23 січня 2025 р. Справа № 520/12494/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 (суддя Кухар М.Д.; м. Харків) по справі № 520/12494/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також - відповідач, ГУПФУ в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення 204850017160 від 12.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з причини невірного з 04.03.2024 призначення позивачу іншого виду пенсії за іншим законом, пенсії по інвалідності 2 групи з п'яти мінімальних заробітних плат згідно положень статті 59 ч. 3, статті 54, ст. 67 ч. 2 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без врахування положень частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-14, без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021, 2022, 2023 роки у розмірі 13559 грн. 41 коп.
- визнати протиправним і скасувати рішення 204850017160 від 25.04.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з причини невірного з 04.03.2024 року призначення позивачу іншого виду пенсії за іншим законом, пенсії по інвалідності 2 групи з п'яти мінімальних заробітних плат згідно положень статті 59 ч. 3, статті 54, ст. 67 ч. 2 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без врахування положень частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ, без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021, 2022, 2023 роки у розмірі 13559 грн. 41 коп., без врахування рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року № 2-р(ІІ)/2024, яким визнано неконституційними припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-УІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 04.03.2024 призначення, обчислення та виплату позивачу іншого виду пенсії за іншим законом, пенсії по інвалідності 2 групи з п'яти мінімальних заробітних плат згідно положень статті 59 ч. 3, статті 54, ст. 67 ч. 2 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням положень частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ із застосуванням усередненого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021, 2022, 2023 роки у розмірі 13559 грн. 41 коп. з моменту звернення з заявою від 04.03.2024 з урахуванням вже виплачених сум пенсії без обмеження її з 20.03.2024 року максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, згідно рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(ІІ)/2024.
- допустити негайне виконання рішення суду, відповідно статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дати набрання законної сили рішення суду.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 19 вересня 2024 року залишив без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 .
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що він має право на призначення з 04.03.2024 пенсії по інвалідності 2 групи (при 80% втрати працездатності) з п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до статей 59 ч. 3, ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з обов'язковим врахуванням положення частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ, із застосуванням усередненого показника (Зс) середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, тобто за 2021, 2022 та 2023 роки у розмірі 13559,41 грн при середньомісячному коефіцієнті (Кзс) у 2024 році - 2,90126 та при розмірі відшкодування фактичних збитків (Кв) у 80 відсотків.
Позивач вважає, що у спірному випадку має місце саме призначення іншого нового виду пенсії - пенсії по інвалідності, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІУ, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення іншого нового виду пенсії - пенсії по інвалідності відповідно до положень іншого Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказує, що суд першої інстанції не з'ясував, що предметом спору у цій справі є встановлення правомірності відмови пенсійного органу у застосуванні показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням позивачу нового виду пенсії відповідно до положень ст. 59 ч. 3, ст. 54 Закону № 796-XII з обов'язковим врахуванням положення ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІУ, із застосуванням усередненого показника (Зс) середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки та дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом ІІ групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
04.03.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням ГУПФУ в Харківській області № 204850017160 від 13.03.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 04.03.2024 у розмірі 13273,26 грн (а.с. 30).
Рішенням ГУПФУ в Харківській області № 204850017160 від 25.04.2024 проведено перерахунок пенсії позивачу, розмір якої за наслідками проведеного перерахунку склав 18600,59 грн (а.с. 44).
Не погоджуючись із розрахунком призначеної та перерахованої позивачу з 04.03.2024 пенсії по інвалідності, внаслідок неврахування відповідачем положень частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ та незастосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Залишаючи без задоволення вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що розмір пенсії позивача обчислено відповідачем на підставі документів наявних в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства, при цьому відповідачем не порушено механізм обчислення пенсії, передбачений Порядком №1210.
За висновком суду, застосовувати для визначення показника середньої заробітної для обчислення розміру пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» середню заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, немає підстав, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Як встановлено судом та визнається сторонами по справі у період з 05.02.2024 до 04.03.2024 позивач отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі по тексту - Закон № 796-XII).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 54 Закону № 796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 57 Закону № 796-XII, для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ встановлено, що при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту Порядок № 1210).
Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до п. 9 Порядку № 1210 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П= Зс х Кзс х Кв / 100%, де:
- П - розмір пенсії;
- Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663);
- Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії;
- Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою Кзс=Ск/К, де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках; К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою Кз=Зв/Зсм, де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),за період 1986-1990 років; Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.
У разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: Кзс=Зп(мін)х5/Зс1,
де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо на день призначення/ перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.
Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п'ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
У разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається:
для пенсій по інвалідності - як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи;
Під час визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата (дохід) за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року.
Зі змісту наведених правових норм випливає, що розмір призначеної відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності за бажанням особи може бути обчислений виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається за формулою встановленою Порядком № 1210 (П= Зс х Кзс х Кв / 100%) або з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, який визначається за формулою встановленою Порядком № 1210 (Кзс=Зп(мін)х5/Зс1).
При цьому, ані Законом №796-XII, на підставі якого ОСОБА_1 призначено пенсію з 04.03.2024, ані Порядком № 1210, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-XII, не передбачено обчислення пенсій по інвалідності з урахуванням положень частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-14 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, ОСОБА_1 призначено з 04.03.2024 пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII у розмірі відшкодування фактичних збитків за визначеною Порядком № 1210 формулою - П= Зс х Кзс х Кв / 100%, виходячи з трьох складових: середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки.... (Зс; 7994,47 грн), середньомісячного коефіцієнту заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс; 2.90126), розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках) (Кв; 80%).
Отже, основний розмір пенсії позивача обчислений відповідачем таким чином: 7994,47х 2.90126х 80%/100% = 18555, 23 грн (а.с. 44), що узгоджується з положеннями Порядку №1210.
За таких обставин, посилання позивача на необхідності застосування для визначення показника середньої заробітної для обчислення розміру пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 796-XII положень частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV, а саме: показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021, 2022, 2023 роки у розмірі 13559 грн 41 коп колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, адже Закон №796-XII не містить положень, що пенсія по інвалідності розраховується з урахуванням приписів ч. 2 статті 40 Закону № 1058-IV, водночас, передбачає проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124.
Також безпідставними є посилання позивача на особливості застосування ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV та висновки Верховного Суду, викладені у постановах, щодо застосування положень ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV, оскільки норми цієї статті Закону № 1058-ІV не поширюються на спірні правовідносини, з підстав наведених вище, та не були застосовані відповідачем при призначенні та перерахунку пенсії позивачу.
Колегія суддів зазначає, що приписи ч. 2 ст. 40 та ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV поширюються на осіб, пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV. Натомість у спірних правовідносинах позивач звернувся за призначенням пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII порядок призначення та механізм обчислення якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та залишення їх без задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 по справі № 520/12494/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова