Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 січня 2025 р. №520/31050/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнати протиправною та скасувати Рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлену протоколом № 41 від 24.10.2024 року, яким ОСОБА_1 , відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_4 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Рішенням Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлену протоколом № 41 від 24.10.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вважає вказане рішення протиправним та таким, що прийнято без врахування того, що мати його дружини ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї группи та відповідно Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 01.08.2024 року, складеним комісією Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, ОСОБА_1 проживає в одній квартирі з матір'ю дружини (перша ступень споріднення) і єдиний хто фактично здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 року по справі відкрито спрощене провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, в якій просив оформити йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації вказавши, що є особою, яка на підставі абзацу 13 та 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
До вказаної заяви були долучені копії підтверджуючих документів, а саме: копія Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 від 04.11.2005 року; копія Свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 25.09.2015 року; копія Свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 26.07.2024 року; копія паспорту ОСОБА_2 ; копія Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія 12 ААВ № 342238 від 26.06.2023 року; копія Висновку № 375 від 23.07.2024 року; копія Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 01.08.2024 року; копія Витягу від 17.06.2024 року; копія довідки ВПО.
Згідно з повторним Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану в м. Харкову Східного регіонального управління Міністерства юстиції 26 липня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є матір'ю ОСОБА_3 , дружини позивача.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія 12 ААВ № 342238 від 26.06.2023 року є інвалідом 2-ї группи з 20.06.2023 року, причина інвалідності «загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату».
Відповідно Висновку про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на не професійній основі № 375 від 23.07.2024 року наданого КНП Роганської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги № 4 Харківського району» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 потребують надання соціальної послуги з догляду на не професійній основі безстроково.
Згідно Висновку № 375 від 23.07.2024 року лікарсько-консультативної комісії КНП Роганської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги № 4 Харківського району» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за станом здоров'я може здійснювати постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 .
Відповідно Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 01.08.2024 року, складеним комісією Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, ОСОБА_1 проживає в одній квартирі з матір'ю дружини (перша ступень споріднення) і єдиний хто фактично здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 .
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 . Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлену протоколом № 41 від 24.10.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Причини відмови «Відсутні підстави щодо неможливості здійснення догляду за матір'ю дружини заявника».
Не погоджуючись із рішенням Комісії та повідомленням, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по цей час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до норм абз. 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
В свою чергу нормами статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Так, зокрема, відповідно до ч.ч.3, 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Так, відповідно до статті 23 Закону України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'визначені категорії військовозобов'язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, у редакції до 18.05.2024 року, Закону України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'згідно абзацу 11 ч. 1 ст. 23, не підлягали призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
18.05.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яким, зокрема, були внесені зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII.
Так, відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
- які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Також, Кабінетом Міністрів України постановою №560 від 16.05.2024 року (набрала чинності 18.05.2024 року), затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до п. 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Так, постановою Кабміну від 16.08.2024 року № 930, Порядок № 560 доповнили новим пунктом 58-1 такого змісту:
військовозобов'язані, які відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за умови наявності кількох військовозобов'язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Згідно п. 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Формою, визначеною додатком 4, є саме Повідомлення. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, предметом позову у даній справі є відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку із відсутності підстав щодо неможливості здійснення догляду за матір'ю дружини заявника.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , дружини позивача, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та шлюб. (а.с. 33-34).
ОСОБА_2 має встановлену 2 групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААВ № 342238 від 26.06.2023 року. (а.с. 17).
Крім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є особою яка потребуює надання соціальної послуги з догляду на не професійній основі безстроково, що підтверджується висновком про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на не професійній основі № 375 від 23.07.2024 року наданого КНП Роганської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги № 4 Харківського району» (а.с. 18).
Редакція постанови №560 від 16.05.2024 року (в редакції на момент подачі заяви), якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на момент звернення позивача із заявою про надання відстрочки передбачала необхідність подачі для особи, яка зайнята доглядом, - документів, що підтверджують родинні зв'язки, та один із документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та які зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, здійснювати догляд за ними: інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), в якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд.(Додаток 5 Порядку №560).
Так, на підтвердження відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, позивачем було надано витяг з реєстру територіальної громади, з якого вбачається, що зареєстроване місце проживання дружини позивача є, АДРЕСА_5 (а.с. 31).
В позовні заяві вказано, що намірів повернутись до м. Харкова ОСОБА_3 не має, у зв'язку з активними бойовими діями в Харківській області.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до положень частин 1,3 статті 172 Сімейного кодексу України (далі СК України), дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Згідно положень ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
З системного аналізу зазначених положень СК України суд доходить висновку, що піклування про батьків є першочерговим обов'язком їх дітей.
Суд вважає, що факт реєстрації місця проживання ОСОБА_4 в Чернігівській області, беззаперечно не свідчить, що така особа не може здійснювати догляд за хворою матір'ю, оскільки її обов'язок забезпечити догляд за нею самостійно, або ж на професійній основі та не залежить від місця проживання.
Крім того, факт реєстрації місця проживання не є беззаперечним доказом того, що дружина позивача фактично знаходиться за зареєстрованою адресою.
Суд зауважує, що іншої інформації, окрім місця проживання, яка б свідчила про неможливість доньки забезпечити догляд за матір'ю, матеріали справи не містять.
Також суд зазначає, що наявний у матеріалах справи висновок № 375 від 23.07.2024 року наданого КНП Роганської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги № 4 Харківського району» (а.с. 18) свідчить про те, що ОСОБА_2 , є особою яка потребуює надання соціальної послуги з догляду на не професійній основі безстроково. Разом з тим, вказаний висновок не підтверджує того, що матір дружини позивача потребує постійного догляду, а сам позивач є тією особою, що здійснює такий постійний догляд.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є єдиною особою, хто може здійснювати догляд за матір'ю дружини, а отже підстави для надання відстрочки згідно пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відсутні.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бідонько А.В.