24 січня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/211/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 листопада 2024 року в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити від проходження військової служби ОСОБА_1 .
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що після вчинення ІНФОРМАЦІЯ_2 дій, пов'язаних з призовом позивача на військову службу, представником позивача - адвокатом Хованцем А.І. було подано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням надати належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для мобілізації ОСОБА_1 , а також копію його особової справи. Проте ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав відповіді на адвокатський запит у строк, встановлений частиною другою статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також відповіді на адвокатський запит не було надано ІНФОРМАЦІЯ_2 і станом на день звернення позивача до суду з цим позовом. Наведені обставини, на думку позивача, є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з чим просить суд його поновити.
Надаючи оцінку доводам поданої позивачем заяви та перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строк, передбачений у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 колегія суддів зазначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Подібні висновки викладені і Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказано, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2024 року у справі №140/9165/23 вказав, що питання поновлення пропущених процесуальних строків вирішується судом в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Найпоширенішими підставами, за яких може бути поновлений пропущений строк звернення до суду, є, зокрема, форс-мажорні обставини або такі, що перебували поза контролем особи (аварії, катастрофи, природні явища) та інші об'єктивні причини, що не залежали від її волі (тяжка хвороба, неправомірні дії інших осіб тощо).
Враховуючи доводи, якими позивач обґрунтовує поважність причин строку звернення до суду, беручи до уваги наведені висновки Верховного Суду, зважаючи на дію воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та неодноразове в подальшому його продовження, з огляду на намагання позивача (його представника) самостійно отримати відомості та документи, на підставі яких ОСОБА_1 було призвано на військову службу, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Крім цього, суд враховує, що згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Отже, на переконання суду, позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду з цим позовом, а тому його заява про поновлення строку підлягає задоволенню.
Розглянувши позовну заяву, суд приходить до висновку, що вона подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; даний спір виник із публічно-правових відносин; спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; справа підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Підстави залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у даній справі.
Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин, а також враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за доцільне розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Крім цього, позивачем до матеріалів позову долучено клопотання про витребування доказів, в якому він просить суд витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 наказ начальника від 23 листопада 2024 року про призов ОСОБА_1 на військову службу до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а у військової частини НОМЕР_1 - мобілізаційне розпорядження від 23 листопада 2024 року про зарахування ОСОБА_1 на військову службу до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Подане клопотання обґрунтовано тим, що після призову позивача на військову службу його представником - адвокатом Хованцем А.І. було подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатський запит з проханням надати належним чином завірені копії документів, які стали підставою для мобілізації ОСОБА_1 , а також копію його особової справи. Проте станом на день подання до суду цього позову представник позивача не отримав відповіді на поданим ним адвокатський запит, що унеможливило подання копії оскаржуваного наказу до матеріалів позову.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої та частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої, третьої, шостої, восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
З огляду на доводи клопотання позивача про витребування доказів, з метою з'ясування всіх обставин у справі, які мають значення для правильного її вирішення, суд вважає за необхідне витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 листопада 2024 року про призов ОСОБА_1 на військову службу, у тому числі й належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких ОСОБА_1 було призвано на військову службу, а у військової частини НОМЕР_1 - належним чином засвідчену копію мобілізаційного розпорядження від 23 листопада 2024 року про зарахування ОСОБА_1 на військову службу, а також належним чином засвідчену копію наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та інших документів, що стосуються спірних відносин.
Отже, заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до частини шостої та восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 80, 121, 122, 171, 248, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
3. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
4. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
5. Справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.
6. Призначити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 25 лютого 2025 року о 09 год. 30 хв. Справа розглядатиметься суддею Лелюком О.П. одноособово. Засідання відбудеться у приміщенні Чернівецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернівці, вул. Садова, 1-І.
7. У разі заперечення проти позову встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позовну заяву, які повинні відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Копії відзивів та доданих до них документів повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзивів до суду. У разі ненадання відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
8. У разі подання відповідачами відзивів на позовну заяву, встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзивів на позовну заяву для подання відповіді на відзиві, які повинні відповідати вимогам, встановленим частиною другою-четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзиви для подання заперечень, які повинні відповідати вимогам, встановленим частиною другою-четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. Клопотання позивача про витребування доказів задовольнити.
11. Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- належним чином засвідчену копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 листопада 2024 року про призов ОСОБА_1 на військову службу;
- належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких ОСОБА_1 було призвано на військову службу.
12. Витребувати у військової частини НОМЕР_1 :
- належним чином засвідчену копію мобілізаційного розпорядження від 23 листопада 2024 року про зарахування ОСОБА_1 на військову службу;
- належним чином засвідчену копію наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 :
- належним чином засвідчені копії інших документів, які стосуються спірних відносин.
13. Для подання до суду витребуваних доказів встановити відповідачам строк, встановлений для подання відзивів на позовну заяву.
14. Роз'яснити ІНФОРМАЦІЯ_1 та військовій частині НОМЕР_1 , що неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин є підставою для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.
15. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк