П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
24 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/4491/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П., суддів - Градовського Ю.М., Турецької І.О., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року. Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 року витребувано з Миколаївського окружного адміністративного суду матеріали справи №400/4491/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відкладено вирішення питання щодо можливості залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, відкриття або відмови у відкритті апеляційного провадження до надходження матеріалів справи №№400/4491/20 до П'ятого апеляційного адміністративного суду, необхідних для розгляду апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року.
22.01.2025 року витребувана справа надійшла до суду апеляційної інстанції (отримана суддею-доповідачем 23.01.2025 року).
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою та матеріалами справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно вимог ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято Миколаївським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження 20.06.2024 року.
Вказане судове рішення направлено відповідачу в електронному вигляді до його електронного кабінету системи «Електронний суд» та доставлено до нього 20.06.2024 року о 17:41 год.
Відповідно до п.5 ч.6 ст.251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги на оскарження рішення суду першої інстанції, з урахуванням вихідних днів, є 22.07.2024 року.
Проте, апеляційна скарга на наведене рішення подана через систему «Електронний суд» 10.01.2025 року, тобто, після закінчення строків, установлених ст. 295 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
В обґрунтування вказаного клопотання апелянт посилається на введення воєнного стану на території України та зазначає, що командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ №1375 від 11.11.2022 року «Про особливості правового забезпечення під час виконання бойових (спеціальних) завдань військової частини в районі ведення бойових дій», відповідно до якого, на час збройного конфлікту, на юридичну службу ВЧ НОМЕР_1 ЗСУ, а саме, на помічника командира з правової роботи (начальника юридичної служби) та на офіцера юридичної служби покладено виконання обов'язків юридичних радників командира ВЧ НОМЕР_1 . Також, відповідно до вказаного наказу, під час збройного конфлікту, юридичні радники зобов'язані, зокрема, за необхідності брати безпосередню участь у веденні воєнних дій.
До клопотання про поновлення строку, апелянтом надано копії наступних документів: наказ №1375 від 11.11.2022 року «Про особливості правового забезпечення під час виконання бойових (спеціальних) завдань ВЧ НОМЕР_2 в районі ведення бойових дій», витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №216 від 21.7.2024 року, наказ №41 від 12.01.2024 року «Про організацію самопредставництва інтересів НОМЕР_3 , її посадових осіб у судах та інших юрисдикційних органах» із додатком з переліком уповноважених осіб на представництво інтересів військової частини у судах та інших юрисдикційних органах, довідка про безпосередню участь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
Дослідивши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та надані ним до суду докази, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 року - 10.01.2025 року, при цьому, строк на поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у апелянта закінчився 22.07.2024 року.
Таким чином, апелянту необхідно підтвердити поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за період з 23.07.2024 року до 10.01.2025 року.
В обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на введення воєнного стану на території України та безпосередньої участі осіб, які мають право на представництво військової частини в судах, у заходах щодо оборони України.
Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в абсолютно всіх випадках, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з апеляційною скаргою.
Так, з наданих до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження доказів вбачається, що право на представництво апелянта в судах надано: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Разом з цим, дослідивши довідки про безпосередню участь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, колегія суддів зазначає наступне.
З копії довідки №3341 від 26.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 приймав безпосередню участь у заходах щодо оборони України у період, зокрема, з 15.05.2024 року по 16.08.2024 року, з 29.09.2024 року по 26.11.2024 року.
Також, відповідно до копії довідки №3340 від 26.11.2024 року ОСОБА_3 приймав безпосередню участь у заходах щодо оборони України у період, зокрема, з 11.07.2024 року по 05.09.2024 року, з 29.09.2024 року по 10.11.2024 року, з 21.11.2024 року по 26.11.2024 року.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що надані довідки не підтверджують в повній мірі пропуск строку на апеляційне оскарження за період з 23.07.2024 року до 10.01.2025 року.
Крім того, відповідно до додатку №1 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №41 від 12.01.2024 року, представництво Військової частини НОМЕР_1 у судах здійснює також ОСОБА_4 . При цьому, жодних доказів щодо участі останнього у заходах по обороні України, до суду не надано. Також, не надано доказів, які б підтвердили неможливість подання апеляційної скарги зазначеним представником у строк, визначений законом.
Колегія суддів вказує, що неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. На думку колегії суддів, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
На підставі наведеного, враховуючи, що апелянтом не доведено належними і допустимими доказами, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є такими, що не залежать від волі скаржника, обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані скаржником у заяві про поновлення строку від 10.01.2025 року, є неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі наведеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,-
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Військової частини НОМЕР_1 у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
Роз'яснити апелянту, що у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька