П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/22933/24
Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П., розглянувши питання про відкриття за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1.01.2018р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням. визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1.01.2021р. по 31.12.2021р. з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1.01.2018р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення з 1.01.2021р. по 31.12.2021р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1.01.2022р. по 31.12.2022р. з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1.01.2018р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення з 1.01.2022р. по 31.12.2022р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням. визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1.01.2023р. по 20.05.2023р. з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1.01.2018р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення з 1.01.2023р. по 20.05.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , всіх інших належних за вищевказані періоди додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, та інших), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік, на 2021 рік, на 2022 рік, на 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1.01.2018р..
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1.01.2021р. по 31.12.2021р. з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1.01.2018р..
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення з 1.01.2021р. по 31.12.2021р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1.01.2022р. по 31.12.2022р. з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1.01.2018р..
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , грошове забезпечення з 1.01.2022р. по 31.12.2022р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1.01.2023р. по 20.05.2023р. з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1.01.2018р..
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення з 1.01.2023р. по 20.05.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальна допомога за 2020 рік та 2021 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік, на 2021 рік, на 2022 рік, на 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024р. апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору у розмірі 1 453,44грн. та необхідністю заявлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
3.01.2025р. до суду надійшла заява ВЧ НОМЕР_1 , у якій апелянт просить продовжити строк виконання вимог ухвали без руху в частині надання доказів про сплату судового збору або відстрочити сплату судового збору.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9.01.2025р. заяву ВЧ НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору задоволено частково, продовжено строк виконання вимог ухвали без руху в частині надання доказів про сплату судового збору у розмірі 1 453,44грн.. Крім того, зазначено, що клопотання про поновлення строку буде розглянуто під час відкриття апеляційного провадження у справі.
20.01.2025р. ВЧ НОМЕР_1 надіслано до суду заяву, у якій скаржник просить продовжити строк для усунення недоліків та/або відстрочити сплату судового збору, або після вирішення справи стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань.
В обґрунтування заяви апелянт зазначив, що ним вживаються заходи направлені на сплату судового збору, однак на теперішній час тимчасово відсутні бюджетні асигнування на оплату судового збору по даній справі, про що надає копію рапорту від 10.01.2025р., основної заявки-розрахунку на січень 2025р..
Розглянувши вказану заяву, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, та єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст.73,74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Апеляційний суд зауважує, що апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору по даній справі.
Суд зазначає, що законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд. Разом із тим, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «CASE OF KREUZ v. POLAND», заява №28249/95, «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні поданої апелянтом заяви в частині відстрочення сплати судового збору.
Окрім того, приписами ч.1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
У відповідності до ч.2,6 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Дослідивши доводи поданої заяви, судова колегія вважає, що відсутні підстави для повторного продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки такий строк уже продовжувався ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду, у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору, проте вимоги ухвали без руху на дату прийняття даної ухвали апелянтом так і не були виконані.
Суд зазначає, що законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд. Разом із тим, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «CASE OF KREUZ v. POLAND», заява № 28249/95, «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої апелянтом заяви про продовження процесуального строку та/або відстрочення сплати судового збору, або після вирішення справи стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань.
Згідно з ч.5 ст.298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч.6 та ч.7 ст.298 КАС України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст.251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024р. в частині сплати судового збору у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 в порядку, передбаченому ч.5 ст.298 КАС України.
На підставі наведеного, зважаючи на те, що скаржниками не виконано вимоги ухвали без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали та усунення недоліків апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.
Керуючись ст.ст.169,296,298 КАС України, суд
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків та/або відстрочення сплати судового збору, або після вирішення справи стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко