ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21707/24
провадження № 2/753/3799/25
22 січня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Овчаренко К.А.,
представника позивача - адвоката Барицького П.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_10 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
ОСОБА_2 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення на її користь аліментів на дитину, яка продовжує навчання, а саме - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування позову зазначила, що перебувала з відповідачем у шлюбі з 05.08.2005 по 13.02.2012. Від шлюбу у сторін по справі народилась донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу відповідач не надавав матеріальної підтримки своїй доньці, в результаті чого, рішенням Дарницького районного суду міста Києві від 13 лютого 2012 року по справі № 02/2-3355/2012 було зобов?язано відповідача сплачувати аліменти на утримання дочки - ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 09 грудня 2011 року й до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Починаючи із жовтня 2024 року, відповідач перестав сплачувати аліменти, а 21.10.2024 року, ОСОБА_4 виповнилось вісімнадцять років і відповідно рішення Дарницького районного суду міста Києві від 13 лютого 2012 року по справі № 02/2-3355/2012 втратило дію.
Наразі, донька є здобувачкою першого курсу денної форми здобуття освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Право» спеціальності 081 Право Навчально - наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Тривалість навчання з 01 вересня 2024 року до 30 червня 2028 року, що підтверджується: довідкою № 042/2190 від 17 жовтня 2024 року; договором № 3665/1IП про надання платної освітньої послуги (навчання) для підготовки фахівців Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 13.08.2024 року; квитанцією про здійснення платіжної операції від 22.08.2024 року, відповідно до якої позивачка здійснила оплату за навчання дочки за перше півріччя у розмірі 33 300 (тридцять три тисячі триста) грн. 00 коп.
Оскільки ОСОБА_4 повністю матеріально забезпечує матір, батько сплачував аліменти до жовтня 2024 року, проте з настанням повноліття аліментні виплати припинилися. Відповідач має постійний дохід, його стан здоров?я дозволяє працювати, тому вважає, що він може сплачувати на користь дитини аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів щомісячно з моменту подання позову і до закінчення навчання.
Враховуючи денну форму навчання ОСОБА_4 у навчальному закладі, відсутність у неї джерела доходів, а також враховуючи що позивачка немає великих доходів, що підтверджується довідкою про доходи № 58 від 22.10.2024 року, відповідно до якої сукупний дохід позивачки за останні шість місяців склав 69 239 (шістдесят дев?ять тисяч двісті тридцять дев?ять) грн. 03 коп. без врахування податків, можна прийти до висновків про те, що дитина потребує матеріальної допомоги також і від батька, у зв?язку з навчанням.
У відзиві Відповідач позов не визнав повністю, звертає увагу Суду, що у Відповідача змінився матеріальний та сімейний стан, оскільки: 07 лютого 2014 року Відповідач зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від даного шлюбу у подружжя народилась донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом?янського районного управління юстиції у м. Києві було зроблено відповідний актовий запис № 2265, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Також, звертає увагу Суду, що на утриманні Відповідача перебуває матір його дружини - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є інвалідом III групи довічно, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 488903.
Враховуючи вищевикладене, Відповідач не має додаткової можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, оскільки на його утриманні перебуває малолітня дитина, дружина та теща.
По-друге, зазначає щодо існування потреби дитини у матеріальній допомозі. Звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів за період навчання, обов?язком Позивача є доведення необхідності надання допомоги на період навчання, розмір необхідної допомоги, а також що особа планує стягувати такі грошові кошти саме на витрати пов?язані з навчанням, оскільки батьки звільненні від обов?язку брати участь у додаткових витратах на дочку, що не пов?язані з її навчанням. Після розірвання шлюбу Відповідач сумлінно та вчасно сплачував аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини його заробітку, щомісячно, починаючи з 09 грудня 2011 року й до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазвичай частка 1/3 щодо розміру аліментів, стягується на утримання двох дітей.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тільки тим фактом, що донька навчається на денній формі навчання, що є неналежним доказуванням у необхідності сплати аліментів для повнолітньої дитини на період навчання, до досягнення нею 23 років. З усього вищезазначеного Позивачем було надано тільки довідку про навчання, що не висвітлює в повному обсязі існування потреби у зв?язку з навчанням у матеріальній допомозі. 3 чого варто зробити висновок, що дана допомога не потрібна донці - ОСОБА_9 .
По-третє, зазначає, що для підтвердження факту навчання дитини необхідно надати до суду довідку з місця навчання. Відповідно до довідки № 042/2190 від 17 жовтня 2024 року, донька Відповідача - ОСОБА_5 , дійсно є здобувачкою першого курсу денної форми навчання. Також зазначено, що довідка видана для подання за місцем вимоги. Оскільки, в довідці не вказано що вона видана для пред?явлення до суду, це може стати підставою для відмови в задоволені позову.
У відповіді на відзив позивач зазначила наступне.
У відзиві на позов відповідач посилається на те, що в нього змінився матеріальний та сімейний стан в результаті реєстрації шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_5 , народження доньки ОСОБА_7 та перебуванням на його утриманні матері його дружини ОСОБА_8 . Вважає, що суд повинен критично віднестись до цих доводів оскільки вони не є підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідач не надав належних та допустимих доказів своїх доходів, а відтак суд позбавлений можливості надати оцінку майнового стану відповідача. Само по собі народження іншої дитини не може слугувати підставою для відмови у виплаті аліментів.
Також відповідач не зазначає свого місця роботи, посади та рівня заробітної плати. А відтак, враховуючи зазначене, доводи відповідача є необґрунтованими і не підтверджуються відповідними доказами.
Стосовно перебування на його утриманні матері його дружини ОСОБА_8 , Відповідач на надає жодних доказів для того щоб оцінити який розмір витрат він несе на утримання своєї тещі. Разом із цим, утримання ОСОБА_8 не є підставою для несплати аліментів, оскільки Закон не передбачає утримання осіб які не є першого рівня споріднення підставою яку суд повинен враховувати вирішуючи питання щодо розміру аліментів. Так законодавець зобов?язує суд враховувати стан здоров?я та матеріальне становище дитини; стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України). Як вбачається із зазначеної норми, такої підстави для звільнення від сплати аліментів, як утримання осіб які не є дітьми, дружиною або батьками немає.
Одночасно відповідач зазначає, що на його утриманні перебуває ще й дружина, однак жодної згадки про це не міститься в тексті відзиву. Відповідач не надає доказів того, що його дружина перебуває на його утриманні та не зазначає з яких підстав остання не працює. Що також повинно критично сприйматися судом.
Також відповідач є своєму відзиві посилається на те, що він сумлінно сплачував аліменти у розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно, починаючи з 09 грудня 2011 року.
Однак це не відповідає дійсності. Аліменти, які сплачувались відповідачем відраховувались в примусовому порядку державним виконавцем шляхом відрахувань з його заробітної плати. А тому не можна враховувати це сумлінною та вчасною сплатою аліментів, як про це зазначає відповідач у своєму відзиві. Жодних додаткових витрат на утримання дитини він не ніс і не приймав участі у житті та вихованні доньки. Відповідач не надав жодного доказу в підтвердження добровільної сплати аліментів.
У запереченнях Відповідач зазначив, що він не має додаткової можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, оскільки на його утриманні перебуває малолітня дитина, дружина та теща. Позивач у відповіді на відзив не доказав існування потреби у зв?язку у матеріальній допомозі. Довідка з місця навчання не є належним доказування потреби у допомозі повнолітньої доньки. Тому, звертаючись до суду, з Позовною Заявою про стягнення аліментів на період навчання або ж вже з Відповіддю на Відзив, Позивачу необхідно було надати всі наявні докази, що підтверджують необхідність отримання такого утримання, наприклад це могло б бути: докази, що підтверджують вартість проживання в гуртожитку чи договір оренди іншого житла, іскальні чеки про покупки книжок чи відповідної канцелярії для навчання, фіскальні чеки про витрати на проїзд, тощо.
З усього вищезазначеного Позивачем було надано тільки довідку про навчання, що н висвітлює в повному обсязі існування потреби у зв?язку з навчанням у матеріальній допомозі. Враховуючи те, що Відповідач отримує мінімальний дохід, на його утриманні перебувають малолітня дитина та дружина, додатково він допомагає тещі, яка є інвалідом III групи Відповідач не має матеріальної змоги допомагати своїй повнолітній доньці.
В судовому засіданні представник Позивача позов підтримав повністю, просив долучити до справи квитанцію від 08.01.2025 про сплату позивчкою 33 300,00 грн за навчання дочки. Оскільки зазначеного доказу не існувало станом на дату подання позивачем позову і відповіді на відзив, просив прийняти цей доказ.
Відповідач не заперечував проти прийняття цього доказу.
Суд, ухвалою, занесеною до протокола, прийняв доказ до справи.
В судовому засіданні Відповідач визнав позов частково. Пояснив, що він має можливість сплачувати щомісяця аліменти на дочку до закінчення нею навчання, до досягнення 23 років, у розмірі 1/8 частини від його доходів. Просив урахувати наявність у нього утриманців - малолітньої дитини, дружини та тещі. Пояснив, що працює на СТО, його середньомісячна заробітна плата складає приблизно 12 000,00 -15 000,00 тисяч гривень, однак письмових доказів суду не надав.
Представник відповідача в судовому засіданні просив урахувати, що відповідач має на утриманні одну неповнолітню дитину, дружину і тещу, яка є інвалідом 3-ї групи.
Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов?язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов?язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов?язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до роз?яснень, викладених у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов?язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв?язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У своїй постанові від 29 січня 2018 року по справі N?622/373/16-ц Верховний Суд роз?яснив, що, на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов?язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які
продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов?язку сплати аліментів, обов?язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до вищевказаних правових норм, виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв?язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов?язано з обов?язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.
Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами наступні обставини.
Сторони перебували у шлюбі, від шлюбу у сторін по справі народилась донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу відповідач не надавав матеріальної підтримки своїй доньці, в результаті чого, рішенням Дарницького районного суду міста Києві від 13 лютого 2012 року по справі № 02/2-3355/2012 було зобов?язано відповідача сплачувати аліменти на утримання дочки - ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 09 грудня 2011 року й до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Починаючи із жовтня 2024 року, відповідач перестав сплачувати аліменти, оскільки 21.10.2024 ОСОБА_4 виповнилось вісімнадцять років і, відповідно рішення Дарницького районного суду міста Києві від 13 лютого 2012 року по справі № 02/2-3355/2012 втратило дію.
ОСОБА_5 є здобувачкою першого курсу денної форми здобуття освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Право» спеціальності 081 Право Навчально - наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (а.с. 17).
Тривалість навчання з 01 вересня 2024 року до 30 червня 2028 року, що підтверджується: довідкою № 042/2190 від 17 жовтня 2024 року; договором № 3665/1IП про надання платної освітньої послуги (навчання) для підготовки фахівців Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 13.08.2024 року; квитанцією про здійснення платіжної операції від 22.08.2024 року, відповідно до якої позивачка здійснила оплату за навчання дочки за перше півріччя у розмірі 33 300 (тридцять три тисячі триста) грн. 00 коп. ( а.с. 17-22, 64).
Згідно з договором № 3665/1IП про надання платної освітньої послуги (навчання) для підготовки фахівців Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 13.08.2024 року - вартість оплати одного року навчання складає 66 600,00 грн (а.с. 19).
Згідно з наданими квитанціями щодо оплати за навчання платником у них зазначена позивачка.
Отже, зазначеними доказами підтверджено потребу повнолітньої дитини, яка продовжує навчання на денній формі, не має змоги працювати самостійно, у матеріальній допомозі від обох батьків.
Враховуючи, що Позивачка, яка працює в КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" на посаді: Фахівець із зв?язків з громадськістю, і має середньомісячну заробітну плату (після відрахування податків і зборів) 9 289,00 грн, утримує дитину самостійно, на думку Суду, враховуючи пояснення Відповідача щодо розміру його доходу, Відповідач має матеріальну можливість і зобов'язаний нести також витрати на утримання своєї повнолітньої доньки, до закінчення нею навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Статтею 182 передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1. Стан здоров?я та матеріальне становище дитини; 2. Стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів; 3. Наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд враховує, що у Відповідача змінився сімейний стан, оскільки: 07 лютого 2014 року Відповідач зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від даного шлюбу у подружжя народилась донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом?янського районного управління юстиції у м. Києві було зроблено відповідний актовий запис № 2265, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Доказів зміни матеріального стану Відповідач Суду не надав. Тому суд не має можливості їх оцінити.
Суд відхиляє доводи, що на утриманні Відповідача перебуває його дружина, оскільки вона є працездатною, та матір його дружини - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є інвалідом III групи довічно, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 488903, оскільки її утримання не є за законом обов'язком Віповідача.
При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, та враховує, що ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні, навчається у навчальному закладі на денній формі навчання, не працює. Тому відповідно до вимог сімейного законодавства повнолітня дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку батьків. Також суд враховує, що на утриманні відповідача є одна неповнолітня дитина, він є особою працездатного віку, працюючим, за його поясненнями, наданими в засіданні, його середній заробіток складає приблизно 12-15 тисяч грн щомісяця, тому він спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/5 частини заробітку з усіх видів доходів, щомісячно до досягнення дитиною 23-х років або закінчення дитиною навчання. Інші доводи відповідача суд до уваги не бере, оскільки вони не підтверджуються належними доказами у справі. З урахуванням наведеного суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги частково.
Крім того, суд роз'яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішення суду від дня пред'явлення позову, у зв'язку з чим суд присуджує аліменти з відповідача, починаючи з 01.11.2024.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, відповідач частково визнав позов, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись нормами ст. 2, 12, 13, 76-83, 141, 206, 258, 259, 263, 265, 274-279, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - 01.11.2024 - до досягнення дитиною 23-х років або закінчення навчання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 24.01.2025.
Суддя В.М. Маркєлова