П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
24 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 947/33972/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П., суддів - Градовського Ю.М., Турецької І.О., розглянувши питання про залишення без руху апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 28 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження, -
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 28 листопада 2024 року.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою та матеріалами справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності регулюються ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, Київським районним судом м. Одеси рішення прийнято рішення 28.11.2024 року, повний текст складено та підписано 02.12.2024 року.
Вказане судове рішення направлено ІНФОРМАЦІЯ_2 до його електронного кабінету системи «Електронний суд» та доставлено до нього 03.12.2024 року о 12:46 год.
Таким чином, останнім днем на подання апеляційної скарги у даній справі, з моменту отримання копії рішення суду першої інстанції, є 13.12.2024 року.
Разом з тим, апеляційна скарга на наведене рішення подана через систему «Електронний суд» 03.01.2025 року, тобто, після закінчення строків, установлених ст. 286 КАС України.
В поданій апеляційній скарзі представник апелянта просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на введення воєнного стану на території України та, як наслідок, залучення ІНФОРМАЦІЯ_3 до робіт, пов'язаних з обоноздатністю та життєдіяльності м.Одеси, що суттєво впливає на здійснення роботи співробітників, відповідно до наданих повноважень. Крім того, апелянт зазначає, що у зв'язку з відключенням світла та необхідністю перенесення службову інформації на іншу поштову систему, у зв'язку з припиненням функціонування поштового сервісу mail.gov.ua з 01.04.2025 року, в період з 18.11.2024 року по 22.12.2024 року доступ до відомчої електронної пошти є нестабільним.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Колегія суддів зазначає, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на введення воєнного стану на території України.
Колегія суддів зазначає, що за практикою Верховного Суду, введення воєнного стану не може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання апеляційної скарги, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання.
Разом з тим, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.
Вказаний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 04.04.2023 року по справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 року по справі № 496/4633/18.
Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на неможливість вчасно та належним чином отримувати та надсилати процесуальні документи, у зв'язку з залучення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_3 до завдань, пов'язаних з питанням військового обов'язку і військової служби.
Колегія суддів вказує, що неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання касаційної скарги.
З цих же підстав колегія суддів спростовує посилання апелянта на відключення світла та нестабільний доступом до електронної пошти, оскільки вказані підстави не можуть вважатися такими, що об'єктивно перешкоджали апелянту звернутися до суду з апеляційною скаргою.
На підставі наведеного, враховуючи, що апелянтом не вказано поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, не підтверджено належним чином поважність причин пропуску строку, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені скаржником підстави поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, апеляційна скарга має бути залишена без руху з наданням апелянту десятиденного строку для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,-
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ІНФОРМАЦІЯ_4 у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Роз'яснити апелянту, що у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька