Справа № 405/8626/24
провадження № 1-кс/405/226/25
24.01.2025 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12024120000000987 від 06 вересня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда, відповідно до якого просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Прокурор у судовому засіданні надала пояснення, згідно з якими клопотання підтримала та просила задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, при цьому захисник вказав на міцність соціальних зв'язків підозрюваного, недоведенність прокурором ризиків, наголосив на стані здоров'я підозрюваного, запобіжний захід просили змінити на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши сторін та дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Встановлено, що в провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12024120000000987 від 06 вересня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
В ході досудового розслідування, а саме 23.01.2025 в період часу з
06 год. 30 хв. по 08 год. 30 хв., на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда було проведено обшук приміщення житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , під час якого було виявлено та вилучено прозорий зіп-пакет, в середині якого знаходилась кристалічна речовина світло-жовтого кольору, яку ОСОБА_5 зберігав з метою подальшого збуту, яка, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-25/997-НЗПРАП від 23.01.2025, містить психотропну речовину - метамфетамін, обіг якої обмежено. Маса метамфетаміну в наданій на дослідження речовині становить 0,075 грама.
Тим самим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Так, на підставі зібраних під час досудового розслідування доказів у вказаному кримінальному провадженні, у порядку ст. ст. 276 - 278 КПК України, 23.01.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України:
Підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.01.2025 року о 09.10 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України та в цей же день йому вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході проведення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами обшуків, протоколами огляду речових доказів, висновками судових експертиз, протоколами тимчасових доступів до речей і документів та іншими зібраними на даний час матеріалами провадження.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного слідчим суддею встановлено наявність виключно одного ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні. Інші ризики стороною обвинувачення не доведені.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст. 194 КПК України).
Слідчим суддею також відзначається, що ОСОБА_5 має офіційне місце працевлаштування та стійкі соціальні зв'язки: проживає разом з батьками у м. Кропивницькому, його дохід, зі слів складає близько 5200 грн. на місяць, проти чого прокурор у судовому засіданні не заперечувала.
На дотримання засад змагальності, під час розгляду клопотання слідчого, захисник надав характеризуючи матеріали на підозрюваного, серед яких надав позитивну характеристику на останнього та на підтвердження наявності важкої форми хвороби, а саме цукрового діабету захисник надав епікризи та копію довідки, якою підтверджується інвалідність підозрюваного.
Так, з наданих матеріалів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 , з 2021 року, щорічно лікується з приводу захворювання на цукровий діабет (важка форма) та відповідно до наданих епікрізів він не рідше як через три місяці, з метою консультації відвідує лікаря ендикринолога, за місцем свого проживання, що й передбачено самими епікризами.
Беручи до уваги вищезазначене, слідчим суддею також відзначається, що у відповідності до практики Європейського суду, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, не можуть бути визначальними при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Кагановський проти України» (Заява № 2809/18), ЄСПЛ зазначив, що держава повинна гарантувати тримання особи під вартою в умовах, які відповідають принципу поваги до її людської гідності, а спосіб і метод виконання такого заходу не мають завдавати їй душевного страждання чи труднощів, які б перевищували невідворотний рівень страждання, притаманний триманню під вартою, та щоб з огляду на практичні вимоги ув'язнення охорона здоров'я такої особи та її благополуччя забезпечувалася належним чином.
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Отже слідчим суддею, врахувавши встановлені обставини щодо стану здоров'я підозрюваного та наявності ризиків, на які у своїй промові посилалася прокурор, зважаючи на наявність обґрунтованість підозри, яку ОСОБА_5 частково визнав та не доведеність слідчим і прокурором більшості ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначається, що об'єктивна необхідність стосовно застосування до підозрюваного виключно такого запобіжного заходу як тримання під вартою, відсутня, а тому слідчий суддя вважає, що до підозрюваного можливо застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, поміж передбачених названою статтею обов'язків, передбачений обов'язок підозрюваного носити електронний засіб контролю.
Застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії (ч.1 ст. 195 КПК України).
З урахуванням встановлених обставин, пояснень прокурора, позиції підозрюваного та його захисника, а також практики ЄСПЛ, враховуючи наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а також того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, слідчим суддею вбачається можливість в застосуванні підозрюваному ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, а саме такого, як цілодобовий домашній арешт, з застосуванням до нього електронного засобу контролю, з наданням можливості відвідувати аптеки, медичні та лікувальні заклади.
Таким чином, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.176-197, 376 КПК України,
клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
-не залишати цілодобово без дозволу слідчого, прокурора, суду житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , електронні засоби контролю, з наданням підозрюваному можливості відвідувати аптеки, медичні та лікувальні заклади.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно доставити до місця його проживання АДРЕСА_1 та звільнити з-під варти негайно .
Дата закінчення строку дії даної ухвали - 23.03.2025 року.
Ухвалу передати на виконання до Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області та для контролю до Кіровоградської обласної прокуратури.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7