21 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/13437/24 пров. № А/857/33530/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання - Березюка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (суддя - Андрусенко О.О., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 у листопаді 2024 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив: зобов'язати відповідача виключити із Єдиного реєстру боржників ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №74580384. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вироком Луцького міськрайонного суду від 21.02.2024 у справі №161/2400/24 затверджено угоду сторони обвинувачення з ОСОБА_1 про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн. з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів. Зазначає, що накладений штраф в розмірі 85000 грн. ОСОБА_1 сплачено в повному розмірі до відкриття виконавчого провадження. 26.03.2024 на підставі даного вироку судом видано виконавчий лист в частині конфіскації та знищення речових доказів, на підставі якого відкрито виконавче провадження №74580384, у зв'язку з чим до Єдиного реєстру боржників внесено відомості про ОСОБА_1 як боржника. Незважаючи на те, що з моменту відкриття виконавчого провадження пройшло більше пів року, вирок суду в частині конфіскації товарів (речових доказів) та їх знищення до цього часу не виконаний. 16.09.2024 представник позивача звернувся до відповідача із клопотанням про виключення відомостей про ОСОБА_1 як боржника з Єдиного реєстру боржників у відкритому виконавчому провадженні №74580384, однак листом від 10.10.2024 відповідач відмовив в задоволенні цього клопотання з тих підстав, що у державного виконавця відсутні підстави для винесення постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. В подальшому, листом від 06.11.2024 відповідач повідомив, що у Відділі відсутнє рішення комісії щодо знищення незаконно виготовлених товарів (речових доказів), які підлягають конфіскації та знищенню згідно виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом 26.03.2024 у справі № 161/2400/24, та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Територіального управління БЕБ у Волинській області. З урахуванням наведеного зазначає, що ОСОБА_1 , незважаючи на те, що судове рішення в частині сплати штрафу ним виконано в повному обсязі, і жодних невиконаних зобов'язань він не має, залишається як боржник в Єдиному реєстрі боржників, що порушує його право на володіння своїм майном, у свою чергу, відповідні дії на виконання рішення суду щодо конфіскації майна повинен вчинити виключно орган державної виконавчої служби, а не позивач. У зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача виключити із Єдиного реєстру боржників ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №74580384.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ОСОБА_1 не має жодних невиконаних зобов'язань. І на нього в силу положень 62 Закону №1404-VIII не покладається виконання рішень суду з конфіскації майна, тому він не є боржником у контексті положень статті 9, ч.2 статті 15 Закону №1404-VIII, і підлягає виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення згідно з пунктом 23 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.02.2024 у справі №161/2400/24 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Волинської обласної прокуратури Польовою Т. П. та обвинуваченим ОСОБА_1 , від 29.01.2024 у кримінальному провадженні №72024030000000001, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 5 000 (п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів (а.с. 39 зворот-43).
26.03.2024 Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист №161/2400/24, відповідно до якого було вирішено конфіскувати та знищити незаконно виготовлені товари, а саме речові докази (а.с. 35-38).
Постановою головного державного виконавця ВДВС у місті Луцьку від 29.03.2024 відкрито виконавче провадження №74580384 з виконання виконавчого листа №161/2400/24, виданого 26.03.2024 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, у вказаному виконавчому провадженні стягувачем є держава, боржником - ОСОБА_1 (а.с. 45-47).
08.04.2024 головним державним виконавцем ВДВС у місті Луцьку винесено постанову про передачу виконавчого провадження №74580384 до Відділу примусового виконання рішень (а.с.48-50).
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень від 10.04.2024 прийнято виконавче провадження №74580384 з примусового виконання виконавчого листа №161/2400/24, виданого 26.03.2024 Луцьким міськрайонним судом Волинської області (51-53).
Згідно з інформацією з Єдиного реєстру боржників від 17.11.2024, стосовно боржника ОСОБА_1 внесені відомості до Єдиного реєстру боржників із зазначенням номера виконавчого провадження №74580384), категорії стягнення (конфіскація у кримінальному провадженні (крім корупційних правопорушень)), органу ДВС (а.с.12).
16.09.2024 представник боржника Єлов В. А. в інтересах позивача (боржника) ОСОБА_1 подав до Відділу примусового виконання рішень клопотання про винесення постанови про виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про боржника ОСОБА_1 та виключення відомостей про нього з Єдиного реєстру боржників (а.с.13).
Листом від 10.10.2024 №20589 Відділ примусового виконання рішень повідомив, що на даний час у державного виконавця відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, а також постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників у відкритому виконавчому провадженні №74580384 щодо ОСОБА_1 та/або вжиття інших заходів щодо виключення відомостей про зазначену особу з Єдиного реєстру боржників (а.с.14).
25.10.2024 представник позивача Єлов В. А. подав адвокатський запит, в якому просив надати інформацію про причини невиконання вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.02.2024 у справі №161/2400/24 в частині конфіскації та знищення незаконно виготовлених товарів (а.с.15).
На вказаний запит Відділ примусового виконання рішень листом від 06.11.2024 №21389 повідомив, що станом на 06.11.2024 у Відділі відсутнє рішення комісії щодо знищення незаконно виготовлених товарів (речових доказів), які підлягають конфіскації та знищенню згідно виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом 26.03.2024 у справі № 161/2400/24, та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Територіального управління БЕБ у Волинській області. Після прийняття комісією відповідного рішення державним виконавцем будуть вчиненні необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду (а.с. 16).
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження №74580384 відкрито за виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області в частині конфіскації та знищення незаконно виготовлених товарів, а саме речові докази. На даний час відсутні докази, що вирок суду в цій частині є виконаним та предмети є знищеними, а виконавче провадження є завершеним.
Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
З врахуванням статті 52, 59 КК України конфіскація майна є додатковим покаранням, яке полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як установлено пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
За правилами частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 9 Закону №1404-VIII єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 9 Закону №1404-VIII відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:
1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи;
2) найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;
3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця;
4) номер виконавчого провадження;
5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо) (частина шоста статті 9 Закону №1404-VIII).
Отже, судові вироки в частині конфіскації майна підлягають примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом №1404-VIII, і отримання виконавчого листа є підставою для відкриття виконавчого провадження.
За приписами частини сьомої статті 9 Закону №1404-VIII відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа (п. 1); стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення (п. 3); запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (п. 11).
У свою чергу, частиною першою статті 39 даного Закону визначено, що провадження передбачає 20 підстав закінчення виконавчого провадження.
Згідно із частиною першою статті 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Частиною четвертою статті 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до пункту 5 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (зі змінами; далі - Інструкція № 512/5), основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження (далі - автоматизована система). Відомості про боржників (крім відомостей щодо боржників, визначених у частині п'ятій статті 9 Закону) вносяться до Єдиного реєстру боржників, що є складовою автоматизованої системи.
Згідно із пунктом 23 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:
при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);
після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено;
після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першої статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);
відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.
До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься постанова про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.
Пунктом 2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256 (зі змінами; далі - Положення № 2432/5), визначено, що терміни, наведені у цьому Положенні, вживаються в таких значеннях: Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
За приписами пунктів 1, 2 розділу ХІ Положення № 2432/5 Єдиний реєстр боржників формується з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Система забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, крім боржників, визначених пунктом 4 цього розділу. В Єдиному реєстрі боржників міститься інформація щодо боржників, відносно яких виконавчі провадження зареєстровані в Системі після впровадження Єдиного реєстру боржників та боржників за виконавчими провадженнями про стягнення періодичних платежів (аліментів) за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Відповідно до пункту 6 розділу ХІ Положення № 2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України “Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України “Про виконавче провадження»; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Аналізуючи зміст вищевказаних норм суд зазначає, що законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Згідно з матеріалами справи, виконавче провадження №74580384 відкрито за виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області в частині конфіскації та знищення незаконно виготовлених товарів, а саме речові докази.
Тобто, підстави для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виникнуть лише у зв'язку із закінченням виконавчого провадження №74580384.
Як вірно вказує суд першої інстанції, відсутні докази того, що вирок суду в цій частині є виконаним та предмети є знищеними, а виконавче провадження є завершеним.
З урахуванням такого у відповідача не було правових підстав та механізму виключення відомостей про позивача з Єдиного реєстру боржників, як це визначено частиною сьомою статті 9 Закону №1404-VIII, та відповідачем не була допущена протиправна бездіяльності по відношенню до позивача з урахуванням предмету та підстав позову.
Враховуючи, що виконавче провадження №74580384відкрите щодо примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.02.2024 у справі №161/2400/24 виключно в частині конфіскації та знищення незаконно виготовлених товарів, виконавче провадження не завершене, тому судом відхиляються доводи апелянта про те, що позивач не має майнових зобов'язань у виконавчому провадженні №74580384, що є підставою для зняття (виключення) з Єдиного реєстру боржників запису про ОСОБА_1 , як боржника у цьому виконавчому провадженні.
При цьому, факт тривалого невиконання виконавчого листа №161/2400/24 від 26.03.2024 Луцького міськрайонного суду Волинської області не може бути в розумінні частини сьомої статті 9, частин першої, четвертої статті 40 Закону № 1404-VIII, пункту 23 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, пункту 6 розділу ХІ Положення № 2432/5 підставою для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників про боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №74580384.
Крім того, як вірно вказав суд першої інстанції, якщо позивач вважає, що виконання рішення суду про конфіскацію майна не залежить від нього, а є виключною компетенцією відповідача, а відповідач припустився протиправної бездіяльності не виконуючи таке рішення суду, внаслідок чого відомості про позивача наявні в Єдиному реєстрі боржників, він вправі оскаржити таку бездіяльність до суду з урахуванням характеру спірних правовідносин, оскільки при наявності невиконаного зобов'язання у виді конфіскації майна, в якому боржником виступає саме позивач, виключення відомостей про нього з Єдиного реєстру боржників, суперечитиме меті ведення цього реєстру.
Колегія суддів наголошує, що сплата боржником штрафу у розмірі 85000,00 грн. ніяким чином не впливає на хід виконавчого провадження, позаяк виконавче провадження №74580384 було відкрито виключно в частині конфіскації та знищення незаконно виготовлених товарів.
Апеляційний суд резюмує, що відсутні підстави для виключення позивача із Єдиного реєстру боржників, оскільки Закон № 1404-VIII, Інструкція №512/5 та Положення № 2432/5 закріплюють вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, в той же час, доказів настання однієї з таких обставин суду не надано.
Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №140/13437/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 23.01.25