23 січня 2025 рокуСправа № 300/7640/24 пров. № А/857/31943/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій та скасування постанови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року (суддя Біньковська Н.В., м.Івано-Франківськ), -
У жовтні 2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУПФ) звернулося до суду із позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Управління, ЗМУ відповідно) в якому просило:
визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях ЗМУ Іваночко В.Ю. (далі - державний виконавець, ВПВР відповідно) щодо винесення постанови від 26.09.2024 ВП №75504954 про накладення штрафу (далі - Постанова) протиправними;
скасувати Постанову.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В доводах апеляційної скарги вказує, що ГУПФ добровільно вчинено весь обсяг дій і прийнято достатньо правових рішень, які забезпечили виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року в справі №300/8271/23 (далі - Рішення суду).
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
ОСОБА_1 в письмових поясненнях вважає, дії державного виконавця правомірними, а доводи апеляційної скарги безпідставними та надуманими.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ГУПФ не виконало в повному обсязі Рішення суду без поважних причин, оскільки розмір перерахованої пенсії виплачується ОСОБА_1 у межах максимального розміру.
Такі висновки суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що Рішенням суду визнано протиправними дії ГУПФ щодо відмови у поновленні виплати з 01.03.2022 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 (далі - Постанова №713) та обмеженні з 01.03.2022 пенсії максимальним розміром. Зобов'язано ГУПФ нарахувати та виплатити з 01.03.2022 ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до Постанови №713, надбавок, доплат, індексації, без обмеження пенсії максимальним розміром. Рішення суду набрало законної сили 29.04.2024.
14.06.2024 у вказаній справі видано виконавчий лист №300/8271/23 (далі - Виконавчий лист).
18.07.2024 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №75504954 з виконання Виконавчого листа №300/8271/23.
Позивач листом від 29.07.2024 №0900-0902-5/41824 повідомив відповідача про те, що пенсійним органом на виконання Рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виплату пенсії в перерахованому розмірі буде здійснено з 01.06.2024 в сумі 23610 грн. Доплату за період з 01.03.2022 по 29.02.2024 в сумі 68235,84 грн включено в реєстр, виплата за яким буде проведена при наявності фінансування з Державного бюджету.
До вказаного повідомлення про добровільне виконання Рішення суду позивач додав розпорядження за пенсійною справою про проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розрахунок на доплату пенсії.
02.09.2024 державним виконавцем прийнято вимогу №03.1-24/9899 про необхідність здійснити новий перерахунок пенсії, без обмеження поточної пенсії максимальним розміром.
У відповіді на вимогу ГУПФ зазначило, що на виконання Рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. Виплату пенсії в перерахованому розмірі здійснено з 01.06.2024 в сумі 23610 грн (розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 станом на 01.03.2022 становив 23370,66 грн). Доплату за період з 01.03.2022 по 29.02.2024 в сумі 68235,84 грн. включено в реєстр, виплата за яким буде проведена при наявності фінансування з Державного бюджету.
До вказаної відповіді додано розпорядження за пенсійною справою про проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розрахунок на доплату пенсії.
26.09.2024 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), постановлено накласти на ГУПФ штраф в розмірі 5100 грн за умисне невиконання боржником Рішення суду.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» (надалі також - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Для належного виконання повноважень з примусового виконання рішень виконавець наділений низкою прав та обов'язків.
Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (частина третя статті18 Закону).
Частиною перша статті 63 Закону передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону).
Згідно частини першої статті 75 вказаного Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Як уже вказано вище, Рішенням суду у справі №300/8271/23, зобов'язано ГУПФ нарахувати та виплатити з 01.03.2022 ОСОБА_1 пенсію з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до Постанови №713, надбавок, доплат, індексації, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Спір у справі №300/8271/23 виник через те, що з 01.07.2021 позивачу виплачувалась відповідна доплата у розмірі 2000 грн згідно Постанови №713.
Однак через те, що з 01.03.2022 відповідачем перераховано згідно відповідного рішення суду пенсію на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» від 27.05.2021 за № 512 та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118), відповідну доплату згідно Постанови №713 виплачувати перестали.
За змістом протоколу за пенсійною справою ОСОБА_1 від 01.03.2022 загальний розмір нарахованої і визначеної до виплати пенсії з 01.03.2022 становить 23370,66 грн, в тому числі 2000 грн щомісячної доплати відповідно до Постанови №713. Згідно з розрахунком на доплату за період березень 2022 року - лютий 2024 року до виплати визначено 23370,66 грн щомісяця.
Сума 10 прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність, станом на 2022, 2023 роки складає 20930 грн.
Звідси апеляційним судом встановлено, що пенсія ОСОБА_1 з 01.03.2022 мала становити 23370,66 грн (з урахуванням доплати 2000 грн, доплати згідно Постанови №118 2157,67 грн, доплата за почесного донора 239,30 грн, надбавка за проживання в гірській місцевості 3561,78 грн та з урахуванням основного розміру пенсії 15411,91 грн), однак з березня 2022 року вона була обмежена десятьма прожитковими мінімумами.
На виконання Рішення суду, згідно розрахунку від 18.07.2024, відповідачем з березня 2022 року по лютий 2024 року перераховано розмір пенсії позивача на суму 23370,66 грн, тобто до сум, які виплачувались з урахуванням десяти прожиткових мінімумів донараховано відповідну доплату до суми 23370,66 грн у загальному розмірі 68235,84 грн, яка включена у заборгованість та облікована в електронній пенсійній справі стягувача і буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відтак, свої зобов'язання щодо перерахунку та виплати пенсії, з урахуванням заборгованих сум та без обмеження її розміру, ГУПФ за Рішенням суду виконало.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що в поданому протоколі перерахунку пенсії на виконання Рішення суду, до складу пенсії третьої особи включено не тільки виплату 2000 грн згідно Постанови №713, що було спірним у справі №300/8271/23, але і інші доплати на які ОСОБА_1 набув право згідно вимог Закону і в 2022, 2023, 2024 роках, загальний розмір яких становить 5157,67 грн.
Сума 10 прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність, станом на 2024 рік складає 23610 грн і станом на 01.06.2024 пенсія ОСОБА_1 виплачується в розмірі 23610 грн. Хоча підсумок пенсії з надбавками становить 27033,90 грн.
Проте, апеляційний суд вважає, що хоча і спір у цій справі виник внаслідок виконання Рішення суду у справі № 300/8271/23, проте підставою його виникнення стали окремі дії відповідача, щодо застосування максимального розміру пенсії, які ще не підлягали оцінці в суді, тобто встановлення доплат за 2022, 2023, 2024 роки.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд погоджується з доводами скаржника, що ним виконано Рішення суду в межах покладених цим рішенням зобов'язань. Розмір пенсії позивача з березня 2022 року по лютий 2024 року перерахований з урахування доплати встановленої Постановою №713 та поставлений до виплати без обмеження максимальним розміром пенсії.
Обмеження ж максимальним розміром пенсії з 01.06.2024 мають собою іншу правову підставу, проте не Рішення суду.
Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову.
Керуючись статтями 271, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 26.09.2024 ВП №75504954.
В задоволенні решти позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич
Повне судове рішення складено 23 січня 2025 року.