про повернення апеляційної скарги
24 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 464/5690/24 пров. № А/857/24457/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Пліша М. А.
суддів -Курильця А. Р.
Мікули О. І.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 25 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 464/5690/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання дії та бездіяльності протиправними,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржнику скеровано 22.10.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену в апеляційній скарзі.
Ураховуючи, що тривалий час до суду апеляційної інстанції не поверталось повідомлення про вручення зазначеного листа, апеляційном судом повторно 20.11.2024 скеровано копію зазначеної ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
15 листопада 2024 року та 31 грудня 2024 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду повернулися конверти з відміткою установи поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (штрихкодові ідентифікатори ПАТ «Укрпошта» 0600299642752 та 0610209688517).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, примірники поштових конвертів, повернуті з позначками: «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 160/10107/19, від 05.10.2020 у справі № 215/1565/19, від 11.12.2020 у справі № 215/5939/18.
За приписами пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з частиною першою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
За змістом абзацу 4 частини четвертої статті 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
При цьому, беруться до уваги положення частини шостої статті 7 КАС України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Таким чином, ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року вважається такою, що вручена скаржнику.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року у справі №160/4451/21.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 25 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 464/5690/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач М. А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула