23 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/6962/24 пров. № А/857/34559/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С.,
представника позивача Грица Ю.Ю.,
представника відповідача Воліцької О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в електронній формі в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 300/6962/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства «НАКО ІНВЕСТ» до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за № 75-ДПС від 28.08.2024 (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Матуляк Я.П. в м. Івано-Франківську 19.11.2024 року, повне судове рішення складено 29.11.2024), -
Приватне підприємство «Нако Інвест» (далі - позивач, ПП «Нако Інвест») звернулося з адміністративним позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 28.08.2024 № 75-ДПС.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У доводах апеляційної скарги покликається на те, що виявлення інспекторами ГУ ДПС факту допуску до роботи 29 (двадцять дев'ять) працівників без належного оформлення із ними трудових відносин, що зафіксовано в Акті фактичної перевірки ПП «НАКО ІНВЕСТ» від 25.07.2024, Міжрегіональне управління вважало вчиненням порушення вимог статей 21-24 КЗпП України, відповідальність за яке передбачено абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Підстави для скасування постанови про накладення штрафу відсутні.
Позивач скористався правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні.
В судовому засіданні представник апелянта наполягала на задоволенні апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 02.08.2024 на адресу Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшли матеріалами фактичної перевірки приватного підприємства «Нако Інвест».
Згідно акта (довідки) фактичної перевірки від 25.07.2024, посадовими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області під час проведення перевірки приватного підприємства «Нако Інвест» встановлено порушення законодавства про працю, визначених вимогами статей 21-24 КЗпП України, а саме виявлено факт використання праці неоформлених працівників без укладення трудового договору в кількості 29 осіб.
Листами від 05.08.2024 відповідач повідомив позивача про те, що уповноваженою особою Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці отримано для розгляду матеріали фактичної перевірки, під час проведення якої виявлено факт використання праці неоформлених працівників та запрошено на розгляд справи.
Представник позивача на розгляд справи з'явився та надав пояснення, згідно яких повідомив про те, що усі 29 працівників оформлені належним чином, що підтверджується протоколом слухання від 28.08.2024.
Враховуючи виявлені порушення, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 28.08.2024 № 75-ДПС, якою до за порушення вимог статей 21-24 КЗпП України, відповідальність за яке передбачено абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України накладено на приватне підприємство «Нако Інвест» штраф у розмірі 2 320 000,00 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи заявлений адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена фактична, а не документальна виїзна перевірка та, за результатами цієї перевірки складено акт фактичної, а не документальної виїзної перевірки, тобто обставини допущення позивачем порушення вимог статей 21 та 24 КЗпП України не можуть підтверджуватись актом фактичної перевірки, який одержаний контролюючим органом з порушенням порядку, встановленого законом. Крім того, у зв'язку із самостійним усуненням позивачем виявленого порушення відсутні підстави для накладення штрафу на позивача.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Згідно з частиною четвертою статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв'язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами Державної податкової служби з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Тож, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення про прийняття працівника на роботу за таким трудовим договором, поданого до територіального органу Державної податкової служби України.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Апеляційним судом встановлено, та не заперечується сторонами, факт використання позивачем праці неоформлених працівників без укладення трудового договору в кількості 29 осіб.
На підставі вищезазначених виявлених порушень відповідачем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 28.08.2024 № 75-ДПС, якою до за порушення вимог статей 21-24 КЗпП України, відповідальність за яке передбачено абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України накладено на приватне підприємство «Нако Інвест» штраф у розмірі 2 320 000,00 грн.
Однак, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.
Згідно з пояснювальною запискою до вказаного Закону, метою законопроекту є врегулювання окремих питань трудових відносин між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу, враховуючи необхідність забезпечення збалансованості між скороченням видатків роботодавців на оплату відпусток, надурочних годин, годин роботи у святкові та вихідні дні тощо, та забезпеченням мінімально необхідних прав та гарантій працівників. Прийняття законопроекту створить умови для належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу, шляхом дерегуляції окремих умов трудових відносин, оперативного залучення працівників до виконання роботи, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили.
Таким чином, на період воєнного стану законодавець, з метою забезпечення умов для належного функціонування підприємств, оперативного залучення працівників, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили скасував штрафи (відповідальність), передбачені ст. 265 КЗпП України, за умови усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
В даному випадку не варто застосовувати буквальне тлумачення норми статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а слід до вказаної норми застосовувати розширювальне тлумачення норм права, оскільки зміст норми, на переконання суду, є більш широким, ніж її текстуальне вираження. Тобто, штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються у період дії воєнного стану за умови усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок. Вказане випливає із мети законопроекту, а саме забезпечення належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу, шляхом дерегуляції окремих умов трудових відносин, оперативного залучення працівників до виконання роботи, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили.
Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2024 у справі № 260/8340/23 зазначив: «Колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 28.01.2021 у справі № 380/1116/20, від 21.04.2021 у справі № 260/586/20, від 31.05.2024 у справі № 560/3981/23, оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що станом на дату розгляду Управлінням питання щодо накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (24.08.2023), виявлене під час перевірки, порушення було повністю усунуто.
У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються.».
Апеляційний суд зазначає, що станом на дату розгляду Управлінням питання щодо накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, виявлене під час перевірки, порушення було повністю усунуто, що підтверджується наданими до відповідача директором підприємства письмовими поясненнями разом із підтверджуючими документами, в тому числі, наказами про прийом на роботу, повідомленнями про прийом на роботу, відомостями про виплату готівки, відомостями про нарахування заробітної плати, табелями обліку використання робочого часу.
Відтак, станом на 28.09.2024 підстави для застосування штрафу були відсутні з огляду на норми статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що є підставою для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування спірної постанови.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.
Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.
Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 300/6962/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 24.01.25