24 січня 2025 року
м. Київ
справа №280/1815/24
адміністративне провадження № К/990/40869/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі №280/1815/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила визнати протиправними дії посадових осіб Військової частини щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди позивачу за період з 6 квітня 2023 року до 17 січня 2024 за час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу різницю між додатковою винагородою у розмірі 100000 грн та 30000 грн за період з 6 квітня 2023 року до 17 січня 2024 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року скасовано рішення суду першої інстанції, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди, військовослужбовцю військової частини ОСОБА_1 , за період з 6 квітня 2023 року по 11 жовтня 2023 року, з 22 жовтня 2023 року по 12 січня 2024 року, з 23 січня 2024 року по 25 березня 2024 року за час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між додатковою винагородою у розмірі 100000 грн та 30000 грн за період з 6 квітня 2023 року по 11 жовтня 2023 року, з 22 жовтня 2023 року по 12 січня 2024 року, з 23 січня 2024 року по 25 березня 2024 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
21 жовтня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі №280/1815/24.
Ухвалою Верховного Суду від 4 листопада 2024 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом подання до касаційного суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 4 листопада 2024 року отримана скаржником 4 листопада 2024 року о 22:14.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 4 листопада 2024 року про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 5 листопада 2024 року.
При цьому, станом на день винесення цієї ухвали, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 4 листопада 2024 року про залишення касаційної скарги без руху, а тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі №280/1815/24 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук
Н.М. Мартинюк