04.2023 загальна сума витрат становить 99120,44 грн. ГУНП 27.10.2023 відповідачу було вручено повідомлення №45/07-2157 від 27.10.2023 про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язані з його утриманням у Дон.ДУВС у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського та договір про розстрочення платежу витрат на утримання, який запропоновано укласти у разі неможливості відшкодування витрат у 30-ти денний термін. Однак, за цей час відповідачем не сплачено жодної частки від загальної суми договору. Зобов'язання відповідача по Договору про розстрочення платежу витрат на утримання на суму 99120,44 грн. не виконані. У зв'язку із зазначеним, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача такої заборгованості.
Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористалась, витребувані ухвалою суду від 13.11.2024 докази не надала, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклала своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
За приписами частиною шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_2 , виданого 23.11.2021, орган, що видав 1264; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Наказом Донецького державного юридичного університету внутрішніх справ від 20.07.2019 №252о/с відповідач була зарахована курсантом до вказаного учбового закладу та їй присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».
10.04.2023 між Донецьким державним університетом внутрішніх справ (виконавець), Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області (замовник) та ОСОБА_1 (особа) укладено Контракт №709/2023 про здобуття освіти у Донецькому державному університеті внутрішніх справ (виконавець), предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача вищої освіти «Бакалавр» за спеціальністю 081 «Право» (далі - Контракт).
За умовами, визначеними у пунктах 2.1.5.-2.1.6 Контракту, виконавець зобов'язується, зокрема, забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України, Національної поліції України. Після відрахування особи (закінчення навчання) затвердити довідку-розрахунок витрат, пов'язаних з її утриманням у закладі, за весь термін навчання.
Згідно з пунктом 2.2.3. Контракту в разі звільнення особи до відпрацювання нею 3-х років після закінчення ЗВО видати їй повідомлення із зобов'язанням відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у виконавця під час навчання. Невідкладно (у місячний термін) проінформувати виконавця про звільнення особи зі служби в Національній поліції України та надіслати відповідні документи (копію рапорту про звільнених (висновок атестації), завірені копи наказів про призначення (переміщення по службі), завірену копію наказу про звільнення, копію паспорту (1,2,3 сторінки та реєстрація), копія облікової картки фізичної особи платника податків, довідку про місце реєстрації за наявності, копії наказів про внесення змін до облікових документів (зміна прізвища, тощо)), необхідні для примусового стягнення з особи витрат, пов'язаних з її утриманням під час навчання у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Відповідно до п.2.3.5. Контракту особа зобов'язується у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в термін протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. №261, у розмірі, визначеному у довідці розрахунку.
Згідно з п.п. 4.2.-4.5. Контракту відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим (в т.ч. послуги прання, прасування), медичним забезпеченням, оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання та водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат здійснюється за відповідними видами забезпечення відповідно до встановлених норм їх фактичною вартістю, на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету на розрахунковий рахунок виконавця і використовується відповідно до кошторису закладу. У разі відмови особи від добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з їх утриманням під час навчання, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку відповідно до норм чинного законодавства Організація та проведення претензійно-позовної роботи здійснюється виконавцем.
Відповідно до п.4.9 Контракту строк дії контракту - до 12.04.2023. Цей контракт розповсюджується на відносини, що виникли з моменту зарахування особи на навчання та діє протягом 4 навчальних років з дати призначення особи на посаду замовником. В частині відшкодування особою витрат на утримання Контракт діє протягом трьох років з моменту, коли виконавцю стало відомо про невиконання особою взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №222о/с від 13.04.2023, призначено з прибулих з Донецького державного університету внутрішніх справ, з 13 квітня 2023 року: лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0157546) на посаду слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції (за рахунок посади старшого дізнавача сектору дізнання Нікопольського районного управління поліції).
18.10.2023 відповідачем подано рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 31.10.2023 №771 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції звільнено з 31.10.2023 за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».
Підстава: рапорти ОСОБА_1 від 18 жовтня 2023 року.
27.10.2023 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області складено повідомлення від 27.10.2023 №45/7-2157 про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно із відміткою у повідомленні, відповідач ознайомлений з повідомленням 27.10.2023.
Листом від 27.08.2024 №4584/07-2024 Донецьким державним університетом внутрішніх справ повідомлено відповідачу про зобов'язання відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку, згідно із якою такі витрати складають 99120,44грн., та що у разі несплати суми заборгованості витрат на утримання під час навчання, дане питання буде вирішуватись у судовому порядку.
Відповідно до довідки про витрати на утримання відповідача у Донецькому державному університеті внутрішніх справ за період навчання з 19.08.2019 по 12.04.2023 (що є додатком до листа від 27.08.2024 №4584/07-2024), фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, за зазначений період склали 99120,44грн., з яких:
витрати на грошове забезпечення за 2019-2020 навчальний рік становлять - 3583,23 грн., за 2020 - 2021 навчальний рік - 2630,79 грн., за 2021-2022 навчальний рік - 48113,02 грн., за 2022-2023 навчальний рік - 2975,45 грн., всього 57302,49грн.;
витрати на речове забезпечення за 2019-2020 навчальний рік становлять - 7132,29 грн., за 2020 - 2021 навчальний рік - 2463,96 грн., за 2021-2022 навчальний рік - 5783,40 грн., за 2022-2023 навчальний рік - 5100,00 грн., всього 20479,65грн.;
витрати на продовольче забезпечення за 2019-2020 навчальний рік становлять - 9616,30 грн., за 2020 - 2021 навчальний рік - 1869,35 грн., за 2021-2022 навчальний рік - 1371,21 грн., за 2022-2023 навчальний рік - 1414,44 грн., всього 14271,30грн.;
витрати на медичне забезпечення за 2019-2020 навчальний рік становлять - 80,71 грн., за 2020 - 2021 навчальний рік - 133,91 грн., за 2021-2022 навчальний рік - 243,34 грн., за 2022-2023 навчальний рік - 163,28 грн., всього 621,24грн.;
комунальні витрати за 2019-2020 навчальний рік становлять - 3045,47 грн., за 2020 - 2021 навчальний рік - 478,32 грн., за 2021-2022 навчальний рік - 965,18 грн., за 2022-2023 навчальний рік - 1956,79 грн., всього 99120,44грн.
Несплата у добровільному порядку відповідачем витрат, пов'язаних з її утриманням у ВНЗ, стала підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 №901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Відповідно до пункту 1 Розділу І Статуту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України від 28.12.2020 № 927, Університет є державним закладом вищої освіти зі специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління МВС, заснований відповідно до законодавства (а.с. 37).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до положень частини першої статті 72 Закону України «Про Національну поліцію» професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Згідно із частиною другою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п'ята статті 74 цього Закону).
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 (далі - Прядок №261).
Вказаний Порядок затверджений на виконання частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до пункту 1 Порядку №261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 2 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
При цьому, згідно із положеннями пункту 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
За змістом приписів пунктів 4 та 5 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно із пунктом 8 Порядку №261, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію. Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача (пункт 9 Порядку №261).
З огляду на викладені норми, суд зазначає, що відповідач перебувала на посаді, віднесеної до публічної служби, від моменту прийняття на посаду і до звільнення з Національної поліції, а отже, у цьому випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання пов'язане із питаннями реалізації правового статусу особи.
За таких обставин, питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після його звільнення зі служби в Національній поліції, належить до питання проходження публічної служби такою особою.
Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.01.2019 у справі № 810/2610/16 та від 13.03.2019 у справі № 723/18/17, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, яка є обов'язковою для врахування в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач відповідно до п.2.3.5. Контракту взяла на себе зобов'язання у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в термін протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. №261, у розмірі, визначеному у довідці розрахунку.
З матеріалів справи слідує, що лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено з 13.04.2023 на посаду слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції (за рахунок посади старшого дізнавача сектору дізнання Нікопольського районного управління поліції) та з 31.10.2023 - її звільнено зі служби в поліції за власним бажанням на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
На виконання вимог пункту 3 Порядку №261 та умов контракту позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, медичним, речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що за період навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ з 19.08.2019 по 12.04.2023 витрати, пов'язані з утриманням відповідача в Донецькому державному університеті внутрішніх справ 2019-2023 рр. становлять в загальній сумі 99120,44 грн., з яких: 57302,49 грн. фактичних витрат на грошове забезпечення; 20479,65 грн. - фактичних витрат на речове забезпечення; 14271,30 грн. - фактичних витрат на продовольче забезпечення; 621,24 грн. - фактичних витрат на медичне забезпечення; 6445,76грн. - фактичних витрат на комунальні витрати.
Листом від 27.08.2024 №4584/07-2024 Донецьким державним університетом внутрішніх справ повідомлено відповідачу про необхідність добровільного погашення витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, в сумі 99120,44грн. згідно із довідкою-розрахунком.
Доказів не погодження відповідача із розрахунком витрат, вказаного у довідці, матеріали справи не містять.
Суд одночасно звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).
Разом з тим, будучи обізнаною під час підписання Контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відповідач станом на час розгляду справи не здійснила відшкодування вказаних витрат, доказів добровільного відшкодування суми витрат, пов'язаних з її утриманням у Донецькому ДУВС, суду не надано.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази сплати суми витрат також не надано.
Наявність правових підстав для припинення стягнення суми витрат судом не встановлено.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів статті 139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.77,139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571423, місцезнаходження: 25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд.1) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов'язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 99120,44 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч сто двадцять гривень 44 копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова