Справа № 201/47/25
Провадження № 2-з/201/26/2025
про забезпечення позову
17 січня 2025р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Покопцева Д.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Підлубної Юлії Володимирівни про забезпечення позову, -
В провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
15.01.2025р. отримана заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Підлубної Юлії Володимирівни - про забезпечення позову шляхом накладення арешту на дві земельні ділянки: кадастровим номером № 1223780800:03:052:0191 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2698928512237), площею 0,0953 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, сг. Петриківська, ст. «Динамо», та кадастровим номером № 1223780800:03:052:0210 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585100212237), площею 0,12 га, що розташована за адресою : Дніпропетровська область, Петриківський район, с/рада Єлизаветівська, які належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Клопотання мотивоване тим, що 26.10.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики №26/10-2023. Відповідно до п.1.2. та п. 2.1. вказаного договору позивач як позикодавець передав у власність відповідача як позичальника грошові кошти у сумі 40 000 $ доларів США, строком до 01.12.2024 року.
Передача коштів підтверджується підписаним сторонами 26.10.2023 року актом прийому - передачі грошових коштів (розписки) за договором позики 26/10-2023 від 26.10.2023 року.
У вказаний в договорі строк відповідач позику не повернула, тому позивачем 25.12.2024 року була направлена вимога про повернення грошових коштів, яка відповідачкою не виконана.
Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Враховуючи положення частини першої статті 153 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у судовому засіданні без повідомлення учасників справи.
У відповідності до пунктів 3, 4 частини першої ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам відповідно до роз'яснень у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов'язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Позивачем заявлені вимоги про стягнення боргу за договором позики № 26/10-2023 у сумі 40 000 доларів США, та згідно положень ст.625 ЦК України 3 % річних у сумі 3616 доларів США.
Одночасно з подання позову позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки BMW X1 vin НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який зареєстрований за ОСОБА_2 .
Ухвалою від 10.01.2025р. Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська задоволена частково шляхом заборони державним реєстраторам, ТСЦ та іншим уповноваженим на вчинення реєстраційних дій особам, вчиняти будь-які реєстраційні дії з приводу реєстрації, перереєстрації права власності щодо автомобіля BMW X1 vin НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 .
Зараз представник позивача просить забезпечити позов шляхом арешту ще й двох земельних ділянок: кадастровим номером № 1223780800:03:052:0191 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2698928512237 та кадастровим номером № 1223780800:03:052:0210 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585100212237).
За положеннями Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, що проголошені судом прилюдно, та відтворені у Єдиному державному реєстрі судових рішень вважаються офіційно опублікованими та доступними для використання.
Судом встановлено, що ухвалою від 31.01.2024р. Петриківського районного суду Дніпропетровської області у цивільній справі ЄУН 187/1885/23 вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти за договором купівлі-продажу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кадастровий номер: 1223780800:03:052:0191, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2698928512237, в сумі 914215,00 гривень (https://reestr.court.gov.ua/Review/116659945).
Рішенням від 15.04.2024р. Петриківського районного суду Дніпропетровської області (https://reestr.court.gov.ua/Review/118343518) у цій справі стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором купівлі-продажу від 01.03.2023р. земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кадастровий номер: 1223780800:03:052:0191, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2698928512237, в розмірі 914 215грн, вирішено питання судових витрат.
Рішення переглядається в апеляційному порядку.
Також ухвалою 02.02.2024р. від Петриківського районного суду Дніпропетровської області в цивільній справі ЄУН № 187/1/24 вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_3 адвоката Мороз К.Т. до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л., про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.03.202р., зареєстрований приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Іриною Леонідівною в реєстрі під № 250, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кадастровий номер: 1223780800:03:052:0210, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585100212237, та витребування у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кадастровий номер: 1223780800:03:052:0210, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585100212237.
Позов було забезпечено шляхом заборони ОСОБА_2 та будь-яким особам вчиняти будь-які дії з відчуження, оформлення, переоформлення та державної реєстрації, реєстраційних дій, пов'язаних з реєстрацією та перереєстрацією речових прав на нерухоме майно, заборонити внесення будь-яких змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчинення відчуження в примусовому порядку (в порядку виконавчого провадження, виконавчих написів та інших дій) щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, с/рада Єлизаветівка, кадастровий номер: 1223780800:03:052:0210, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 585100212237 (https://reestr.court.gov.ua/Review/116718966).
Рішенням від 28.03.2024р. Петриківського районного суду Дніпропетровської області в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування майна з незаконного володіння, третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірина Леонідівна, відмовлено повністю. Скасовані заходи забезпечення позову, застосовані за увалою Петриківського районного суду від 02.02.2024р. (справа № 187/1/24, провадження № 2-з/0187/8/24).
Рішення переглядалося апеляційним судом, залишено без змін (https://reestr.court.gov.ua/Review/120591238).
Також з відкритих даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що у провадженні приватного виконавця Сивокозов О.М. перебуває вконавче провадження № 76642849, відкрите 25.11.2024р., в якому боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувачем - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник позивача - адвокат Підлубна Ю.В. - надала суду два договори купівлі-продажу земельних ділянок від 01.03.2023р. кадастровим номером № 1223780800:03:052:0191 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2698928512237 та кадастровим номером № 1223780800:03:052:0210 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585100212237), укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і витяги з Державного реєстру речових прав станом на 01.03.2023р., тобто більше ніж річної давнини.
Актуальної інформації про власника земельних ділянок, про наявність заборон або арештів на них - не подано. З наданих документів неможливо пересвідчитись, що вжиття заходів забезпечення позову не спричинить порушення прав та законних інтересів інших осіб (зокрема, якщо на ці земельні ділянки накладено арешт в ході виконавчого провадження, яке вже наявне, з метою подальшої реалізації; або якщо рішення цивільній справі ЄУН 187/1885/23 про стягнення грошових коштів, виконання якого вже забезпечує обтяження земельної ділянки 1223780800:03:052:0191 набере законної сили та буде звернуто до примусового виконання).
Тому слід відмовити у задоволенні клопотання, а заявнику роз'яснити, що вона не позбавлена права його повторного подання.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 149,150, 151,153 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Підлубної Юлії Володимирівни.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.
Суддя: Д.О. Покопцева