604/77/25
1-кс/604/16/25
25 січня 2025 року сел. Підволочиськ
Слідчий суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого СВ ВП №5 (смт Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куражин Новоушицького району Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, військовослужбовця, перебуваючого на посаді стрільця-снайпера 3 відділення охорони, 1 взводу охорони, роти охорони військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, не депутата, раніше не судимого.
Клопотання надійшло до суду 24 січня 2025 року.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по матеріалах, заслухавши прокурора, слідчого, захисника - адвоката ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя -
Старший слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 строком на 60 діб.
У клопотанні слідчий зазначає, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 22 січня 2025 року в ЧЧ ВП №5 (сел. Підволочиськ) надійшов рапорт старшого оперуповноваженого СКП, про те, що в ході виконання матеріалів зареєстрованих в ЄО №226 від 19 січня 2025 року по факту незаконного зберігання незареєстрованої вогнепальної зброї та боєприпасів, отримано обгрунтовану інформацію про те, що громадянин ОСОБА_7 , житель Скориківської ОТГ, Тернопільського району Тернопільської області, який є військовослужбовцем, що самовільно залишив військову частину, зберігає по місцю свого проживання предмети, ззовні схожі на боєприпаси (гранати) без відповідних дозволів.
Відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211100000013 від 22 січня 2025 року, за ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 проходить військову службу на посаді стрільця-снайпера 3 відділення охорони, 1 взводу охорони, роти охорони військової частини НОМЕР_1 .
Так, у 2023 році ОСОБА_5 , під час проходження військової служби, придбав, шляхом привласнення знайденого, оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка є бойовим припасом, та яку він зберігав та носив при собі.
На початку жовтня 2024 року ОСОБА_5 , не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, привіз оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка є бойовим припасом, у домоволодіння по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та незаконно зберігав її по місцю свого проживання.
23 січня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Підволочиського районного суду від 23 січня 2025 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку виявлено та вилучено предмет схожий на гранату Ф-1, яка приведена у безпечний стан старшим інспектором ВВТС ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 , а саме викрутив запал з гранати, після чого вони були упаковані наступним чином:
1) предмет схожий на корпус гранати Ф-1 з маркуванням 2759 254-80 ТНТ, упакований в сейф-пакет CRI 1057813;
2) предмет, схожий на запал до гранати УЗРГМ-2 з маркуванням 6681 583, упакований в сейф-пакет Національної поліції України CRI 1057814.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Слідчий в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що існують ризики недотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки, а саме ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 заперечували проти заявленого клопотання, вважають його необгрунтованим, а ризики не підтвердженими.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши копії матеріалів, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчим віділенням відділу поліції №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211100000013 від 22 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
23 січня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Підволочиського районного суду проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час чкого виявлено та вилучено предмет схожий на гранату Ф-1.
23 січня 2025 року о 20 год 25 хв ОСОБА_5 затриманий старшим слідчим СВ ВП №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , в порядку ст. 208 КПК України.
24 січня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка визначається з урахуванням тяжкості вчиненого злочину чи кримінального проступку та характеристики підозрюваного, обвинуваченого. Для цього встановлюється наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення й відповідно їй повідомляється про підозру у вчиненні конкретного кримінального правопорушення; 2) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може перешкоджати будь-яким чином здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення того, у якому він підозрюється, обвинувачується. Зазначене повинно підтверджуватися матеріалами кримінального провадження, зокрема, показаннями свідків, потерпілих, отриманою інформацією в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положенням ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Окрім того, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються та довести, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Надаючи оцінку доводам органу досудового розслідування в частині обґрунтованості підозри, слідчий суддя виходить з наступного.
З рішення ЄСПЛ від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п. 32, Series А, №182 убачається, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Аналіз доказів (повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 січня 2025 року №675; інформації із зовнішніх джерел про причетність особи до діяльності проти держави; протоколу обшуку від 23 січня 2025 року; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23 січня 2025 року; інформації ГУНП в Тернопільській області від 24 січня 2025 року №13555-2025; витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні №62024170010001147; повідомлення про підозру від 24 січня 2025 року) дає підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри.
Зробивши висновок про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» /заява N 42310/04/, відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Стороною обвинувачення доведено те, що на цьому етапі досудового розслідування, існують факти та інформація, котрі, безперечно, хоча і не достатні для засудження ОСОБА_5 , однак є досить вагомими для того аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що він міг вчинити правопорушення, за яким йому оголошено підозру.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
В свою чергу, як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зазначені у клопотанні ризики слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , не маючи міцних соціальних зв'язків та будучи військовослужбовцем, який покинув службу, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Крім того, ОСОБА_5 може продовжити незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, так як має багато знайомих серед військовослужбовців.
Частиною 2 статті 177 КПК України регламентовано, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, слідчий суддя враховує, що фактичні підстави застосування запобіжних заходів - це наявність системи незаперечних доказів вчинення відповідною особою кримінального правопорушення.
В той же час, системний аналіз положень Глави 18 КПК України в поєднанні з практикою Європейського суду з прав людини вказують на те, що на достатність доказів про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України може вказувати наступне: про намір переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду можуть свідчити такі дані, як придбання проїзних документів, зняття з різного роду реєстраційних обліків, раптове звільнення з роботи, розпродаж майна тощо; наявність попередніх судимостей, зв'язки з антигромадськими елементами, надходження до правоохоронних органів заяв та повідомлень про те, що особа здійснює підготовку до нового кримінального правопорушення.
Натомість, як вбачається з долучених до клопотання матеріалів та як пояснив підозрюваний, він проживає разом з матір'ю в с. Лозівка, по проходженню реабілітації після бойових травм повернувся додому, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по службі характеризується позитивно, розлучений та має на утриманні малолітню доньку, від слідства та суду не ухиляється. Наявність гранати пояснив тим, що привіз її як бойовий трофей.
Крім того, суд звертає особливу увагу учасників процесу, що ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Тобто, фактичною підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність сукупності неспростовних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. Одного лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжних заходів обставин про те, що підозрюваний, намагається чи намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування та/або вчиняти нові правопорушення недостатньо. Зазначене повинне підтверджуватися відповідними матеріалами.
Cлідчий суддя, не сприймає як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи слідчого та прокурора в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення такої позиції клопотання містить зазначення «інший, більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, належної поведінки останнього, забезпечити не зможе», що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.
За таких умов, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим, на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме наявності об'єктивних даних, які свідчать про те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, та недоведеності у суді інших ризиків, які зазначені у клопотанні та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України), вважає за необхідне у задоволенні клопотання про тримання під вартою підозрюваного відмовити, та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на два місяці, оскільки саме цей запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленому судом ризику та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
Враховуючи вище викладене, керуючись вимогами ст.ст.1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 183, 193, 194, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Куражин, місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до СВ ВП №5 (смт Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, на кожну вимогу слідчого, для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, а також на кожну вимогу прокурора чи суду;
- не залишати місце проживання, що за адресою АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора, або суду, на час досудового розслідування та судового розгляду. Місце проживання можна залишати в заборонений період під час Повітряної тривоги на території с. Лозівка для прямування та перебування з/в укритті;
- у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії вказаного запобіжного заходу - два місяці з моменту постановлення цієї ухвали.
Негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 та зобов'язати його невідкладно прибути до місця свого проживання.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Національній поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 .
Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод її виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1