Справа № 201/6498/23
Провадження № 2/201/173/2025
21 січня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Батманової В.В.,
з секретарем судового засідання Дейнега А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про витребування майна,-
В провадженні до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про витребування майна.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 07 лютого 2005 року на підставі договору купівлі-продажу, внесеного до реєстру за №1498 від 07.02.2005, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В., ОСОБА_1 придбала у власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (шість).
03 листопада 2019 року позивачці стало відомо, що вищезазначена квартира була продана невідомим для неї особам.
12.11.2019 позивач звернулася до Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення за фактом шахрайства. Того, ж дня працівниками поліції за заявою ОСОБА_1 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019040650002852 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В межах розслідування даного кримінального правопорушення слідчий звернувся до суду з клопотанням погодженим з прокурором про арешт майна. 15.11.2019 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська винесено ухвалу якою клопотання слідчого задоволено частково. Накладено арешт на квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1 . Заборонено здійснення будь-яких операцій пов'язаних із відчуженням вказаного майна.
Під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що 26 червня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж Оленою Анатоліївною посвідчено довіреність (зареєстровано в реєстрі №311), згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , уповноважила ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , представляти інтереси позивачки в усіх без винятку підприємствах, адміністраціях, установах та організаціях, незалежно від форм власності та галузевої належності, в комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», комунальних підприємствах (газо-; тепло-; енерго-; водопостачання, водовідведення) міста Дніпра, у відповідному центрі надання адміністративних послуг, в департаменті адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, у відповідній дільниці комунального підприємства «Жилкомсервіс» міста Дніпра, в органах незалежної експертної оцінки, в органах нотаріату, з питань користування та розпорядження (продаж, міна, передача в іпотеку, оренду (найм) належної їй квартири АДРЕСА_2 (чотири з літ. А) визначаючи на власний розсуд суму, строки інші умови договорів. Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам, строком на один рік та дійсна до двадцять шостого червня дві тисячі двадцятого року.
Також, 01 липня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж Оленою Анатоліївною посвідчено довіреність (зареєстровано в реєстрі № 317), згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , уповноважила ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , представляти її інтереси в усіх без винятку підприємствах, адміністраціях, установах та організаціях, незалежно від форм власності та галузевої належності, в комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», комунальних підприємствах (газо-; тепло-; енерго-; водопостачання, водовідведення) міста Дніпра, у відповідному центрі надання адміністративних послуг, в департаменті адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, у відповідній дільниці комунального підприємства «Жилкомсервіс» міста Дніпра, в органах незалежної експертної оцінки, в органах нотаріату, з питань користування та розпорядження (продаж, міна, передача в іпотеку, оренду (найм) належної їй квартири АДРЕСА_3 визначаючи на власний розсуд суму, строки інші умови договорів. Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам, строком на один рік та дійсна до першого липня дві тисячі двадцятого року.
04 липня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Юлією Володимирівною посвідчено договір купівлі-продажу квартири, який укладений між ОСОБА_1 1973 року народження, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , від імені якої діє ОСОБА_4 , 1991 року народження, реєстраційний номер облікової карти платника податків - НОМЕР_2 на підставі довіреності посвідченої Міссіяж O.A., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу 01.07.2019 за реєстровим № 317 та ОСОБА_3 , 1972 року народження, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 , про продаж квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстровано в реєстрі за №1400 від 04.07.2019.
Для посвідчення вказаного договору купівлі-продажу, нотаріусу було надано наступні документи: довіреність посвідчену Міссіяж O.A., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу 01.07.2019 за реєстровим № 317, заява ОСОБА_3 про те, що йому вищевказана квартира переходить в особисту приватну власність, довідка №5564 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні, заява ОСОБА_4 , як представника ОСОБА_1 про відсутність зареєстрованих та проживаючих малолітніх та неповнолітніх дітей, заява ОСОБА_5 про надання згоди на продаж квартири та звіт про незалежну оцінку.
В межах розслідування даного кримінального провадження слідчим було винесено постанову від 07.10.2020 про призначення судової почеркознавчої експертизи, яка 08.10.2020 направлена до Дніпропетровського НДЕКЦ мвс. Згідно висновку експерта №19/104-7/7/713 від 13.10.2020: підписи від імені ОСОБА_1 та рукописні записи « ОСОБА_1 » в графі «Підпис» довіреності від 26.06.2019, зареєстрованої в реєстрі за № 311 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_1 та рукописні записи « ОСОБА_1 » в графі «Підпис» довіреності від 01.07.2019, зареєстрованої в реєстрі за № 317 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать, що її квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , вибула з її володіння не з її волі, шляхом підроблення її підпису у довіреності на право розпорядження майном від 26 червня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж Оленою Анатоліївною (зареєстровано в реєстрі № 311) та довіреності від 01 липня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж Оленою Анатоліївною (зареєстровано в реєстрі № 317), що були реалізовані шляхом укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири (зареєстрованого в реєстрі за № 1400 від 04.07.2019), посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Юлією Володимирівною.
На момент звернення з цією позовною заявою власником спірної квартири є ОСОБА_2 , який за приписами закону та висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, є належним відповідачем у цій справі та саме у нього позивач вважає за необхідне витребувати свою квартиру, про що вона і просиить суд.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 червня 2023 року указана позовна заява передана для розгляду судді Батмановій В.В. (т. 1 а.с.65-66).
Ухвалою судді від 07 червня 2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі. (т.1 а.с.69).
Ухвалою суду від 24.10.2023 за клопотанням представника позивача по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав того, що він став власником спірної квартири в результаті її придбання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні рішення суду та на підставі свідоцтва про право власності від 07.06.2021, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. Позивачем не підтверджено належними та допустими доказамитредження про те, що відповідач неправомірно набув право власності на спірну квартиру, а отже не може нести відповідальність як добросовіний набувач через порушення третіх осіб.
Третя особа також надав суду пояснення, аналогічні відзиву відповідача та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача подала заяву, у якій просила розгляд цивільної справи провести без її присутності та позов задовольнити.
Представник відповідача також надав заяву, в якій просив справу розгляду в його відсутності.
Третя особа в судове засідання не зявився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено, що 07 лютого 2005 року на підставі договору купівлі-продажу, внесеного до реєстру за №1498 від 07.02.2005 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В., ОСОБА_1 придбала у власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 62).
26 червня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж О.А. посвідчено довіреність за якою позивач ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси щодо володіння та розпорядження квартирою АДРЕСА_4 , в усіх без винятку підприємствах, адміністраціях, установах та організаціях, незалежно від форм власності та галузевої належності, в комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», комунальних підприємствах (газо-; тепло-; енерго-; водопостачання, водовідведення) міста Дніпра, у відповідному центрі надання адміністративних послуг, в департаменті адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, у відповідній дільниці комунального підприємства «Жилкомсервіс» міста Дніпра, в органах незалежної експертної оцінки, в органах нотаріату, визначаючи на власний розсуд суму, строки інші умови договорів. Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам, строком на один рік та дійсна до двадцять шостого червня дві тисячі двадцятого року. Довіреність зареєстрована в реєстрі за № 311(т.1 а.с. 13-14).
01 липня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж О.А. посвідчено довіреність за якою позивач ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси в усіх без винятку підприємствах, адміністраціях, установах та організаціях, незалежно від форм власності та галузевої належності, в комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», комунальних підприємствах (газо-; тепло-; енерго-; водопостачання, водовідведення) міста Дніпра, у відповідному центрі надання адміністративних послуг, в департаменті адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, у відповідній дільниці комунального підприємства «Жилкомсервіс» міста Дніпра, в органах незалежної експертної оцінки, в органах нотаріату, з питань користування та розпорядження (продаж, міна, передача в іпотеку, оренду (найм) належної їй квартири АДРЕСА_3 визначаючи на власний розсуд суму, строки інші умов/и договорів. Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам, строком на один рік та дійсна до першого липня дві тисячі двадцятого року. Довіреність зареєстрована в реєстрі за № 317 (т.1 а.с. 15-16).
04 липня 2019 року ОСОБА_4 , який діяв на підставі зазначеної вище довіреності від імені ОСОБА_1 , уклав договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за №1400 (т.1 а.с. 17-18).
Позивач заперечує підписання нею довіреностей на ім'я ОСОБА_4 на продаж належної їй квартири.
З матеріалів справи вбачається, що згідно копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань наданого позивачем 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення за фактом шахрайства.
Того, ж дня працівниками поліції за заявою ОСОБА_1 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019040650002852 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Відповідно до висновку експерта в рамках кримінального провадження №19/104-7/7/713 від 13.10.2020 підписи від імені ОСОБА_1 та рукописні записи « ОСОБА_1 » в графі «Підпис» довіреності від 26.06.2019, зареєстрованої в реєстрі №311 - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Підписи від імені ОСОБА_1 та рукописні записи « ОСОБА_1 » в графі «Підпис» довіреності від 01.07.2019, зареєстрованої в реєстрі №311 - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Аналогічні висновки відображені у висновку експерта № 215-24 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 201/6498/23, який було складено 20.11.2024.
Належним, ефективним способом захисту прав та законних інтересів позивачки є звернення до суду з позовом про витребування на користь позивачки спірного нерухомого майна.
Разом із тим, суд зобовязаний пересвідчитись в тому, що права добросовіного набувача, а саме його право звернення з регресним позовом, у разі витребування в нього майна, буде захищено.
Однак позивачем не були залучені до участі у справі в якості відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що на думку суду може призвести до порушення прав добросовісного набувача.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що правом на звернення до суду за захистом, наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
Згідно з вимогами до змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін(пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України), до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб'єктів, зокрема посадових осіб, у тому числі державних реєстраторів, брати участь у цивільному процесі в якості позивачів і відповідачів у цивільному процесі обмежена.
Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).
Питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача суд вирішує у підготовчому засіданні (пункт 4 частини другої статті 197 ЦПК України).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц(пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.
З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в цілому.
У зв'язку з відмовою у позові судові витрати, відповідно до норм ЦПК України, не відшкодовуються.
Доходячи до зазначених висновків, суд звертає увагу на те, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.203,215,244 ЦК України
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про витребування майна відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Батманова