Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання відкриття провадження в адміністративній справі в частині вимог,
повернення позову в частині вимог
24 січня 2025 р. справа №520/35537/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 16.10.2024 р. індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796,
встановив:
Позов надійшов до суду 26.12.2024р., і ухвалою суду від 30.12.2024р. був залишений без руху у зв'язку з недоліками в оформленні у вигляді відсутності доказів повної сплати судового збору.
Причиною для прийняття такої ухвали послугувало те, що у межах одного позову заявник об"єднав одночасно декілька самостійних та окремих основних вимог немайнового характеру, а саме: 1) стосовно виплати індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; 2) стосовно виплати індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
31.12.2024р. представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків, де наполягав на тому, що правильно звернувся до суду з єдиною позовною вимогою, оскільки заявлені у позовній заяві вимоги не є окремими, а основною та похідною, а тому судовий збір має бути сплачений у розрахунку за одну вимогу немайнового характеру. З посиланням на постанови Верховного Суду зазначив, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Кількість справ, що були передані у провадження протягом 16.12.2024р.-31.12.2024р., з урахуванням часу, мінімально необхідного для вирішення питання з приводу прийняття позову до розгляду та остаточного документального оформлення результатів відповідного процесуального рішення, одночасно створює загрозу (виключно у контексті дотримання строку на прийняття процесуального рішення) порушення прав та інтересів як позивачів у тих справах, що вже знаходяться на стадії розгляду по суті, так і позивачів у справах, переданих для вирішення питання про відкриття провадження. При цьому, підстави для віддання абсолютного пріоритету дотриманню строку вирішення питання про прийняття позову до розгляду процесуальним законом не передбачені. Водночас із цим, процесуальним законом не передбачені і підстави для віддання абсолютного пріоритету дотриманню строку вирішення позову по суті. Указані ризики не можуть бути усунуті з огляду на фізичні можливості людини. Тому питання про відкриття провадження у справі вимушено вирішується поза межами строку згідно з ч.8 ст.171 КАС України.
Вирішуючи питання про належність оформлення позову та усунення недоліків в оформленні позову, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Оцінюючи аргументи сторони позивача, суд такі не приймає до уваги та зазначає, що в ухвалі від 30.12.2024р. акцентовано увагу останнього, що при зверненні до суду із адміністративним позовом фактично заявлено дві вимоги, а тому судовий збір має бути сплачено відповідно до кількості заявлених вимог.
Ключовим питанням у даному випадку є критерій кваліфікації немайнової вимоги у якості окремої та самостійної.
Суд відмічає, що у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 520/10578/19, 05 лютого 2021 року у справі № 400/2863/19, від 02 грудня 2021 року у справі № 280/5145/19, від 08 лютого 2022 року у справі № 400/6051/21 Верховний Суд сформулював висновок про те, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону № 3674-VI, частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Отже, вимога про визнання неправомірним (протиправним) конкретного управлінського волевиявлення суб"єкта владних повноважень є окремою самостійною основною вимогою позову, а вимога про спонукання суб"єкта владних повноважень до належної реалізації управлінської функції у зв"язку із вчиненням неправомірного волевиявлення є похідною вимогою.
Відтак, критерієм для кваліфікації немайнової вимоги у якості самостійної є управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень, котре не було вчинено чи було вчинено неправильно.
У даному випадку позивач просить визнати протиправними дії суб"єкта владних повноважень щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески за два різні періоди, а саме: з 01.03.2023 та з 01.03.2024, що в контексті заявлених вимог не є і не може бути однією позовною вимогою.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 23.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Отже, у дійсності заявник вважає неправомірним невчинення суб"єктом владних повноважень управлінського волевиявлення у порядку п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 23.02.2023 року з приводу збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки на коефіцієнт - "1,197".
Дане управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень є окремим актом правозастосування і може полягати як у дії, так і у бездіяльності.
Також у дійсності заявник вважає неправомірним невчинення суб"єктом владних повноважень управлінського волевиявлення п.1 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року з приводу збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки на коефіцієнт - "1,0796".
Дане управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень є окремим актом правозастосування і може полягати як у дії, так і у бездіяльності.
Суд вважає, що незалежно від текстуального викладення вимоги позову не можуть бути кваліфіковані у якості однієї немайнової вимоги незгода особи з окремими управлінськими волевиявленнями суб"єкта владних повноважень (як у формі дії, так і у формі бездіяльності), котрі підлягають вчиненню на підставі різних актів права (у даному випадку - п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 23.02.2023 року та п.1 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року).
Суд зазначає, що коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі - "1,197" та - "1,0796" визначені різними нормативно-правовими актами, які, в свою чергу підлягають застосуванню в різні проміжки часу, що в свою чергу свідчить про різні правовідносини, які виникають після перерахунку пенсії позивача на підставі вказаних нормативно-правових актів.
Отже в даному випадку позовні вимоги щодо застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 не є похідними, а отже судовий збір підлягає сплаті за кожну дану позовну вимогу.
Відтак, кожне із згаданих управлінських волевиявлень суб»єкта владних повноважень є окремим предметом судового контролю згідно з ч.2 ст.2 КАС України, не пов»язане із іншими жодними чинниками чи факторами.
Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач об'єднав у сукупності 2 вимоги до ГУ ПФУ в Харківській області, які стосуються окремих волевиявлень суб'єкта владних повноважень стосовно здійснення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Суд вважає, що об'єднання позивачем у позові декількох вимог немайнового характеру, не є основними та похідними, не може призводити до штучного зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви, а порядок розрахунку судового збору у випадку заявлення декількох вимог однозначно визначає частина третя статті 6 Закону № 3674-VI.
Відповідно, позивач, звертаючись до суду з цим позовом, не міг не розуміти, що розмір судового збору визначається відповідно до вимог Закону № 3674-VI і сплачується за кожну заявлену ним вимогу немайнового характеру.
Перелічені управлінські волевиявлення утворюють окремий склад самостійних спорів і вимоги про визнання протиправними таких дій суб"єкта владних повноважень підлягають оплаті судовим збором за кожну окрему та самостійну вимогу незалежно від текстуального викладення заявником цих вимог в одному реченні.
Указані міркування спростовують доводи заявника про належну оплату судового збору як за одну єдину вимогу немайнового характеру.
Відтак, оскільки позивач не усунув недоліки оформлення позову в частині повноти оплати судового збору, то позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Разом із тим, зважаючи, що заявник оплатив судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, суд у даному конкретному випадку знаходить за справедливе прийняти позов до провадження в частині тих вимог, відносно яких наразі не виявлено факту неналежного оформлення позову за ч.3 ст.161 КАС України в частині повноти оплати судового збору.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 118, 121-123, 160, 161, 169, 171, 173, 175, 241-243, 248, 256, 257, 263, 295 КАС України, суддя
ухвалив:
1.Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2024р. у справі №520/35537/24 - визнати невиконаними.
2.Позов в частині заявлених вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 16.10.2024 р. індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 - повернути. Роз"яснити, що повернення позову в частині вимог не перешкоджає повторному зверненню до суду у встановленому законом порядку.
3.Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі в частині вимог про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 16.10.2024 р. індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
4.Здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку ст.263 КАС України.
5.Зобов'язати відповідача подати до суду: 1) відзив на позов, де чітко та однозначно зазначити про те, які з викладених у позові обставин визнаються, а які заперечуються; 2) усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, але не виключно документи про знаходження заявника на обліку в установі відповідача та в інших установах ПФУ із зазначенням календарних дат взяття на обік та зняття з обліку; копії матеріалів пенсійної справи в частині, необхідній для з'ясування обставин спору; документи про призначення заявнику пенсії в аспекті відсоткового значення розміру пенсії відносно грошового забезпечення; документи про перерахунок пенсії заявника з 01.04.2019р., 01.12.2019р., 01.02.2020р., 01.02.2021р., 01.07.2021 р., 01.02.2022р., 01.03.2022р., 01.02.2023р., 01.03.2023р., 01.02.2024р., 01.03.2024р. - у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали.
6.Роз'яснити наявність процесуальних прав і обов'язків, передбачених ст.44, 45, 47, 60, 131 КАС України та неприпустимість як зловживання процесуальними правами, так і недобросовісного виконання процесуальних обов'язків.
7.Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду в частині повернення частини вимог позову; у решті ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко