Справа № 724/234/25
Провадження № 1-кс/724/20/25
25 січня 2025 року м. Хотин
Слідчий суддя Хотинського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині, Чернівецької області клопотання слідчого СВ ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каплівка, Хотинського району Чернівецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, являється особою з інвалідністю ІІІ групи, учасника бойових дій, одруженого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
Слідчий слідчого відділення поліції № 2 (м. Хотин) Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 на строк 60 днів.
Клопотання обґрунтовує тим, що 24.01.2025 року працівниками ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області спільно з працівниками УСБУ в Чернівецькій області, в ході проведення санкціонованого обшуку, за ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 23.01.2025 року, в житловому будинку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: АК-74 із глушником № НОМЕР_1 1980 року випуску, АК-74 № НОМЕР_2 1984 року випуску, 3 магазини до АК, рамка АКС-74 № НОМЕР_3 1983 року випуску, частини та механізми до АК-74, мотирка на АК для закидання ручних гранат, гранатометні постріли калібру 40 мм. НЕ М 6Р іноземного виробництва в кількості 11 одиниць, гранатометний постріл калібру 40 мм. НЕDP-T іноземного виробництва в кількості 1 одиниці, гранатометний постріл калібру 30 мм. RHV-HEF іноземного виробництва в кількості 1 одиниці, корпус гранатометного пострілу калібру 30 мм., без головної та донної частини з нашаруванням вибухової речовини в середині у кількості 1 одиниці, тротилові шашки вагою 200 грам в кількості 2 одиниці, гексогенові шашки 30 мм. в кількості 2 одиниць, гексогенову шашку 20 мм. в кількості 1 одиниця, тротилову шашку 30 мм. в кількості 1 одиниця, запали типу МД5М в кількості 32 одиниці, запали типу МД2 в кількості 5 одиниць, запал для УЗРГМ в кількості 1 одиниця, запал типу UZRGM в кількості 1 одиниця, запали типу М213 в кількості 2 одиниці, корпуси гранати М67 в кількості 2 одиниць, корпус гранати GHO-1 в кількості 1 одиниця, пластична вибухова речовина ПВВ7 вагою 273 грама, порох 433 грама, пристрої ЗТП 150 без накольного механізму з вогнепровідним шнуром довжиною 1, 10 см. в кількості 5 одиниць, детонуючий шнур біля 11 метрів, патрон 12.7МДЗ без капсуля, детонатори в кількості 7 одиниць, вишибні заряди калібру 82 мм в кількості 2 одиниці, підривники ВМГ в кількості 6 одиниць, частини підривника ВМГ в кількості 4 одиниці, частина підривника типу ДВМ в кількості 1 одиниця, частина підривника М213 в кількості 1 одиниця, дистанційна трубка Т1 в кількості 1 одиниця, накольні механізми до ЗТП в кількості 2 одиниці, 178 набоїв калібру 5,45 31 капсуль, 2 глушника.
Таким чином, ОСОБА_6 зберігаючи по місцю свого проживання вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, зокрема Положення про дозвільну систему, затверджену Постановою КМУ від 12.10.1992 року №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затверджену наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1998 року за № 637/3077, усвідомлюючи, що вищевказані речі які були вилучені в ході обшуку відноситься до вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв незаконно зберігав їх без передбаченого законом дозволу, по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи наведене, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто - незаконне зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
24.01.2025 о 15 год. 45 хв. ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
В ході досудового розслідування встановлено наявність у кримінальному провадженні достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення та 24.01.2025 о 16 год. 12 хв. ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
За даним фактом слідчим відділенням Відділення поліції №2 (м. Хотин) Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42025266100000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність передбачених п. п. 1, 2, ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_6 , може: - переховуватись від органів досудового розслідування і суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку річ із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів, що для працездатних осіб становить 151 400 грн..
Слідчий ОСОБА_4 просив дане клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що погоджується із підозрою, вину визнає, просить не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а обрати цілодобовий домашній арешт, зазначив, що наразі не працює, є інвалідом 3 групи, має ряд відзнак.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що в цілому з підозрою вони погоджуються, однак просять обрати менш тяжкий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в разі якщо суд дійде висновку, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить визначити мінімальний розмір застави, при цьому просить врахувати, що ОСОБА_6 під час обшуку добровільно показав де зберігається зброя, має ряд нагород за сумлінну службу у ЗСУ, під час захисту Вітчизни отримав поранення, та отримав третю групу інвалідності, має статус учасника бойових дій, характеризується позитивно, раніше не судимого.
Вислухавши думку прокурора, які наполягають на задоволенні клопотання, підозрюваного, захисника, які просили визначити більм м'якший запобіжний захід, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені у клопотанні доводи та долучені документи свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри.
Наявність обґрунтованої підозри доведена в судовому засіданні прокурором, та підтверджується такими доказами: - протоколом обшуку проведеного по місцю реєстрації та проживання ОСОБА_6 , від 24.01.2025 в ході проведення якого було виявлено та вилучено вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої; - протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були присутні при проведенні обшуку в якості понятих і в присутності яких було виявлено та вилучено вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої які ОСОБА_6 , незаконно без передбаченого законом дозволу зберігав по місцю свого проживання; -протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка є дружиною підозрюваного та яка в ході допиту підтвердила факт виявлення вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв по місцю їх спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , які її чоловік тобто ОСОБА_6 , незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу; - протоколами допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які в ході допитів повідомили, про те, що ОСОБА_6 , по місцю свого проживання може зберігати нарізну вогнепальну зброю; - довідками про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів складеними працівниками ВЗВ УВТС ГУНП в Чернівецькій області, згідно яких встановлено, що вилучені в ході обшуку предмети по місцю проживання ОСОБА_6 , відносяться до категорії військових боєприпасів, метальних вибухових речовин, тощо; -іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому, з урахуванням досліджених доказів слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.
Серед іншого слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя не вирішує питання винуватості підозрюваного, достатності та допустимості доказів його вини тощо.
Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є один із запобіжних заходів та найбільш суворим.
Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено наявність передбачених п. п. 1,2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_6 , може:
- переховуватись від органів досудового розслідування і суду, вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років та знаючи про покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі шляхом зміни місця проживання.
Також, в умовах військової агресії російської федерації проти України, під час системних обстрілів цивільної інфраструктури України, існує велика ймовірність неконтрольованої зміни підозрюваним місця свого проживання без виконання обов'язків визначених КПК України, в тому числі з метою переховування від правоохоронних органів та уникнення кримінальної відповідальності.
Також в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 , є інвалідом ІІІ групи, що не виключає можливість легального виїзду останнього за межі України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що обґрунтовується тим, що на даний час усі обставини вчиненого кримінального правопорушення не встановленні, досудове розслідування не завершено, зокрема не встановленні джерела походження бойових припасів та вибухових пристроїв, які зберігав по місцю свого проживання ОСОБА_6 , а також не встановлені можливі спільники злочинної діяльності останнього, а тому перебуваючи на волі він може знищити, спотворити чи переховувати предмети злочинної діяльності, які б могли мати у кримінальному провадженні значення речових доказів та сприяли швидкому, повному та неупередженому розслідуванню та мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчиняти дії спрямовані на приховування інших осіб причетних до незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років, та класифікується як тяжкий злочин.
Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , а також враховуючи характер кримінального правопорушення у скоєнні якого він підозрюється, його суспільну небезпечність, тяжкість передбаченого покарання, суд приходить до висновку, що застосування, щодо підозрюваного ОСОБА_6 , більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також не дасть можливість виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст. 2 КПК України, а саме захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Таким чином задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється, вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Так, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів, а також із врахуванням особи підозрюваного, те, що він наразі не працює, отримав інвалідність внаслідок під час захисту Батьківщини, слідчий суддя вважає, що слід визначити заставу саме у 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання апаспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та керуючись ст.ст. 176, 182-183, 193, 194, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.
Встановити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 60 днів, обчислювати з моменту фактичного затримання і по 15 год. 45 хв. 24 березня 2025 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України, визначити розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Одержувач - ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Казначейство України, рахунок: UA548201720355279001000008745 призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім'я по-батькові підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- з'являтись на першу вимогу до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатись з міста Хотина Дністровського району без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 .
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Хотинський районний суд Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали визначити до - 24 березня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу направити у ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області - для виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_13