23 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/2936/24 пров. № А/857/20377/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі № 140/2936/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинського обласного центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання протиправним та скасування рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Волдінером Ф.А. в м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження), справа за апеляційною скаргою сформована у змішаній (паперовій та електронній) формі), -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Волинського обласного центру зайнятості (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», відповідно до якого просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Волинського обласного центру зайнятості від 22.09.2023 № 225 «Про повернення коштів мікрогранту ФОП ОСОБА_1 ».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відсутній факт невиконання позивачем обов'язкової умови договору мікрогранту. Крім того, законодавчі положення, які регулюють спірні правовідносини після видання спірного наказу відповідача зазнали змін, які пом'якшують відповідальність за нецільове використання коштів мікргранту.
Відповідач та третя особа надали апеляційному суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в якому просять відмовити в її задоволенні.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач 08.07.2022 засобами Порталу Дія подала заяву № 459MZY на отримання мікрогранту для розвитку бізнесу, зокрема відкриття салону краси. До даної заяви було долучено бізнес-план на суму 250 000,00 грн, з яких:
1) придбання обладнання для здійснення господарської діяльності - 80 000,00 грн (придбання мийки, крісла перукарські, дзеркала перукарські, возики, стелаж-лабораторію, манікюрні столи, педікюрне крісло (косметичне), крісло майстра манікюру (клієнта), диван для відвідувачів, стійка адміністратора, пуф педикюрний, шкаф для препаратів, возик косметичний, пральна машинка, сушарка, стерилізатор, сухожаровий, лампа ультрафіолет, фени, машини для стрижки, прасочка для випрамлення, щіпці для накрутки, ваги, ванночки для педикюру, воскоплав, бойлер, санітарне приладдя, пеньюар для стрижки, форма працівників, інвентар, гардероб сейф, стіл журнальний);
2) закупівля сировини, матеріалів - 120 000,00 грн (в цю суму входить початкова закупка сировини та матеріалів (з розрахунку мінімум на 2 місяці);
3) орендна плата за нежитлове приміщення - 50 000,00 грн (в цю суму входить оренда приміщення (аванс за перший місяць та резерв за 2 останніх місяці).
19.07.2022 Комісією Волинського обласного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу з ФОГІ ОСОБА_1 проведено онлайн співбесіду через платформу zoom.
В ході співбесіди заявниця розповідала (презентувала) свій бізнес-проект, в тому числі про розміри витрат, які повністю співпадали з розмірами витрат коштів мікрогранту вказаними в заяві від 08.07.2022 № 459MZY на отримання гранту на власну справу та бізнес-плані поданому засобами порталу Дія.
Державним центром зайнятості, на підставі проведеної AT «Ощадбанк» оцінки ділової репутації, а також оцінки співбесіди з отримувачем, проведеної Волинським обласним центром зайнятості, було прийняте рішення № 81 про надання ФОП ОСОБА_1 мікрогранту на суму 250 000 грн.
10.08.2022 між ФОП ОСОБА_1 та Державним центром зайнятості укладено договір про надання мікрогранту шляхом підписання позивачем заяви про приєднання (наявна в матеріалах справи), що є додатком до цього договору, та подана Уповноваженому банку разом з бізнес-планом з метою укладання цього договору шляхом приєднання до його умов.
З метою реалізації Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (далі - Порядок № 738) та згідно з пунктом 21 цього Порядку проведено моніторинговий візит щодо дотримання умов договору про надання мігрогранту за період з 10.08.2022 по 01.03.2023, за результатами якого складено акт моніторингового візиту дотримання умов договору про надання мікрогранту від 01.03.2023.
Із змісту вказаного акту вбачається, що під час моніторингового візиту щодо умов дотримання договору про надання мікрогранту було виявлено розбіжності, а саме: на придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності грантоотримувачем передбачалося використати 80 000,00 грн, а на закупівлю сировини та матеріалів 120 000,00 грн. Проте, згідно представлених документів, на придбання обладнання було використано 70 000,00 грн, а на закупівлю сировини та матеріалів 130 000,00 грн.
У зв'язку з встановленням факту нецільового використання мікрогранту директором Волинського обласного центру зайнятості прийнято наказ від 22.09.2023 № 225 «Про повернення коштів мікрогранту ФОП ОСОБА_1 », яким наказано ФОП ОСОБА_1 повернути витрачені кошти мікрогранту в сумі 250 000,00 грн на спеціальний рахунок, відкритий у АТ «Державний ощадний банк України».
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини виникли щодо отримання мікрогранту згідно Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня р. 2022 № 738 (далі - Порядок № 738).
На виконання Порядку № 738 10.08.2022 укладено договір про надання мікрогранту між АТ «Ощадбанк», ФОП ОСОБА_1 та Державним центром зайнятості.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 738 цей Порядок визначає умови, критерії, механізм використання коштів, передбачених Мінекономіки у загальному фонді за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу для надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» (далі - мікрогрант).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 738 мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат, як. в т.ч., придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 738 надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через АТ Ощадбанк, як уповноважений банк, на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі -подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 738 отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов'язання зареєструватися фізичною особою - підприємцем або створити юридичну особу у випадку отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.
У відповідності до пункту 9 Порядку № 738 заява на отримання мікрогранту формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.
Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису або електронної системи ВаnkID.
Інформація, зазначена в Заяві Клієнта, передається з Порталу Дія до інформаційних ресурсів банку у спосіб, визначений Договором про інформаційну взаємодію, укладеним між Банком, Міністерством цифрової трансформації України та технічним адміністратором Порталу Дія.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 738 після формування заяви засобами Порталу Дія заява блокується для редагування та передається:
- уповноваженому банку відповідно до договору про інформаційну взаємодію між Мінцифри технічним адміністратором Порталу Дія та уповноваженим банком;
- Державному центру зайнятості шляхом надання доступу (підключення робочих місць) співробітників центру зайнятості до Порталу Дія.
Обмін інформацією здійснюється в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
Згідно пункту 17 Порядку № 738 рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувача, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
При цьому, згідно пункту 18 Порядку № 738 порядок проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінка) для прийняття рішень Державним центром зайнятості визначаються Мінекономіки.
Згідно пункту 19 Порядку № 738 після формування переліку заяв, перевірки ділової репутації та оцінки бізнес-плану уповноважений банк надсилає їх до Державного центру зайнятості в електронній формі для подальшої передачі регіональному центру зайнятості. Регіональний центр зайнятості проводить особисту співбесіду з отримувачем та надсилає результати співбесіди до Державного центру зайнятості. Державний центр зайнятості забезпечує прийняття рішень про надання мікрогрантів та інформування отримувачів про прийняте рішення відповідно до договору про взаємодію.
Уповноважений банк засобами програмного забезпечення з використанням інформаційних джерел, що ним використовуються у своїй діяльності, проводить перевірку ділової репутації та оцінювання бізнес-плану отримувача.
Перевірка ділової репутації проводиться за критеріями, зазначеними у договорі про взаємодію, зокрема: корупційні дії; наявність судових справ, зокрема кримінальних; відкриті виконавчі та кримінальні провадження; наявність справи про банкрутство; наявність податкового боргу; арешт майна; шахрайство; санкційні списки.
Оцінювання бізнес-плану отримувача здійснюється за критеріями, зазначеними у договорі про взаємодію, зокрема: кредитна історія; власний внесок (якщо такий внесок передбачений бізнес-планом); наявність власних активів; досвід ведення бізнесу; життєздатність бізнес-ідеї; реалістичність бізнес-плану.
Так, згідно умов Договору від 10.08.2022 року використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його падання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані (п. 1 Розділу IV Договору).
Отримувач зобов'язується не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані (підпункт 3 пункту 2 Розділу VI Договору).
Оплата витрат проводиться уповноваженим банком на цілі встановлені в договорі мікрогранту, па підставі документів, поданих отримувачем.
Пунктом 24 Порядку № 738 визначено, що для оплати витрат на цілі, визначені пунктом 5 Порядку та встановлені в договорі мікрогранту, отримувач подає до уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанцію, накладну тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. Оплата витрат на закупівлю обладнання та матеріалів проводиться уповноваженим банком на цілі, визначені пунктом 5 цього Порядку та встановлені в договорі мікрогранту, на підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту.
Згідно абзацу першого пункту 21 Порядку № 738, пункту 7 розділу IV Договору Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міеькрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня надання йому мікрогранту або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.
В ході моніторингового візиту до ФОП ОСОБА_1 01.03.2023 встановлено, що на придбання обладнання для здійснення господарської діяльності позивач використала 70 000 гривень, замість 80 000 грн, які вона передбачала в бізнес-плані поданому засобами Порталу Дія, а на закупівлю сировини, матеріалів використала - 130 000 гривень, замість 120 000 грн, що підтверджується актом моніторингового візиту дотримання умов договору про надання мікрогранту від 01.03.2023.
29.03.2023 Луцькою філією Волинського обласного центру зайнятості з метою встановлення факту цільового/нецільового використання коштів мікрогранту надіслано запит до Волинського обласного управління AT «Державний ощадний банк України» про надання належним чином посвідченні копії документів, на основі яких перераховані кошти гранту.
У відповіді банку від 26.04.2023 №102.04-12/12311 /2023 надано копії документів, в тому числі бізнес-плану поданого і засвідченого підписом ФОП ОСОБА_1 на основі яких перераховано кошти гранту.
Матеріалами справи встановлено, що бізнес-план поданий ФОП ОСОБА_1 до банку для здійснення оплат, відрізняється від бізнес-плану, поданого засобами Порталу Дія, на підставі якого прийнято рішення про надання мікрогранту. Зокрема, в розділі «Сума Вашого гранту» бізнес-плану поданого ФОП ОСОБА_1 до банку статтю витрат «Придбання обладнання для здійснення господарської діяльності» зменшено на 10 000 гри, а статтю витрат «закупівля сировини, матеріалів» збільшено на 10 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, для проведення оплати витрат зазначених у бізнес-плані, позивачем надано документи на загальну суму 250 000 гри, а саме:
- за статтею витрат «Придбання обладнання для здійснення господарської діяльності» на загальну суму 70 000 грн - договір поставки від 01.11.2022 № 906, рахунок від 15.11.2022 року № ЛА-0065, платіжне доручення від 05.12.2023 № 5;
- за статтею витрат «Закупівля сировини та матеріалів» на загальну суму 130 000 грн - договір поставки товарів від 20.04.2020 № 20/04/2020, рахунок-фактура № S022-16461 від 17.10.2022, платіжне доручення від 19.10.2022 № 2 на суму 59 964,54 грн, договір від 03.10.2022, рахунки від 15.10.2022 року № РТ-006025565, № РТ-006025567 та № РТ- 006025566, рахунки на оплату по замовленнях від 20.10.2022 № 354817 та № 354820, платіжне доручення від 19.10.2022 № 3 на суму 45 153,36 грн, платіжне доручення від 25.10.2022 № 4 на суму 4 386,80 грн, договір поставки від 01.12.2022 № 1/12-1, рахунок-фактуру № ЦС-0001196 від 02.12.2022, платіжне доручення від 05.12.2022 № 6 на загальну суму 20 495,30 грн;
- за статтею витрат «Орендна плата за нежитлове приміщення» на загальну суму 50 000 грн - договір оренди житлового приміщення № 31/08-1 від 31.08.2022, рахунок на оплату від 01.09.2022 № 65, платіжне доручення від 19.10.2022 № 1.
Крім того, в бізнес-плані поданому засобами Порталу Дія Позивач за рахунок коштів мікрогранту планувала придбати більше 30 позицій обладнання па загальну суму 80 000 грн, натомість придбано лише 2 перукарські мийки Styleplus та 5 крісел клієнта Vital на загальну суму 70 000 грн.
Згідно умов Договору позивач зобов'язалася використати кошти мікрогранту за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами надання мікрогранту на цілі визначені у бізнес-плані та не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані.
Абзацом п'ятим пункту 24 Порядку № 738 передбачено можливість отримувача змінити цільове призначення коштів мікрогранту, у разі зміни цільового призначення отримувач звертається до Державного центру зайнятості з відповідною заявою, з обґрунтуванням зміни цільового призначення коштів мікрогранту. Комісія Державного центру зайнятості на найближчому засіданні приймає рішення, про що інформує отримувача листом на електронну пошту. Державний центр зайнятості повідомляє уповноважений банк протягом п'яти робочих днів з моменту прийняття позитивного рішення щодо зміни цільового призначення.
Отже, ФОП ОСОБА_1 не була позбавлена можливості звернутися до Державного центру зайнятості щодо зміни цільового призначення коштів мікрогранту в передбачений законодавством спосіб.
Однак, з листа Державного центру зайнятості від 18.05.2023 № 33/1122/3229-23 вбачається, що остання не зверталася щодо зміни цільового призначення коштів мікрогранту, відповідно Державним центром зайнятості рішення щодо погодження змін цільового призначення коштів мікрогранту не приймалося, додаткова угода до Договору про падання мікрогранту не укладалась.
Оплата витрат проводиться уповноваженим банком на цілі встановлені в договорі мікрограиту, па підставі документів, поданих отримувачем.
Однак, проведення платежів банком не змінює того факту, що кошти мікрограиту були використані не за цільовим призначенням, адже Порядком та умовами Договору чітко визначено процедуру внесення змін до бізнес-плану. І жодних виключень чинним законодавством не передбачено.
Виходячи з наведеного саме на отримувача покладено обов'язок не використовувати кошти мікрогранту на цілі відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані та подавати до банку документи для оплати витрат визначених бізнес-планом.
Пунктом 15 Порядку № 738 встановлено, що відповідальність за недостовірність відомостей, що містяться в заяві та, відповідно, в бізнес-плані, адже відповідно до абзацу третього пункту 9 Порядку № 738 бізнес-план є невід'ємним додатком до заяви, несе отримувач.
Відповідно до абзацу третього пункту 21 Порядку № 738, абзацу другого пункту 7 Розділу IV, підпункту «б» пункту 2 Розділу VI, пункту 7 Розділу VII Договору, у разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Таким чином, оскільки використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані, не є можливим, позивач із заявою до Державного центру зайнятості щодо зміни цільового призначення не зверталася, відтак суд дійшов висновку, що даний бізнес-план не співпадає із фактично поданим бізнес-планом, а тому виділені кошти на придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності грантоотримувачем та на закупівлю сировини та матеріалів використані не за призначенням, а оскаржуваний наказ є правомірним.
Покликання апелянта на законодавчі зміни, які відбулися після винесення відповідачем спірного наказу, апеляційний суд відхиляє, оскільки це не впливає на оцінку правомірності дій відповідача.
Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив в позові.
Отже всі наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.
Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.
Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі № 140/2936/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар