23 січня 2025 рокуСправа № 380/17505/24 пров. № А/857/29708/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року (суддя Лунь З.І., м.Львів), -
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі ГУНП) в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 14.06.2024 №325о/с «Про особовий склад», в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора роти №2 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП;
-визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 29.07.2024 №2925 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників ГУНП» в частині застосування до капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції;
-визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 09.08.2024 №462 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України»;
-поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП, з 15.06.2024;
-визнати протиправною відмову ГУНП щодо видання наказу про звільнення позивача за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIII;
-зобов'язати ГУНП повторно розглянути рапорт капітана поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП, про звільнення зі служби на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIII з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року зупинено провадження у справі до закінчення залучення ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України до закінчення виконання ним своїх обов'язків в умовах воєнного стану.
Не погодившись з постановленою ухвалою її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони на військовій службі для зупинення провадження у справі недостатньо. Сторони мають надати докази залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо, оскільки безпідставна перерва в судовому розгляді буде порушувати право на справедливий суд.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 з 16.08.2024 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та знаходиться в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , враховуючи його перебування на військовій службі, необхідно зупинити провадження у даній справі до закінчення виконання позивачем обов'язків у складі Збройних Сил України в умовах воєнного стану.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 КАС.
Так, пунктом 5 частини першої статті 236 КАС визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі цей строк неодноразово продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Виходячи із правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові постанові від 25 липня 2024 року у справі №852/2а-2/24, конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Верховний суд зазначає, що конструкція норми пункту 5 частини першої статті 236 КАС носить імперативний характер та покладає на суд саме обов'язок, а не право зупинити провадження у випадку перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказу від 16.08.2024 №153-РС штаб-сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом. Із витягу з наказу від 16.08.2024 №233 вбачається, що з 16.08.2024 ОСОБА_1 зарахований в списки особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
У зв'язку з поставленими перед ним завданнями в умовах воєнного стану, позивач на даний час не має можливості з об'єктивних причин виконувати та дотримуватись процесуальних прав та обов'язків, в тому числі брати участь в судовому засіданні. Окрім того, в межах розгляду цієї справи з метою повного з'ясування всіх обставин справи, в тому числі з метою надання пояснень у справі, необхідною умовою є його особиста участь.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання скаржника на постанову Запорізького апеляційного суду від 07 березня 2023 року у справі №335/297/22, оскільки у згаданій справі позивач, який перебував на військовій службі, заперечував клопотання про зупинення провадження у справі та вважав за можливе подальший розгляд справи за участю його представника. Водночас, у даній справі позивач ОСОБА_1 підтримує клопотання свого представника про зупинення провадження у справі.
Таким чином, факт перебування позивача на службі у Збройних Силах України в умовах воєнного стану та наявність клопотання від сторони позивача про зупинення провадження свідчить про наявність достатніх підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 5 частиною першою статті 236 КАС.
Оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у цій справі до закінчення виконання позивачем обов'язків у складі Збройних Сил України в умовах воєнного стану.
Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше.
Відповідно до стаття 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич