Рішення від 22.01.2025 по справі 201/11707/24

Справа № 201/11707/24

Провадження № 2/201/661/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого судді Батманової В.В.

при секретарі Дейнега А.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Жиркевич Ю.А.

представника відповідача адвоката Коган Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

24.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Позивач у позовній заяві в обґрунтування вимог посилалася на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою та знаходиться на утриманні позивача. Як зазначає позивач, нею було витрачено на оздоровлення та придбання ліків дитині на загальну суму у розмірі 61370,74 грн., відтак просить стягнути з відповідача суму з урахуванням уточнень у розмірі 30 685,37 грн. Позивач вважає, що такі витрати є додатковими витратами та підлягають стягненню з відповідача в порядку ст. 185 СК України на її користь, у зв'язку з чим і звернулась до суду з даним позовом.

Відповідач скористався правом на подання відзиву в якому заперечував проти стягнення з нього витрат на правову допомогу посилаючись на відсутність доказів сплати цих коштів та відсутності критерію реальності цих витрат.

В судовому засіданні представник позивача та позивач, позовні вимоги підтримали, наполягали на задоволенні позову з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав їх недоведеності, наголосив на тому, що сторони мешкали разом однією сім'єю до липня 2024 року, несли сумісні витрати на дитини, доказів протилежного позивачем не надано.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами ст.89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 06.07.1992 відділом РАЦС м. Дніпропетровська. Від вказаного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно медичного висновку №6 від 05.02.2009 ОСОБА_3 є дитиною-інвалідом.

ОСОБА_3 лікується тривалий час у тому числі стаціонарно, перенесла декілька операцій, перебуває на обліку у стоматологічному кабінеті.

Батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. № 10).

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Відповідно до даної норми обов'язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред'являвся. У такому випадку такий батько зобов'язаний нести додаткові витрати на дитину.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Частина 2 статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст. 185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на оздоровлення доньки та придбання ліків у розмірі 30 685,37 грн., що складають половину від понесених нею витрат, чим і обґрунтовує свої позовні вимоги, як вбачається з наданих позивачкою підтверджень додаткових витрат.

Проте, суд критично оцінює розмір вказаних витрат, оскільки позивачем до позовної заяви додано підтвердження понесених витрат (рахунків, квитанцій, проїзних документів), що підтверджують дійсні додаткові витрати у розмірі 9 874,54 грн., половина з яких має бути стягнута з відповідача, а саме 4937,27 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд виходить з того, що додаткові витрати на дитину, придбання ліків, проходження лікування у відповідних закладах та проїзд до них, аналізи, тощо, понесені позивачем, направленні на підтримання здоров'я дитини.

Суд критично ставиться до доводів представника відповідача про те, що сторони перебували у шлюбних відносинах до липня 2024 року, отже сумісно несли витрати на утримання дитини, оскільки сам факт перебування у шлюбі не гарантією наявності витрат. Крім того, обов'язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред'являвся. У такому випадку такий батько зобов'язаний нести додаткові витрати на дитину.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину підлягають частковому задоволенню в частині підтверджених належними доказами додаткових витрат на лікування доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 4937,27 грн.

Обговорюючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України та приймаючі до уваги, що позовні вимоги позивачки задоволені частково, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 141, 185 Сімейного Кодексу України (в редакції від 17.05.2017, що набрала чинності з 08.07.2017), п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 у №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 76-81, ч. 6 ст. 82, ст.ст. 89, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст. 259, 263-265, ЦПК України, суд ,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , додаткові витрати на утримання його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 4937 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять сім) гривень 27 копійок на користь матері дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В.В. Батманова

Попередній документ
124676290
Наступний документ
124676292
Інформація про рішення:
№ рішення: 124676291
№ справи: 201/11707/24
Дата рішення: 22.01.2025
Дата публікації: 27.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (17.06.2025)
Результат розгляду: Відмовлено у відкритті, не підлягає кас.оскарженню
Дата надходження: 16.05.2025
Предмет позову: про стягнення додаткових витрат на утримання дитини
Розклад засідань:
23.10.2024 14:30 Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
28.11.2024 11:00 Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
17.01.2025 10:00 Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
22.01.2025 11:00 Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська