23 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/24452/23 пров. № А/857/19226/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі № 380/24452/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Мричко Н.І. в м. Львові в порядку письмового провадження, справа за апеляційною скаргою сформована у змішаній (письмовій та електронній) формі), -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, РТЦК) в якому просить:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву та надати відстрочку від призову за мобілізацією ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення, яким надати позивачу відстрочку від призову за мобілізацією на підставі Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді заяви позивача про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку статті 23 Закону № 3543-ХІІ.
Зобов'язано РТЦК повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку статті 23 Закону № 3543-ХІІ, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що прийняття рішення про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією не належить до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з висновком лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу від 27.07.2023 № 938, хворий ОСОБА_2 , особа з інвалідністю І «А» групи з дитинства внаслідок психічного розладу проживає разом з братом ОСОБА_1 .
Як видно з довідки, виданої Личаківським відділом соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про отримання допомоги від 04.08.2023 № 1778, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Личаківському ВСЗ УСЗ ДГП ЛМР, у період часу з 01.07.2023 до 31.12.2023 призначено такому допомогу як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І або ІІ групи внаслідок психічного розладу.
18.08.2023 позивач звернувся до РТЦК із заявою про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку статті 23 Закону № 3543-ХІІ. Згідно з вказаною заявою просив надати йому відстрочку на військову службу під час мобілізації, як особі зайнятій постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи.
На заяву позивача відповідач надав відповідь, оформлену листом від 22.08.2023 № с/515, якою проінформував позивача про те, що з метою надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації необхідно звертатися до відповідної комісії військової адміністрації, оскільки територіальні центри комплектування та соціальної підтримки лише оформляють відстрочку, що надана в установленому порядку відповідною комісією.
05.09.2023 представник позивача звернувся до Львівської обласної військової адміністрації з адвокатським запитом № 5-к, в якому просив прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, як особі зайнятій постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи.
У відповідь на адвокатський запит від 05.09.2023 № 5-к Львівська обласна військова адміністрації повідомила, що в обласної військової адміністрації відсутні відповідні комісії, до повноважень яких входить вирішення питання відстрочки від призову.
14.09.2023 представник позивача повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із адвокатським запитом № 5-к, в якому просив негайно повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, як особі зайнятій постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи.
15.09.2023 відповідач надав відповідь, оформлену листом № 5034, в якій повідомив представника позивача про те, що у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки відсутні правові підстави надання відстрочок, оскільки відповідно до покладених завдань лише оформляють відстрочку, що надана в установленому порядку.
Не погодившись з відмовою відповідача розглянути питання щодо надання позивачу відстрочки від призову на підставі статті 23 Закону № 3543-ХІІ, як військовозобов'язаному з числа осіб, зайнятих постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із частиною третьою статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Частиною першою статті 23 Закону № 3543-XII передбачена така підстава звільнення від призову на військову службу військовозобов'язаних під час мобілізації як здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи.
Відповідно до положень частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані (зокрема, на підставі абзацу 12):
опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною;
особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;
особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Як видно з матеріалів справи, 18.08.2023 позивач звернувся до РТЦК із заявою про надання йому відстрочки від мобілізації з тої підстави, що здійснює постійний догляд за братом, який є особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу та за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. До заяви серед іншого долучені: оригінал висновку лікарської комісії № 938, оригінал довідки № 1778 від 04.08.2023 Личаківського ВСЗ УСЗ УГП ЛМР.
За наслідками розгляду заяви позивача, відповідач повідомив, що надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не належить до повноважень ТЦК та СП.
Тобто, відповідач фактично повернув позивачу його заяву про надання відстрочки від мобілізації без розгляду.
Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови у розгляді заяви позивача про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку статті 23 Закону № 3543-ХІІ.
Відтак, належним способом захисту позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку статті 23 Закону 3543-ХІІ, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.
Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі № 380/24452/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар