справа № 619/386/25
провадження № 1-кс/619/77/25
іменем України
22 січня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221230000047 від 14 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
встановив:
Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221230000047 від 14 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 14 січня 2025 року близько 07:15, поблизу буд. 59 по вул. Центральна, с-ще Козача Лопань Харківського району Харківської області, відбулось зіткнення транспортного засобу марки «Ford Ranger», р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 із транспортним засобом - «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , внаслідок чого водії отримали тілесні ушкодження, тяжкість яких встановлюється (ITC «ІПНПУ» № 471, 476 від 14.01.2025).
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів, знарядь та інших речових доказів, а також встановлення фактичних відомостей щодо вищевказаних протиправних дій, 14.01.2025 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 оглянуто частину автодороґи поблизу буд. 59 по вул. Центральна, с-ще Козача Лопань Харківського району Харківської області в ході якого, під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було оглянуто та виявлено і вилучено: транспортний засіб марки «Ford Ranger», р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , транспортний засіб марки «Opel Zafira», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , які вилучено та доставлено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів ВП № З ХРУП № З ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Європейська, буд. 10, м. Дергачі, Харківський район, Харківська область.
На момент вчинення ДТП, автомобіль марки «Ford» модель «Ranger», р.н. НОМЕР_1 , перебував у фактичному користуванні ОСОБА_4 .
Автомобіль марки «Ford» модель «Ranger», р.н. НОМЕР_1 внаслідок ДТП отримав пошкодження у вигляді пошкодження передньої частини транспортного засобу, що проявляється у вм'ятині із деформацією ТЗ, що припало на умовну середину вертикальну лінію до лівого краю транспортного засобу; у вигляді деформації передньої кришки капоту; переднього лобового скла; переднього бампера; передньої частини кузова; деформація кріплення переднього лівого колеса, у зв'язку з чим, відповідно ст. 98 КПК України, вказаний автомобіль може бути речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На момент вчинення ДТП, автомобіль марки «Opel» модель «Zafira», н.з. НОМЕР_2 , зареєстрований та перебував у фактичному користуванні ОСОБА_5 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Автомобіль марки «Opel» модель «Zafira», р.н. НОМЕР_2 внаслідок ДТП отримав пошкодження у вигляді суттєвої деформація транспортного засобу із місцем розташування, передня ліва сторона: деформація передньої кришки капоту; пошкодження переднього лобового скла та переднього лівого бокового; спрацювання подушок безпеки, деформація передньої лівої бокової дверці; деформація зміщенням переднього лівого колеса, у зв'язку з чим, відповідно ст. 98 КПК України, вказаний автомобіль може бути речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 15 січня 2025 року, вищевказане вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025221230000047 від 14.01.2025.
Відповідно до положень ст. ст. 167-169 КПК України вилучене в ході огляду місця події 14.01.2025 - є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до наявної інформації, що громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було доставлено до Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова" Харківської міської ради, із діагнозом: «зчмт, смг, з/пер, гр, кл уш, тр жив з/пер пр пред».
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судової експертизи та проведення інших слідчих дій.
Оскільки вище вказане майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення і є речовими доказами по справі, посилаючись на положення ст.ст. 36, 64-2, 167-174 КПК України, слідчий просить накласти арешт на зазначене вище майно, яке було тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведеннясудових експертиз, та яке може бути використане, як доказ у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав до суду заяву, в якій клопотання підтримав, просить його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та судовий розгляд провести у його відсутність.
Особи, майно яких тимчасово вилучено ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення SMS повідомлення на номер телефону, зазначений в матеріалах клопотання. Від власника транспортного засобу марки «Opel Zafira» ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 січня 2025 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, вищевказані транспортні засоби визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025221230000047 від 14.01.2025.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Крім того, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
На теперішній час вилучені транспортні засоби відповідають критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор обґрунтував підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.
Зазначені транспортні засоби, як речові докази, можуть бути необхідні судовим експертам для проведення відповідних експертиз, а також для встановлення слідів вчинення кримінального правопорушення.
Також, слідчим суддею враховується, що, на підставі постанови слідчого від 15 січня 2025 року, вказані транспортні засоби визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025221230000047від 14 січня 2025 року, на даний час триває досудове розслідування, експертизи по даній справі ще не проведені.
Отже, вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.
Вилучене майно повинно бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема, для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, які слугуватимуть встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Метою накладення арешту у поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій.
Слідчий суддя зазначає, що арешт майна з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Враховуючи, що вилучене майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про те, що воно відповідає критеріям майна, визначеним статтею 98 КПК України, на яке відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений арешт.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів необхідність арешту тимчасового вилученого майна, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, відповідні експертизи з даними транспортними засобами на даний час ще не проведені, тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду майно, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування, на час проведення експертних досліджень в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (дізнавачем), прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо відомостей про факт вчинення кримінального правопорушення та наявність підстав вважати тимчасово вилучене майно доказами в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно, на думку суду, є розумним і співмірним завданням кримінального провадження.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 98, 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 12025221230000047 від 14 січня 2025 року на тимчасово вилучене майно, яке було виявлено та вилучено 14 січня 2025 року під час огляду місця події - дорожньо-транспортної пригоди поблизу буд. 59 по вул. Центральна, с-ще Козача Лопань Харківського району Харківської області, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
- автомобіль марки «Ford» модель «Ranger», р.н. НОМЕР_1 , із наявними пошкодженнями, який перебував під керуванням водія ОСОБА_4 ;
- автомобіль марки «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_2 , із наявними пошкодженнями, який перебував під керуванням водія ОСОБА_5 , на час проведення експертних досліджень в межах строку досудового розслідування.
Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012.
Місцем зберігання арештованих транспортних засобів: - автомобіля марки «Ford» модель «Ranger», р.н. НОМЕР_1 ; - автомобіля марки «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_2 , визначити спеціально обладнаний майданчик тимчасового затриманих автотранспортних засобів ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. Європейська, 10.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , контроль за виконанням - покласти на прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .
Роз'яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1