П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5685/24
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Лук'янчук О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року про залишення позову без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказів №158, №159 від 31.05.2024,
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
На зазначене судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом пропущено строк звернення до суду.
Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена 25.11.2024 року, а з апеляційною скаргою апелянт звернувся 15.12.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В своїй скарзі апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана ухвала суду від 25.11.2024 р. була забезпечена для надання загального доступу 28.11.2024 р., тобто сторони отримали фактичну змогу ознайомитися з судовим рішенням 28.11.2024 р., а не 25.11.2024 р., при цьому у паперовому вигляді ухвала суду позивачу не надсилалася, в канцелярії суду він її не отримував. За такого, строк на його апеляційне оскарження мав сплинути не 10.12.2024 року, а 13.12.2024 року.
Також, у зв'язку з загальновідомими обставинами - систематичними обстрілами країної-агресором рф енергосистеми України та викликані цим тривалі та систематичні відключення електроенергії, представник позивача маючи значну завантаженість у судових провадженнях не мав змоги із суто технічних причин своєчасно підготувати та скерувати дану скаргу на розгляд апеляційного адміністративного суду.
Тому, враховуючи це і нетривалий термін пропуску, для забезпечення конституційного права позивача на апеляційне оскарження судового рішення, сторона позивача має намір заявити клопотання про поновлення строку на подання цієї апеляційної скарги.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки про доставку електронного листа, вказана ухвала суду першої інстанції була надіслана до електронного кабінету представника позивача - адвоката Качан Р.Ю. 26.11.2024 року о 02:24 год.
Частиною шостою статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з частинами першою, п'ятою, сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 17 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджено Рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувану ухвалу суду від 25.11.2024 по справі №400/5685/24 доставлено до електронного кабінету представника позивача - адвоката Качан Р.Ю. 26.11.2024 року, доказів протилежного апелянтом до суду не надано.
А відтак є безпідставними покликанням представника позивача на те, що про існування судового рішення йому стало відомо лише 28.11.2024 р.
За таких обставин, останній день строку для подання апеляційної скарги сплинув 11.12.2024 р., а не 13.12.2024 р., як зазначає представник скаржника.
Щодо обставин систематичних обстрілів країною-агресором рф енергосистеми України та викликані цим тривалі та систематичні відключення електроенергії, то суд розцінює наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження як недостатньо обґрунтовані, оскільки апелянтом не надано суду жодного доказу відсутності можливості подати апеляційну скаргу у зв'язку із плановими та/або аварійними відключення електроенергії через ракетні обстріли, зокрема таких, як графіки відключень, акти фіксації відсутності електроенергії та доступу до мережі Інтернет в приміщенні представника позивача, узагальнено покликавшись лише на вказані обставини.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Проте, наведені скаржником обставини не свідчать про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки зазначені обставини є суб'єктивними, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
Отже, скаржником не доведено поважності причин пропуску строку для звернення з апеляційною скаргою та не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасне подання апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення до виконання процесуального обов'язку.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України вбачається, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали для надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших причин та наданням відповідних доказів.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.296,298,299 КАС України, суддя, -
Визнати неповажними зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лук'янчук