Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 січня 2025 р. № 520/29091/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області №3729/20-40-24-03-06 від 06.08.2024 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області (Код ЄДРПОУ 43983495, вулиця Григорія Сковороди, 46, Харків, Харківська область, 61000) поновити статус платника єдиного податку Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2024 року.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області №3729/20-40-24-03-06 від 06.08.2024 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 є протиправним та таким, що порушує права позивача.
Ухвалою суду від 28.10.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Спірідонова М.О., у щорічній відпустці.
Представником відповідача 12.11.2024 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуване позивачем рішення Головного управління ДПС у Харківській області №3729/20-40-24-03-06 від 06.08.2024 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , є фізичною особою-підприємцем, зареєстрована Департаментом реєстрації Харківської міської ради від 11.05.2021, номер запису: 203021115236.
Основний вид діяльності 10.71 - виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів i тістечок нетривалого зберігання.
Згідно з даними ІКС «Податковий блок», ФО-П ОСОБА_1 взято на облік у ГУ ДПС у Харківській області 11.05.2021 та включено до Реєстру платників єдиного податку з 01.06.2021 (ІІ група 20%).
06.04.2024 року позивачем в електронному кабінеті було створено та подано на реєстрацію податкову декларацію, реєстраційним №9385784029, платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2023 рік, згідно якої обсяг доходу позивача за 2023 склав 5716295,00 грн.
В позовній заяві позивачем зазначено, що оскільки під час формування загального доходу за 2023 рік позивачем не було взято розміри коштів, які були повернуті контрагентам, відбулося перевищення за 2023 рік у розмірі 128495,00 грн.
Суд зазначає, що повернення позивачем контрагентам вказаної суми підтверджується чеками, відповідно до яких здійснено повернення грошовоих коштів та заявами і розписками про їх повернення, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на зазначене позивачем 06.04.2024 року було створено та відправлено ще одну податкову декларацію реєстраційний №9385784086, в якій зазначена відкорегована загальна сума доходу за 2023 рік у розмірі 5487295,00 грн., однак вказана декларація не була врахована, що не заперечується відповідачем по справі.
Також судом встановлено, що відповідачем на підставі пп. 75.1.1 ст. 75, ст. 76, п.86.2 ст. 86, п.299.11 ст. 299 ПКУ проведено камеральну перевірку платника єдиного податку з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування за період з 01.01.2022 по 15.12.2023, за результатами якої складено акт перевірки від 01.07.2024 №264/20-40-24-03-06/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено порушення умов перебування ФО-П ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування в частині порушення вимог абз. 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст.298 та абз.3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ, а саме, не здійснення платником податку переходу на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платником єдиного податку першої і другої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
В Акті перевірки від 01.07.2024 №264/20-40-24-03-06/ НОМЕР_1 зазначено, що відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299, п. 299.11 ст. 299 ПКУ реєстрація платника єдиного податку ФО-П ОСОБА_1 підлягає анулюванню шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу з 01 січня 2024 року.
06.08.2024 року відповідачем винесено Рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця № 3729/20-40-24-03-06.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за захистом своїх прав до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За нормами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Як вбачається з Акта про результати документальної (камеральної) перевірки платника єдиного податку з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування №264/20-40-24-03-06/3452615640 від 01.07.2024 та Рішення Про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи підприємця ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) №3729/20-40-24-03-06 від 06.08.2024, щодо позивача було проведене саме камеральну перевірку.
Так, положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у вйпадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Суд зазначає, що перелік питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки визначений положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України є виключним.
Водночас, як вбачається з Акта про результати документальної (камеральної) перевірки платника єдиного податку з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування №264/20-40-24-03-06/3452615640 від 01.07.2024 та Рішення Про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи підприємця №3729/20-40-24-03-06 від 06.08.2024, предметом камеральної перевірки було питання щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування при цьому, при цьому аналізуючи зміст вищевказаного акта, камеральною перевіркою здійснювалась перевірка податкової декларації.
Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 ПК України).
Пунктом 76.3 ст. 76 ПК України, визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2 ст.86 ПК України).
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що так як предметом камеральної перевірки була податкова декларація ФОП ОСОБА_1 та камеральна перевірка мала бути проведене протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання (до 01.05.2024), а саме до 31.05.2024, однак в даному випадку камеральна перевірка була проведене лише 01.07.2024, що свідчить про порушення строків проведення камеральної перевірки щодо платника податків.
Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа- підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст.299 ПК України, відповідно до п.299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п.299.2 ст.299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Абзацом 1 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Відповідно до пп.3 п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Приписами п.299.11 ст.299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Суд зазначає, що Актом про результати документальної (камеральної) перевірки платника єдиного податку з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування №264/20-40-24-03-06/3452615640 від 01.07.2024 та Рішення Про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи підприємця ФОП ОСОБА_1 №3729/20-40-24-03-06 від 06.08.2024, підтверджується, що рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи щодо позивача було прийнято на підставі акту камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку другої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, в ході якої використано інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
В той же час слід зауважити, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, як то в даному випадку щодо правомірності перебування платника на спрощеній системі оподаткування, чи то витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.
Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.
Суд зазначає, що відповідно до Акта про результати документальної (камеральної) перевірки платника єдиного податку з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування №264/20-40-24-03-06/3452615640 від 01.07.2024 контролюючим органом проводилась виключно камеральна перевірка податкової декларації ФОП ОСОБА_1 , під час якої, згідно з положеннями ст. 75 ПК України надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку першої-третьої груп на спрощеній системі.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що перевірку проведено з підстав, не передбачених ст.75 ПК України, а саме, щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування.
Таким чином, оскільки у відношенні позивача контролюючим органом не проведено документальної планової або позапланової перевірки платника податків, рішення №3729/20- 40-24-03-06 від 06.08.2024 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку прийнято на підставі акту камеральної перевірки, тобто без дотримання процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, контролюючим органом при прийнятті рішення щодо позивача про анулювання реєстрації платника єдиного податку було порушено норми діючого законодавства.
Крім того суд зазначає, що відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України унормовано, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податкупершої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленогопідпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійсненнявидів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявностіподаткового боргуу розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третімпункту 59.1 статті 59 цього Кодексу,на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2пункту 291.4 статті 291 цього Кодексувідповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;
10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених під час такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
Як вже було встановлено судом вище, актом перевірки від 01.07.2024 №264/20-40-24-03-06/ НОМЕР_1 встановлено контролюючим органом перевищення позивачем протягом календарного року встановленого обсягу доходу.
При цьому суд наголошує, що позивачем 06.04.2024 року було створено та відправлено на реєстрацію податкову декларацію реєстраційний №9385784086, в якій зазначена відкорегована загальна сума доходу за 2023 рік у розмірі 5487295,00 грн., яка як вже було встановлено судом вище не була врахована контролюючим органом під час проведення перевірки, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про перевищення позивачем протягом календарного року встановленого обсягу доходу є таким. що не відповідає дійсності.
Оскільки під час камеральної перевірки контролюючим органом не бралась до уваги остання податкова декларація за 2023 рік, враховуючи, що дані які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення є недостовірними та спростовуються матеріалами позову, зважаючи, що під час проведення камеральної перевірки контролюючим органом були допущені порушення порядку проведення камеральної перевірки, зокрема, строків проведення камеральної перевірки податкової декларації, а питання проведення камеральної перевірки щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування не відноситься до питань камеральної перевірки визначених ст. 75 ПК України, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області №3729/20-40-24-03-06 від 06.08.2024 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є незаконним та підлягає скасуванню, а отже задля належного захисту прав позивача відповідача слід зобов'язати поновити статус платника єдиного податку Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2024 року.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області №3729/20-40-24-03-06 від 06.08.2024 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити статус платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.