Головуючий І інстанції: Лук'яненко М.О.
24 січня 2025 р. Справа № 520/28661/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/28661/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
-визнати дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання 8 серпня 2024р. ОСОБА_1 протиправними;
- визнати дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо насильницького утримання ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 8-9 серпня 2024р. (позбавлення волі) протиправними;
- визнати дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо насильницького примушування ОСОБА_1 , отримати направлення про проходження військово-лікарської комісії та проходити військово-лікарську комісію 8 серпня 2024р. та 9 серпня 2024р., протиправними;
- визнати дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо насильницького примушування ОСОБА_1 9 серпня 2024р, отримати повістку про зобов'язання з'явитися 23 серпня 2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року позовну заяву - повернуто позивачу на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 цього КАС України.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на заявлені позивачем вимоги і підстави, викладені на їх обґрунтування, предметом позову у цій справі у першій частині позовних вимог є дії суб'єкта владних повноважень щодо затримання позивача, які суд вважав такими, що стосуються оскарження дії суб'єкта владних повноважень щодо затримання позивача як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, з урахуванням чого вважав, що зазначені позовні вимоги належить розглядати за підсудністю місцевому загальному суду як адміністративному суду.
Окрім того, суд вважав, що кожна із заявлених позовних вимог має різний порядок та строки розгляду, як то перша позовна вимога підлягає розгляду в порядку та строки передбачені ст. 286 КАС України, а інші - в порядку ст. ст. 257-258 КАС України.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем в даній позовній заяві об'єднано декілька позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 18.10.2024, а справу направити до Харківського окружного адміністративного для продовження розгляду.
Апелянт зазначає, що службовцями Слобідського ТЦК було порушено його права, встановлені ст. 27,28,29 Конституції України, зокрема, ОСОБА_1 , незаконно було затримано, позбавлено волі, під психологічним і фізичним тиском було примушено підписати направлення для проходження військово- лікарської комісії, а потім протиправно під психологічним і фізичним тиском 09.08.2024р. було вручено повістку про прибуття до Слобідського ТЦК 23.08.2024.
Наголошує, що службовцями Слобідського ТЦК було скоєно у відношенні позивача, ОСОБА_1 протиправні дії, вчинено кримінальне правопорушення (злочин) передбачене ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі або викрадення людини та ст. 146-1 КК України - насильницьке зникнення.
Вказує, що в оскаржуваній ухвалі суду зазначається, що нібито затримання позивача службовцями ТЦК відбулось в зв'язку з адміністративним правопорушенням і тому цей позов мають розглядати місцеві суди, як адміністративні, але позивач не скоїв ні адміністративного ні кримінального правопорушення, на позивача не було складено протокол про адміністративне правопорушення та не було виписано постанову у справі про адміністративне правопорушення ні до його затримання ні після. Тому вважає, що висновки суду, щодо того, що дії які було вчинено по відношенню до позивача службовцями ТЦК у зв'язку з адміністративним правопорушенням є надуманими і безпідставними.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить переконання, що оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
Як це вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо насильницького затримання 8 серпня 2024 року, насильницького утримання (позбавлення волі) 8-9 серпня 2024 року; щодо насильницького примушування отримати направлення про проходження військово-лікарської комісії та проходити військово-лікарську комісію 8 серпня 2024 року та 9 серпня 2024 року; щодо насильницького примушування 9 серпня 2024р, отримати повістку про зобов'язання з'явитися 23 серпня 2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявлені позовні вимоги позивач аргументує незаконним його затриманням, приводом посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та утримуванням, а також насильницьким примушуванням отримати направлення про проходження військово-лікарської комісії, що, на думку позивача, свідчить про вчинення кримінальне правопорушення (злочин) передбаченого ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі або викрадення людини та ст. 146-1 КК України - насильницьке зникнення, з урахуванням чого, позивач звернувся за захистом своїх прав з адміністративним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Визначення поняття «адміністративна справа» наведено у пункті 1 частини першої статті 4 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пункт другий частини першої статті 4 КАС України містить положення, згідно з якими публічно-правовий спір - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Відповідно до частини першої статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас, згідно частини четвертої названої статті КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Аналогічне правило викладене в частині шостій статті 21 КАС України, згідно якої не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Роз'єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом адміністративним судом за таких обставин є неможливим.
Так, пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо ним порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву послався на статтю 260 КУпАП у якій зазначено, що випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З урахуванням чого вважав, що при розгляді вимоги позивача про визнання дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання 8 серпня 2024 року слід враховувати, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано статтею 286 КАС України.
Отже, вважав, що такі вимоги позову підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки щодо позивача не було складено протокол про адміністративне правопорушення і не було виписано постанову про адміністративне правопорушення, з урахуванням чого висновок суду першої інстанції про необхідність розгляду частини позовних вимог з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності місцевими загальними судам як адміністративним судам є помилковими.
Крім того, судом першої інстанції не проаналізовано позовні вимоги щодо визнання дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо насильницького утримання ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2 8-9 серпня 2024р. (позбавлення волі) протиправними; визнання дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо насильницького примушування ОСОБА_1 , отримати направлення про проходження військово-лікарської комісії та проходити військово-лікарську комісію 8 серпня 2024р. та 9 серпня 2024р., протиправними; визнання дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо насильницького примушування ОСОБА_1 9 серпня 2024р, отримати повістку про зобов'язання з'явитися 23 серпня 2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позов складається з викладення позивачем обставин, на його думку, незаконного затримання, насильницького утримання, насильницького примушування отримати направлення на проходження ВЛК та повістки службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , що, на думку позивача, містить склад злочину передбачений ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі або викрадення людини та ст. 146-1 КК України - насильницьке зникнення, як наслідок, не надав оцінку, чи підлягає зазначений позов розгляду в порядку адміністративного судочинства та дійшов передчасного висновку про те, що позивачем порушені правила об'єднання позовних вимог.
Як наслідок ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 320 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 241, 243, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 по справі № 520/28661/24 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження..
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло