Справа № 600/842/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
23 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
в лютому 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідача), в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у відмові в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, за період з 14.12.2022 по 05.04.2023 в розрахунку 100 000 грн пропорційно дням перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у період дії воєнного стану;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, за період з 14.12.2022 по 05.04.2023 в розрахунку 100 000 грн пропорційно дням перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у період дії воєнного стану із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі, та не проведення виплати компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі, станом на день звільнення з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі, станом на день звільнення з військової служби та виплатити на підставі неї грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 30.07.2024 позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі, та не проведення виплати компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі, станом на день звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Зобов'язав військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало йому до видачі, станом на день його звільнення з військової служби, та виплатити ОСОБА_1 на підставі такої довідки грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Судове рішення мотивоване тим, що отримана позивачем травма є такою, що пов'язана з проходженням з військової служби, а не із захистом Батьківщини, тому на час виникнення спірних відносин відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вимоги позивача про виплату йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період з 14.12.2022 року по 05.04.2023 року в розрахунку 100 000 грн пропорційно дням перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у період дії воєнного стану, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Також вважав, що особа, призвана на військову службу по мобілізації, є військовослужбовцем та на нього поширюються всі права та пільги для військовослужбовців, зокрема, і право на виплату компенсації замість речового майна.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в незадоволеній частині та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що14 грудня 2022 року він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території Донецької області, отримав поєднану абдомінально-скелетну травму внаслідок підриву автомобіля на міні. У зв'язку з отриманою травмою військово-лікарською комісією після стаціонарного лікування було видано свідоцтво про хворобу №389, яке, на думку, позивача, є основним та кінцевим документом, що підтверджує факт отримання травми та її причинний зв'язок із захистом Батьківщини, що відповідає вимогам чинного законодавства та дає підстави для виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що що позивач не набув права на виплату такої компенсації, у період проходження військової служби до звільнення з неї він не звертався з відповідним рапортом (заявою) про виплату компенсації, а подана ним заява від 19 січня 2024 року про виплату компенсації за неторимане речове майно є такою, що подана після звільнення з військової служби. На переконання відповідача, виплата грошової компенсації вартості за неотримане речове майно не належить військовослужбовцям, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий періоди, до яких відноситься і позивач.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації та зарахований до списків особового складу військової частини з 06 березня 2022 року, що підтверджується наказом витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №54 від 06 березня 2022 року (а.с. 140 на звороті).
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 24 квітня 2023 року №4890, солдат ОСОБА_1 у період з 11 березня 2022 року по 09 серпня 2022 року, з 16 серпня 2022 року по 14 грудня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на території Запорізької, Херсонської, Донецької областей (а.с.32).
З медичної карти стаціонарного хворого №17219 та виписки №396 із медичної карти стаціонарного хворого, видно, що зі слів хворого ( ОСОБА_1 ) 14 грудня 2022 року біля м. Соледар ОСОБА_1 отримав травму внаслідок підриву автомобіля на міні. Доставлений в лікарню в м. Краматорськ, звідти евакуйований у КНП «КЛШМД» ДМР м. Дніпро, далі переведений у ВМКЦ ЗР (Військово-медичний клінічний центр Західного регіону), далі переведений в травматологічне відділення клініки ушкоджень, далі переведений на подальше стаціонарне лікування до травматологічного відділення для дорослих ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» (а.с. 36-40.)
16 січня 2023 року військово-лікарською комісією з місцезнаходженням: ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», м. Чернівці, вул. Фастівська, 2, проведено медичний огляд ОСОБА_1 , яким встановлено, що отримана ним травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. На підставі статті 65 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (а.с. 41).
Вказані обставини також підтверджуються постановою госпітальної ВЛК в ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» від 16 січня 2023 року (а.с. 42).
25 лютого 2023 року військово-лікарською комісією за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , ТзОВ «Центр Травматології та ортопедії» проведено огляд ОСОБА_1 , яким встановлено, що захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 65 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (а.с. 50).
05 квітня 2023 року військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 29 березня 2023 року №500 проведено огляд ОСОБА_1 , за результатами чого видано свідоцтво про хворобу №389, в якому вказано, що травма, поранення ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статті 78а графи ІІ Розкладу хвороб комісією постановлено, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 55-57).
З довідки командира військової частини НОМЕР_1 №1066 від 06 квітня 2023 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 встановлено, що останній 14 грудня 2022 року отримав поєднану абдоміально-скелетну травму: тупу травму живота із розривом лівої долі печінки. Багатоуламковий перелом головки правої стегнової кістки та правої вертлюгової западини. Рвану рану верхньої губи.
За обставин 14 грудня 2022 року під час виконання обов'язків військової служби, орієнтовно о 16 год. 00 хв, рухаючись на автомобілі Mersedes-Bens Sprinter, поблизу населеного пункту Оріхуватка Краматорського району Донецької області, через погіршення погодних умов, не впорався із керуванням автомобіля, та зіткнувся на шляху автомобіля із бетонною перешкодою та отримав травмування (а.с. 58).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29 квітня 2023 року №120 ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27 квітня 2023 року №119-РС на підставі статті 26 частини 1 пункту «б» (у відставку), частини 4 пункту 2 підпункту «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби), виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 59).
З листа військової частини НОМЕР_1 від 23 листопада 2023 року №146/60/1132, виданий за результатами розгляду адвокатського запиту адвоката Білої У.М., діючої в інтересах ОСОБА_1 , встановлено, що останньому 05 травня 2023 року виплачене усе належне грошове забезпечення при звільненні, а виплата грошової компенсації вартості за неотримане речове майно особам, призваним по мобілізації, не здійснюється (а.с. 62-67).
У грудні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив включити його до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, у зв'язку з перебуванням його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на підставі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), №1066 від 06 березня 2023 року, та виплатити додаткову винагороду за період з 14 грудня 2022 року по 05 квітня 2023 року в розрахунку 100000,00 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у період дії воєнного стану (а.с. 69-72).
Листом від 01 січня 2024 року №146/53/3648 відповідач повідомив позивача про те, що згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 06 квітня 2023 року №1066 травма є такою, що пов'язана з проходженням військової служби.
Крім того, у довідках ВЛК від 16 січня 2023 року №3 та від 25 лютого 2023 року про надання відпусток за станом здоров'я зазначено, що травма пов'язана з проходженням служби. Враховуючи викладене, підстави для проведення перерахунку грошової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн, відсутні (а.с. 76).
Також встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про видачу йому довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на день звільнення з військової служби, та виплату на підставі такої довідки грошової компенсації вартості за неотримане речове майно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 (а.с. 78-80).
За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 30 січня 2024 року №352 повідомив позивача про відсутність підстав для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, оскільки виплата такої компенсації не належить групі військовослужбовців, до якої відносяться військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.
За таких обставин позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 листопада 1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024 строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, Міністром оборони України видано окреме доручення №912/з/23 від 23 червня 2022 року (далі - Окреме доручення), пунктом 7 якого встановлено, зокрема, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також, включати військовослужбовців, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).
У Довідці обов'язково зазначати:
військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини;
інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста;
обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва);
підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення,тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі одночасно надавати висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Пунктом 5, 6 Окремого доручення встановлено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів командирів військових частин - особовому складу військової частини.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Крім цього, згідно з пунктами 9, 10 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26 червня 2018 р. за №745/32197 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 11 Розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Також, пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Отже, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується відповідно до наказу командира військової частини за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за №1109/15800 (далі - Положення №402 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Як встановлено судом першої інстанції, 14 грудня 2022 року ОСОБА_1 отримав поєднану абдоміально-скелетну травму: тупу травму живота із розривом лівої долі печінки. Багатоуламковий перелом головки правої стегнової кістки та правої вертлюгової западини. Рвану рану верхньої губи.
Вказане підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_1 №1066 від 06 квітня 2023 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Крім цього, в названій довідці зазначено, що ОСОБА_1 14 грудня 2022 року під час виконання обов'язків військової служби, орієнтовно о 16 год. 00 хв, рухаючись на автомобілі Mersedes-Bens Sprinter, поблизу населеного пункту Оріхуватка Краматорського район Донецької області, через погіршення погодних умов, не впорався із керуванням автомобіля, та зіткнувся на шляху автомобіля із бетонною перешкодою та отримав травмування.
Підставою видачі вказаної довідки слугував наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 23 січня 2023 року №172/кп «Про результати службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди військовослужбовців зенітного ракетно-артилерійсього дивізіону».
Так, комісія встановила, що 14 грудня 2022 року під час керування транспортним засобом оператора відділення управління 3 зенітного ракетного взводу 1 зенітної ракетної батарей зенітного ракентно-артилерійськовго дивізіону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 через погіршення погодних умов не справився з керуванням автомобіля і зіткнувся з бетонною перешкодою. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди солдат ОСОБА_1 отримав автомобільну травму, закрита травма живота, розрив лівої долі печінки, закритий внутрішньо-суглобовий перелом голівки правої кінцівки, рвана рана верхньої губи. Відповідно пункту положень Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, комісія визнає отримання травми внаслідок дорожньо-транспортної пригоди солдата ОСОБА_1 пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби, а саме: виконання службових обов'язків згідно з розпорядком для військової частини, прямування на службу/зі служби будь-яким видом транспорту. Обставини та причини, що призвели до отримання травми (нещасного випадку) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є складні погодні умови та особиста необережність під час керування транспортним засобом солдата ОСОБА_1 .
Пунктом 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23 січня 2023 року №172/кп отримання солдатом ОСОБА_1 «закритої травми живота, розрив лівої долі печінки, закритого внутрішньо-суглобового перелому голівки правої кінцівки, рваної рани верхньої губи» визнано пов'язаним з виконанням військової служби.
Крім цього, з матеріалів службового розслідування встановлено, що згідно довідки-доповіді командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_2 , стало відомо, що 14.11.2022 орієнтовно о 16 годині 00 хвилин поблизу населеного пункту Оріхуватка Донецької області, командир зенітної самохідно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , старший лейтенант ОСОБА_3 та оператор відділення управління 1 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 , рухаючись автомобілем Mercedes-Benz Sprinter PKR 21036, потрапили в дорожньо-транспортну пригоду, а саме відбулося зіткнення з бетонною перешкодою. Військовослужбовці госпіталізовані до МКЛ №3 м. Краматорськ.
З пояснення, наданого старшим лейтенантом ОСОБА_3 , стало відомо, що 14.12.2022 року близько 16 години 00 хвилин спільно з водієм автомобіля Mersedes-Bens Sprinter PRK 21036 солдатом ОСОБА_1 рухалися автомобільним шляхом з населеного пункту Миньківці Бахмутського районну в населений пункт Слов'янськ Краматорського районну. В районні населеного пункту Оріхуватка Краматорського району солдат ОСОБА_1 через погані погодні умови, а саме через опади у вигляді густого туману та темної пори доби, не помітив по руху автомобіля фортифікаційної споруди у вигляді бетонної перешкоди, яка перекривала одну із смуг дороги, внаслідок чого сталося зіткнення з даною перешкодою. Після зіткнення старшого лейтенанта ОСОБА_3 було госпіталізовано до міської клінічної лікарні №3 міста Краматорськ з діагнозом - автомобільна травма, закритий перелом правої стегнової кістки.
З пояснення, наданого солдатом ОСОБА_1 стало відомо що 14.12.2022 року близько 16 години 00 хвилин спільно з водієм автомобіля Mersedes-Bens Sprinter PRK 21036 спільно з старшим лейтенантом ОСОБА_3 рухалися автомобільним шляхом з населеного пункту Миньківці Бахмутського районну в населений пункт Слов'янськ Краматорського районну. В районні населеного пункту Оріхуватка Краматорського району солдат ОСОБА_1 через погані погодні умови, а саме через опади у вигляді густого туману та темної пори доби, не помітив по руху автомобіля фортифікаційної споруди у вигляді бетонної перешкоди, яка перекривала одну із смуг дороги, внаслідок чого сталося зіткнення з даною перешкодою. Після зіткнення солдата ОСОБА_1 було госпіталізовано до міської клінічної лікарні №3 міста Краматорськ з діагнозом - автомобільна травма, закрита травма живота, розрив лівої долі печінки, закритий внутрішньо - суглобовий перелом голівки правої кінцівки, рвана рана верхньої губи.
Окрім пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди та доповіді командира дивізіону на підтвердження обставин події до матеріалів службового розслідування було долучено фотокопію первинної медичної картки старшого лейтенанта ОСОБА_3 , фотокопію виписки з медичної карти солдата ОСОБА_1 №23698, службові та медичні характеристики учасників ДТП.
Тобто, наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати проведення службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди військовослужбовців зенітного ракетно-артилерійського дивізіону» від 23.01.2023 №172/кп затверджено всі висновки розслідування.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що викладене вище у своїй сукупності свідчить про безпідставність тверджень у позовній заяві про те, що травма була отримана позивачем внаслідок підриву автомобіля на міні, а твердження у долученій до позову медичній документації (епікриз перевідний в інший лікувальний заклад з медичної карти стаціонарного хворого №17219 Військово-медичного клінічного центру Західного регіону та виписки №396 із медичної карти стаціонарного хворого ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги») про підрив автомобіля на міні та отримані травми є такими, що викладені із значенням «зі слів хворого» (тобто ОСОБА_1 ), не мають достовірного та правдивого характеру та суперечать обставинам, встановленим службовим розслідуванням, і зазначеним у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 06 квітня 2023 року №1066.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що отримана позивачем травма не є такою, що пов'язана із захистом Батьківщини.
Крім цього встановлено, що 16 січня 2023 року військово-лікарською комісією з місцезнаходженням: ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», м. Чернівці, вул. Фастівська, 2, проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 , якою встановлено, що отримана ним травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. На підставі статті 65 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. Вказані обставини також підтверджуються постановою госпітальної ВЛК в ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» від 16 січня 2023 року.
25 лютого 2023 року військово-лікарською комісією за місцезнаходженням: м. Чернівці, вул. Руська, 185-В, ТзОВ «Центр Травматології та ортопедії» проведено огляд ОСОБА_1 , яким встановлено, що захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 65 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Отже, з указаних довідок видно, що військово-лікарська комісія за результатами медичного огляду позивача встановила, що отримана ним травма є такою, що пов'язана з проходженням військової служби.
Водночас, як зазначалось вище, підставами для включення до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що основним та кінцевим документом, що підтверджує факт отримання травми та її причинний зв'язок (така пов'язана із захистом Батьківщини) є свідоцтво про хворобу №389, колегія суддів вважає помилковими, оскільки останнє не має зворотної дії в часі, не відображає реальний стан здоров'я та причинний зв'язок травми ОСОБА_1 за період перебування у відпустках з 17 січня 2023 року по 16 лютого 2023 року та з 26 лютого 2023 року по 27 березня 2023 року, та оспорювані періоди стаціонарного лікування, а тому, відповідно, не може бути підставою для виплати додаткової винагороди за час перебування у відпустці після тяжкого поранення та за час стаціонарного лікування, передбаченої Постановою №168, за попередні періоди відпусток.
При цьому, чинним законодавством про військово-лікарську експертизу не врегульовано та не закріплено того, що кожна наступна довідка ВЛК скасовує попередні висновки (постанови) цієї чи іншої військово-лікарської комісії, не вносить в попередні довідки ВЛК змін та жодним чином не корегує їх.
Визначення потреби у відпустці, причинний зв'язку травми (пов'язано з проходженням служби) є повністю правомірним та реальними на момент прийняття довідки ВЛК і відображає реальний стан здоров'я позивача до моменту проведення наступної військово-лікарської експертизи та видачі нової довідки ВЛК.
Таким чином, оскільки наявні у справі матеріли свідчать про те, що отримана позивачем травма є такою, що пов'язана з проходженням з військової служби, а не із захистом Батьківщини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що на час виникнення спірних відносин відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вимоги позивача про виплату йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період з 14.12.2022 року по 05.04.2023 року в розрахунку 100 000 грн пропорційно дням перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у період дії воєнного стану, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно вимог позивача про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання довідки про вартість речового майна, що належало до видачі, та не проведення виплати компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі, станом на день звільнення з військової служби, та зобов'язання вчинити указані вище дії, колегія суддів враховує наступне.
Так, згідно з абзацом другим частини першої статті 9-1 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).
Зокрема, пунктами 2, 3 Порядку №178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця; переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.
Згідно з пунктами 4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Відповідно до абзаців першого, третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Поряд з цим, Інструкцією про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженою наказом Міністерства оборони України №232 від 29 квітня 2016 року, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №767/28897 (далі - Інструкція №232), визначені завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці).
Відповідно до пункту 4 розділу III Інструкції №232 військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Отже, як вірно вважав суд першої інстанції, аналіз норм статті 9-1 Закону №2011-XII, абзаців першого, третього пункту 242 Положення №1153/2008, а також пунктів 2, 3 Порядку № 178, в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби, свідчить, що позивач має право на грошову компенсацію замість неотриманого речового майна.
Зокрема, відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №178 грошова компенсація здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу, з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Інші підстави для виплати грошової компенсації окрім звільнення з військової служби та загибелі військовослужбовця законодавством не передбачені.
Водночас, пункт 2 Порядку №178 містить вичерпний перелік осіб офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу на яких не поширюється дія цього Порядку.
При цьому, застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку № 178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
Вказане узгоджується за правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 вересня 2019 року у справі №825/1104/17, яку суд враховує при вирішенні даного спору в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Комплексний аналіз наведених вище положень законодавства також свідчить і про те, що оскільки право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно виникає у військовослужбовця незалежно від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу) і таке право реалізується ним шляхом подання відповідної заяви або рапорту, то, відповідно, на командира військової частини покладено обов'язок на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оформленої речовою службою, видати відповідний наказ про виплату такої грошової компенсації.
При цьому, у своїй заяві від 19 січня 2024 року позивач просив відповідача видати йому довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на день звільнення з військової служби, а тому відповідач зобов'язаний видати позивачу відповідну довідку.
Доводи апеляційної скарги відповідача, що позивач не набув права на компенсацію вартості за речове майно з посиланням на норми пункту 17 Розділу ІІІ та пункту 29 Розділу V Інструкції №232, вказуючи при цьому, що позивачу виплата такої компенсації не належить, оскільки він відноситься до групи військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, колегія суддів вважає необґрунтованими та помилковими, оскільки відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі №820/3719/17, призвана на військову службу по мобілізації, є військовослужбовцем та на нього поширюються всі права та пільги для військовослужбовців, зокрема, і право на виплату компенсації замість речового майна.
Тобто, військовослужбовець за призовом по мобілізації має право на грошову компенсацію за неотримане речове майно при звільненні з військової служби.
Разом з тим, Інструкція №232 не повинна суперечити вимогам Порядку № 178.
Водночас, положення пунктів 17 розділу III та 29 Розділу V Інструкції №232 передбачають лише обмеження права військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період під час звільнення на отримання речового майна, яке не було отримане під час проходження служби, проте жодним чином не позбавляють їх права на отримання компенсації за неотримане речове майно, право на яку вони мають у відповідності до Закону №2011-XII.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі, та не проведення виплати компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі, станом на день звільнення з військової служби, та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі, станом на день звільнення з військової служби та виплатити на підставі такої довідки грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178.
Інші доводи апеляційних скарг фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.